“`html
21 жовтня Верховна Рада планує розглянути проєкт закону №14025, що передбачає обкладання податками прибутків, одержаних через онлайн-платформи. Чи стане це рішення шляхом до узаконення діяльності тисяч українських онлайн-підприємців і які умови необхідно виконати, щоб сфера приносила користь економіці та малому підприємництву? Розповідає провідний економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський
Придбайте річну підписку на шість журналів Forbes Ukraine за вартістю чотирьох випусків. Якщо ви віддаєте перевагу якості, глибині змісту та цінності реального досвіду, ця підписка саме для вас.
Верховна Рада 21 жовтня проведе обговорення законопроєкту №14025 щодо автоматичного обміну відомостями про прибутки, одержані через онлайн-сервіси. Через певне непорозуміння, документ отримав неофіційну назву «законопроєкт про податок на OLX». Проте він не розповсюджується на «дошки оголошень», такі як OLX, Aviso, RIA та інші, за винятком ситуацій, коли оплата відбувається через платформу, наприклад, через OLX-доставку.
Однак це не єдине хибне уявлення, що виникло навколо цього законопроєкту.
Популярне Категорія Гроші Дата 17 жовтня Удвічі менше фінансування та акцент на детінізації. Україна та МВФ обговорили основні положення майбутньої програми. Який вони мають вигляд?
Саму концепцію преференційного оподаткування прибутків, отриманих через цифрові платформи – за здавання в оренду житла і транспорту, надання послуг і збут товарів – піддають критиці як з правого табору («ще один податок, дайте громадянам спокійно заробляти на життя»), так і з лівого («ще одна пільга, усі зобов’язані платити на рівних умовах»).
Сьогодні ці прибутки є складовою тіньової економіки, що, з одного боку, нівелює податкову справедливість і рівні умови конкуренції, а з іншого – пропагує в соціумі неправову культуру. Але, відповідно до чинного законодавства, фізичні особи повинні сплачувати ПДФО і військовий збір із «чистого прибутку» (сумарно – 23%), обчислення якого вимагає спеціальних знань і досвіду в бухгалтерії. Їх мають далеко не всі, а перевірки містять великий елемент дискреції, що здатне спричинити корупційні ризики. Звісно, цього всіляко намагаються уникнути.
Компромісним рішенням стала спрощена система оподаткування, за якою працюють близько півтора мільйона ФОПів. Але навіть вона не змогла стати достатньо привабливою для ще майже мільйона осіб, які у 2021 році працювали нелегально через цифрові платформи.
Спочатку Мінфін планував впровадження DAC7 як обкладення всіх без винятку таких постачальників на загальних умовах. На щастя, вдалося переконати уряд і депутатів у тому, що це безперспективний шлях, і досягти компромісної концепції, на якій ґрунтується законопроєкт №14025. 5% податку з надходжень (плюс, на жаль, ще 5% військового збору – до закінчення воєнного стану). Це дещо гірше, ніж умови 3 групи єдиного податку, але в межах «десятини». І, найважливіше, без жодних труднощів, реєстрацій, обліку, а отже без суб’єктивних перевірок фізичних осіб.
Цього досягають завдяки тому, що платформи погодилися взяти на себе роль податкових агентів, а також, можливо, частину податку – тобто таксисти, кур’єри, репетитори не будуть реєструватися як ФОП (і не нестимуть відповідальність за своє майно), а також не повинні будуть подавати звітність. Однак їхні прибутки стануть легальними, що дасть можливість отримати доступ до кредитів під звичайні відсотки, віз і загалом дозволить відчувати себе повноправними членами суспільства. Держава розраховує отримати від них 14 млрд грн у 2026 році, і ця сума вже врахована в бюджеті.
«Спляча» норма
Найбільш гарячі дискусії розгорнулися навколо «продажу товарів». Чинне законодавство неправомірно вважає «прибутком» надходження від реалізації будь-якої власності – формально, з продажу вживаного дитячого візка необхідно сплачувати 18% ПДФО. На щастя, ця норма була «сплячою» через її очевидну безглуздість.
Але з іншого боку, нелегальні торговці займають значну частину ринку, масово продають контрабандні та фальсифіковані вироби, створюючи нечесну конкуренцію легальній торгівлі, зокрема сумлінним ФОП. Коли податкова спробувала боротися з ними, «листи щастя» почали приходити, зокрема й законослухняним громадянам, які нещодавно продали декілька особистих речей.
В ідеалі потрібно було б вивчити це питання і раз і назавжди встановити чіткі параметри для розмежування підприємницької діяльності від збуту особистого майна. Але наразі депутати обмежилися порогом у €2000 на рік при продажу через платформу, без обмеження числа транзакцій. Це досить розумне тимчасове рішення.
Проте в майбутньому варто було б врегулювати це питання остаточно. Тим паче, що особисті речі часто реалізують на «барахолках» через форуми або той самий OLX, але без доставлення. І поки діє поточна норма, це все формально нелегально.
Також потрібно амністувати попередні прибутки тих, хто після ухвалення закону вийде з тіні.
Загалом, є сподівання, що якщо всі заплановані Комітетом правки перед першим читанням будуть внесені в законопроєкт, і не додадуть «шкідливих» нових правок, – він зможе частково повторити успіх «спрощенки», яка колись вивела з тіні мільйони мікропідприємців.
Матеріали по темі
Категорія Гроші Дата 19 вересня Податок для таксистів та кур’єрів на 14 млрд грн на рік. Кабмін планує з 1 січня обкладати податками Uklon, Glovo та OLX. Яким чином це позначиться на користувачах?
Категорія Інновації Дата 04 серпня «Водіям було нецікаво». Сервіс замовлення авто Uklon збільшив початковий тариф майже на 50% в області туристичного комплексу Буковель. Чому компанія прийняла таке рішення
Категорія Гроші Дата 14 січня 10 млрд грн податків від Bolt, Uklon, Glovo та інших. Уряд і депутати розробляють законопроєкт про оподаткування прибутків з онлайн-платформ. Який він має вигляд? Автори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні матеріали відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Зв’яжіться з нашою редакторкою Тетяною Павлушенко – [email protected] “`