Мобінг Фото: Мін’юст
Відчуваєте небажання йти на роботу через недружнє ставлення співробітників або керівництва? Оскорбливі висловлювання, ігнорування, чутки, приниження або надмірна вимогливість можуть сигналізувати про явище, яке в українському законодавстві має чітке трактування — мобінг. Це систематичні дії, що ущемлюють честь і гідність працівника, і за які передбачена відповідальність для кривдників. Про те, як ідентифікувати мобінг, які його прояви, і що робити, якщо ви зазнали подібних дій, 6 листопада інформує Мін’юст.
Суть мобінгу
Згідно зі статтею 2-2 Кодексу законів про працю України (КЗпП), мобінг (булінг) — це систематичні, тривалі, навмисні акти або бездіяльність роботодавця, окремих співробітників або групи співробітників, спрямовані на утиск честі, гідності та ділової репутації працівника. Такі дії можуть виявлятися у вигляді психологічного або економічного впливу, зокрема, через формування неприязної, напруженої або образливої обстановки на робочому місці.
Виділяють зовнішні та внутрішні передумови виникнення мобінгу. До зовнішніх відносяться соціальні фактори — культура колективу, моральні цінності, наявність неформальної ієрархії, відсутність ефективних механізмів юридичного реагування.
Внутрішні передумови пов’язані з індивідуальними особливостями людей — психоемоційною нестійкістю, комплексами, конфліктністю або тягою до домінування. Найчастіше саме внутрішні фактори стають рушійною силою булінгу.
Види прояву мобінгу
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» та статті 2-2 КЗпП України формами прояву мобінгу є психологічний та економічний вплив. Закон визначає серед головних ознак:
- створення щодо працівника напруженої, недружньої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, обмови, зневажливі репліки, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші методи виведення працівника зі стану психологічної рівноваги);
- безпідставне негативне відокремлення працівника від колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі та наради, в яких працівник, згідно з локальними нормативними та організаційно-розпорядчими актами, повинен брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової діяльності, недопущення працівника на робоче місце, переміщення робочого місця в непридатні для даного виду роботи місця);
- нерівність можливостей для навчання та кар’єрного просування;
- неоднакова оплата за роботу рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
- безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
- необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з ідентичною кваліфікацією і продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.
Водночас, закон чітко встановлює, що зміна посадових обов’язків, переведення або дисциплінарні стягнення, здійснені в рамках трудового законодавства, не є мобінгом.
Захист прав потерпілих від мобінгу
Працівник, який постраждав від булінгу, має право на захист від дискримінації, приниження та упередженого ставлення відповідно до статті 5-1 КЗпП України. Він може:
- подати скаргу до Державної служби України з питань праці, яка має право здійснювати позапланові інспекції роботодавця;
- звернутися до суду для визнання факту мобінгу та відшкодування збитків;
- розірвати трудовий договір за власним бажанням без відпрацювання, якщо роботодавець не ліквідує порушення;
- отримати компенсацію за лікування або моральну шкоду, якщо факт булінгу доведений у суді.
Відповідальність за мобінг
За статтею 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за вчинення мобінгу передбачено:
- штраф для громадян — від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-17000 грн) або громадські роботи від 20 до 30 годин;
- для посадових осіб або роботодавців — штраф від 100 до 200 мінімумів (1700-34000 грн) або громадські роботи до 40 годин;
- якщо порушення вчинено повторно або групою осіб — штрафи збільшуються вдвічі.
Якщо ви стали очевидцем або постраждали від мобінгу – не залишайтеся сам на сам: звертайтеся до Державної служби з питань праці або до суду, щоб захистити своє право на повагу та професійну гідність.
Як отримати безкоштовну юридичну допомогу
Юристи системи надання БПД можуть надати консультацію щодо захисту своїх прав у разі мобінгу на роботі. Також деякі категорії громадян мають право на допомогу зі зверненням до суду. Отримати консультацію можна дистанційно та особисто. Дистанційно (у будні з 8:00 до 18:00 за київським часом):
За телефоном:
- З мобільних чи стаціонарних телефонів у межах України: 0 800 213 103 (дзвінки безкоштовні)
- Для дзвінків з-за кордону +38 044 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).
У письмовій формі:
- Telegram
Особисто можна звернутися до найближчого бюро юридичної допомоги незалежно від реєстрації місця проживання. Розташування бюро та інформація про режим роботи за посиланням.
Раніше Інформатор писав, що булінг залишається однією з найбільш поширених проблем у шкільному середовищі та вимагає системного підходу до її вирішення. Тому держава приділяє особливу увагу запобіганню булінгу (зокрема малолітніх та неповнолітніх осіб), формуванню безпечного середовища та підвищенню правової поінформованості громадян щодо механізмів захисту своїх прав. Міністерство юстиції роз’яснює, як захистити дітей від булінгу.