Документи Фото: Міністерство юстиції
У воєнний час досить часто трапляються ситуації, коли документи на нерухомість губляться, ушкоджуються або приходять в непридатність. Однак це не призводить до втрати права власності на нерухоме майно – квартиру, дім, земельну ділянку тощо. Це можливо завдяки наявній в Україні системі державної реєстрації майнових прав на нерухомість, яка передбачає занесення даних про право власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Що робити, якщо виникли проблеми з документами, 7 жовтня роз’яснює Міністерство юстиції.
Для відновлення документів, на підставі яких було отримано нерухоме майно, законодавство передбачає видачу дубліката або ж нового екземпляра чи належним чином засвідченої копії відповідного документа. Все залежить від виду документа. Також можна скористатися судовим порядком підтвердження права власності у випадку втрати документа. Він потрібен, якщо іншим шляхом неможливо довести своє право власності. Важливо – діяти згідно із законом та вчасно вжити всі необхідні заходи.
У разі втрати, пошкодження або псування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
З 1 січня 2013 року інформація про право власності на нерухоме майно заноситься до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом здійснення державної реєстрації. Якщо особа стала власником квартири, будинку чи земельної ділянки після цієї дати (через купівлю, отримання у подарунок або у спадок) та проведено державну реєстрацію права власності (як правило, це робить нотаріус, який завіряв договір чи видавав свідоцтво), то разом з документами, які засвідчують отримання права власності на нерухоме майно, такий власник отримує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Розповсюдженою помилкою є сприйняття витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як документа, що засвідчує отримання права власності на нерухоме майно. Це не так, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не є таким документом.
Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно – це документ, що надається після здійснення державної реєстрації та лише підтверджує факт проведення реєстрації.
Тому у випадку втрати, пошкодження або псування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власнику не потрібно вчиняти жодних дій. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно здійснена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, і в будь-який момент можна отримати інформацію з цього реєстру.
Крім того, цю інформацію використовують органи державної влади чи місцевого самоврядування, а також нотаріуси, наприклад, якщо власник хоче продати або подарувати своє майно.
Якщо ж власнику потрібна інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то достатньо звернутися до будь-якого ЦНАПу або нотаріуса, сплативши адміністративний збір. Отримати цю інформацію можна і в електронному вигляді через портал Дія.
Якщо втрачено свідоцтво про право власності або державний акт про право власності на земельну ділянку, видані до 1 січня 2013 року
Видача свідоцтв про право власності або державних актів на право власності на земельну ділянку супроводжувалася реєстраційними діями в Реєстрі прав власності на нерухоме майно та Державному реєстрі земель. Ці реєстри припинили свою роботу з 01.01.2013 року. При цьому Реєстр прав власності на нерухоме майно став невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а дані Державного реєстру земель перенесені до Державного земельного кадастру.
Власники нерухомості, які отримали право власності на підставі таких документів, у разі їх втрати, пошкодження або псування мають можливість провести державну реєстрацію права власності на це майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно без надання цих документів. У такому випадку державний реєстратор використовуватиме дані Реєстру права власності на нерухоме майно чи Державного земельного кадастру. Ця процедура може бути застосована і тоді, коли реєстрація права власності на підставі свідоцтва про право власності проводилася підприємством БТІ на паперових носіях інформації без використання Реєстру права власності на нерухоме майно.
Надалі це дає можливість використовувати дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для підтвердження свого права власності.
Для проведення державної реєстрації права власності у такому випадку достатньо звернутися до будь-якого ЦНАПу або нотаріуса в межах області, де знаходиться нерухоме майно.
Однак, якщо нерухоме майно знаходиться в Автономній Республіці Крим, місті Севастополь, Донецькій, Сумській, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях, звернутися можна до будь-якого ЦНАПу чи нотаріуса на території України. До цього списку з 13 жовтня поточного року також додається Чернігівська область.
Подати заяву про державну реєстрацію права власності можна також в електронному вигляді через портал Дія (Луганської та Донецької областей).
Під час проведення такої реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обов’язково зазначаються відомості про втрату, пошкодження або зіпсування відповідного документа. Така державна реєстрація права власності є безкоштовною.
Якщо втрачено або пошкоджено документ, завірений або виданий нотаріусом (договір купівлі-продажу, дарування або свідоцтво про право на спадок)
У випадку втрати або пошкодження документа, завіреного або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, нотаріус видає дублікат втраченого або пошкодженого документа.
Тобто якщо майно було придбане за договором відчуження нерухомого майна (купівлі-продажу, дарування тощо), отримано у спадок, то за дублікатом документа потрібно звернутися до того нотаріуса, який завіряв або видавав нотаріальний документ.
У разі припинення нотаріусом своєї діяльності, слід подати заяву до державного нотаріального архіву, куди передано на зберігання архів та документи нотаріального діловодства цього нотаріуса. Інформацію щодо розташування архіву нотаріуса можна дізнатися, звернувшись до територіального органу Мінʼюсту.
Дублікат документа повинен містити весь текст завіреного або виданого документа, оригінал якого вважається недійсним. На дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис.
Як підтвердити право власності шляхом звернення до суду
Трапляються випадки, коли підтвердити право власності на нерухоме майно неможливо. Зазначені вище механізми не можна застосувати, наприклад, якщо архів нотаріуса чи органу місцевого самоврядування знаходиться на тимчасово окупованій території України або знищений, і підтвердити державну реєстрацію права власності на паперових носіях підприємств БТІ неможливо. Тоді єдиним способом для захисту ваших прав на нерухоме майно є звернення до суду з позовом про підтвердження права власності у випадку втрати документа, який засвідчує це право.
Щоб підтвердити право власності на нерухоме майно через суд, потрібно подати позовну заяву до суду за місцем знаходження нерухомого майна.
Якщо майно знаходиться на території, де судом не здійснюється правосуддя, зокрема на тимчасово окупованій території, варто звернутися до суду, який найбільш територіально наближений до суду, що не може здійснювати правосуддя.
З переліком судів, територіальну підсудність яких було змінено через неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану, можна ознайомитися за посиланням.
Оскільки судове рішення не створює права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, отримане раніше на законних підставах, після отримання рішення суду необхідно зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Реєстрація права власності у такому випадку проводиться за зверненням заявника, незалежно від місця знаходження нерухомого майна.
Якщо рішення суду, яке підтверджувало ваше право власності, втрачено, ви можете звернутися до суду першої інстанції з проханням видати це рішення повторно.
Як раніше повідомляв Інформатор, у Міністерстві юстиції України у відповідь Інформатору пояснили, що нотаріус повинен особисто спілкуватися з клієнтами та не може робити це дистанційно, а також не може доручати комусь ставити підписи від свого імені. В Україні існує нелегальна практика, коли нотаріуси доручають своїм помічникам, секретарям, знайомим підписати документ клієнта від свого імені. На запит Інформатора у Мін’юсті пояснили, що такі дії є незаконними і їх можна оскаржити у суді. А на “чорного” нотаріуса, який працює з порушенням процедур, може чекати позбавлення дозволу на роботу або ув’язнення до 15 років.