рівні 15,5% / Фото: bank.gov.ua” width=”850″ height=”550″ />
НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5% / Фото: bank.gov.ua
На засіданні 23 жовтня 2025 року Національний банк України вирішив залишити без змін облікову ставку на позначці 15,5%. В установі пояснили, що, незважаючи на чітке уповільнення інфляції протягом крайніх місяців, ризики зростання цін посилилися — передусім через брак енергоресурсів та збільшення потреб бюджету.
В НБУ акцентували увагу на тому, що у воєнних реаліях монетарна політика і надалі залишатиметься досить суворою, щоб підтримувати привабливість гривневих активів, стабільність валютного ринку і забезпечити поступове зниження інфляції до цільового показника 5% в середньостроковій перспективі.
Команда Delo.ua провела розмову з фінансовими оглядачами та працівниками банківської сфери, щоб зрозуміти, як вони оцінюють рішення НБУ та його відбиток на економіці, депозитах і кредитній діяльності.
Згідно з офіційними даними регулятора, інфляція споживчих цін у вересні сповільнилася до 11,9% у річному обчисленні. Разом з тим, основоположний тиск цін залишається стабільним, а базова інфляція зменшилась лише до 11,0% р/р у вересні. У НБУ зауважують, що згасання темпів підняття споживчих цін відбулося насамперед завдяки хорошим цьогорічним врожаям, проте вартість сервісів та оброблених продуктів харчування продовжує збільшуватись.
Відповідно до прогнозу НБУ, інфляція зменшиться до 9,2% у 2025 році, до 6,6% у 2026 році та до намічених 5% наприкінці 2027 року.
Про наслідки ухвали НБУ для господарства, депозитів та кредитування
Фінансовий аналітик інвестиційної групи ICU Михайло Демків зазначив, що ухвала регулятора стала певною мірою неочікуваною, так як регулятор утримує високі ставки довше, ніж передбачалося.
“Вердикт НБУ виявився дещо непередбачуваним. Орган регулювання утримує високі відсотки довше, ніж очікували. Одночасно з цим, є висока вірогідність, що інфляційні ризики не втіляться в реальність, тому гривневі активи можуть надавати достатньо привабливу прибутковість у найближчий період”, — підкреслив Михайло Демків.
Разом з тим, Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку, вважає рішення НБУ зберегти облікову ставку на рівні 15,5% цілком логічним. Згідно з його словами, інфляція поступово відновлюється, хоч і меншими темпами, ніж у минулому році, тому регулятор проявив виваженість, утримавшись від полегшення монетарної політики.
“У вересні індекс споживчих цін зріс на 0,3%, а у жовтні передбачається збільшення цін в середньому на 0,5%. Підкреслю: у вересні було “вікно можливостей”, коли після трьохмісячного зниження споживчих цін начебто з’явилось тло для полегшення монетарної політики. Проте НБУ, як і має бути регулятору, був доволі розсудливим, залишивши облікову ставку та інші інструменти монетарної політики без змін”, — пояснив Дмитро Замотаєв.
Експерт додає, що ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами, котра зараз становить 19%, також не змінилася, тому прибутковість депозитів залишиться на існуючому рівні — від 13% до 14,5% річних.
“Слід припустити, що прибутковість вкладів буде майже “недоторканою” і в залежності від терміну розміщення фінансів складе від 13% до 14,5% річних. Внаслідок цього вже протягом останніх 1,5–2 місяців на ринку найбільші ставки досягають 17% річних”, — конкретизує Дмитро Замотаєв.
Відносно кредитів, експерт наголошує, що стабільну облікову ставку можна сприймати як сигнал до постійних заявок за позиками. У той же час, згідно з його словами, понад 50% кредитів для малого та середнього бізнесу сьогодні видається за так званими “партнерськими програмами”. На даний момент ставки за подібними програмами в середньому на 2 в. п. нижче за ринкові і варіюються від 15% до 18%.
“По суті облікова ставка — це ціна грошей. Якщо вона йде вниз, то є потенційна можливість до лібералізації кредитних умов. І навпаки: якщо облікова ставка росте, то і умови за кредитами стають більш жорсткими. Тому “стабільну” облікову ставку можливо вважати сигналом до сталих відсотків за кредитами”, — зазначає банкір.
На думку заступника виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Дмитра Глінського, утримання ставки на теперішньому рівні показує консервативний підхід НБУ до монетарної політики, що є обґрунтованим в обставинах збільшених ризиків, зокрема, з огляду на обстріли енергетичної інфраструктури.
“В умовах невизначеності на тлі поновлення атак на енергетичну інфраструктуру перед зимовим сезоном ризики для макрофінансової стабільності збільшуються. У цих обставинах краще утримуватися більш консервативної лінії монетарної політики. По суті, остання ухвала НБУ про утримання облікової ставки і відображає цей консервативний підхід. Дане рішення підтримує привабливість гривневих активів, передусім депозитів в національній валюті”, — говорить фахівець.
Дмитро Глінський додав, що інфляція потроху стихає за останніми показниками. Зокрема, підняття цін у промисловості сповільнилось у вересні до 1,3% у річному обчисленні, а інфляція споживчих цін знизилася до 11,9%.
“Певною мірою ці зміни відбуваються завдяки зваженій монетарній політиці, котру здійснює НБУ. Під час війни важливим елементом монетарної політики є загальна стійкість, а не стимулювання попиту”, — зазначив Дмитро Глінський.
Він також підкреслив, що банки продовжують нарощувати кредитування економіки, і стабільна процентна ставка лише полегшує їм кредитну експансію.
“За останній рік гривневі кредити бізнесу зросли на 20%, фізичним особам — на 21%. Це сильна динаміка зростання. Мова йде про зростання валового кредитного портфеля в національній валюті на 166 млрд грн”, — повідомляє Дмитро Глінський.
Варто нагадати, 23 жовтня правління Національного банку прийняло вердикт залишити незмінною облікову ставку на рівні 15,5%. Незважаючи на пониження інфляції протягом останніх місяців, інфляційні сподівання залишаються високими, а ризики інфляції, зокрема пов’язані з посиленням енергодефіциту та потреб бюджету, стали більшими.
Нещодавно Центр економічної стратегії оприлюднив інфографіку з прогнозованою траєкторією головної ставки НБУ.
Джерела: НБУ, Держстат, розрахунки ЦЕС (прогнозна траєкторія облікової ставки з липневого інфляційного звіту).
Джерело