Відключення електроенергії Фото: Інформатор
Україна вступає в один із найбільш непростих опалювальних періодів у своїй сучасній історії. Через атаки на енергетичну інфраструктуру державі вже необхідний імпорт енергоресурсів. Який обсяг газу та електрики може імпортувати Україна з прилеглих країн і чи вистачить на це коштів, розповідає РБК-Україна.
Чи буде нестача газу
До настання осінньо-зимового сезону в підземних сховищах України планували накопичити 13,2 мільярда кубічних метрів газу, з яких 4,6 мільярда мала становити закупівля з-за кордону. На момент початку жовтня у сховищах вже були достатні обсяги для початку опалювального сезону. Урядовий план було здійснено на 95–97%, проінформував голова правління “Нафтогазу” Сергій Корецький.
Проте невдовзі після цього Росія розпочала масовані обстріли газової інфраструктури, внаслідок яких було виведено з ладу до 60% потужностей внутрішнього видобутку, повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела в українському уряді.
“Ми можемо втратити значну частину внутрішнього видобутку. Навряд чи ми зможемо повністю відновити ці об’єкти взимку, – зауважив аналітик консалтингової фірми ExPro Consulting Михайло Свищо.
Ключовим учасником газового ринку лишається державна компанія “Нафтогаз”. Її підрозділи здійснюють видобуток, транспортування та імпорт палива. Також вона є основним постачальником газу для населення. Більше 98% домогосподарств в Україні одержують газ від “Нафтогазу”. Їм компанія реалізує газ за зниженими цінами, які нижчі за ринкові, внаслідок чого не отримує прибуток для покриття дорогого імпорту. Для закупівлі імпортного газу “Нафтогаз” використовує, зокрема, кредитні ресурси.
“Компанія вже залучала кредити від зарубіжних партнерів, проте зараз знадобиться додаткове фінансування”, – пояснив аналітик і додав, що обсяг додаткового фінансування буде залежати від того, як швидко вдасться відремонтувати пошкоджені об’єкти й чи продовжаться нові обстріли. Україні доведеться імпортувати понад 6 мільярдів кубічних метрів газу до кінця поточного року та, ймовірно, продовжити імпорт у першому кварталі 2026 року, прогнозує експерт. Обсяги залежатимуть від температури взимку, рівня споживання та руйнувань газовидобутку. “Якщо зима буде суворою, споживання збільшиться – це може додати або відняти мільярд кубометрів. Ми готуємося до найкритичніших сценаріїв, – наголосив Свищо.
У жовтні компанія залучила понад 370 млн доларів від українських та європейських банків. “До кінця року очікується новий блок фінансової допомоги від партнерів для забезпечення імпорту”, – повідомив аналітик.
Технічні перешкоди для збільшення імпорту відсутні. Україна поки що використовує лише частину наявних потужностей – близько 23 мільйонів кубометрів на добу при можливості імпортувати до 70 мільйонів кубометрів. Придбати газ також є де, “Нафтогаз” імпортує його з різних напрямків: Словаччина, Угорщина та Польща.
“Потужності технічно є. Питання – у вартості, вона може зрости. Словаччина має намір підвищити тарифи на транзит газу до України на 70% через втрату російського транзиту. Це може суттєво здорожити імпорт”, – додав Свищо.
Незважаючи на складну ситуацію, масштабних обмежень з постачання газу через його нестачу не передбачається, вважає аналітик. Водночас ризик локальних обмежень через удари по інфраструктурі існує. “У нас є всі технічні можливості, щоб уникнути масштабного припинення постачання газу, ще залишилася частина видобутку і запаси у сховищах”, – підсумував експерт.
Що буде з електроенергією
Структура ринку електроенергії відрізняється від газового ринку. Імпортом займаються приватні фірми, які купують електроенергію на європейських ринках і продають її в Україні. Обсяги імпорту залежать від різниці цін між Україною та країнами ЄС, що безпосередньо впливає на прибуток таких компаній.
“Якщо в Україні ціна буде вищою, ніж, наприклад, у Словаччині чи Угорщині, тоді імпорт стає прибутковим і збільшується. Це – комерція, і трейдери орієнтуються виключно на ринкові умови”, – зазначила аналітик ринку електроенергії ExPro Consulting Дар’я Орлова.
Також Україна може застосовувати аварійну допомогу від партнерів – це тимчасове надання електроенергії для збалансування системи, яку закуповує НЕК “Укренерго” у критичних ситуаціях. Однак вартість на неї вища за ринкову і можливість для такого імпорту є не завжди, підкреслила експерт.
“Останніми днями Україна вже купувала аварійну допомогу за кордоном. Але постійно розраховувати на неї не можна. Європейські партнери очікують, що дефіцит ми покриватимемо комерційним імпортом, а не аварійною допомогою”, – додала Орлова.
Технічно Україна може імпортувати до 2 гігават потужності, проте навіть попри введення графіків відключень і повідомлення про нестачу потужностей ця можливість на даний момент не використовується повною мірою.
“Імпорт дійсно збільшився. Особливо у години вечірнього піку, коли споживання найбільше, але він все ще не досягає технічних обмежень. Тобто імпортувати можна було б ще більше”, – підкреслила експерт.
На даний момент основними постачальниками електроенергії в Україну залишаються Угорщина, Румунія та Словаччина. Експорт електроенергії з України після масованих російських обстрілів і руйнування енергетичної інфраструктури, практично припинено.
“У вересні Україна експортувала рекордні обсяги електроенергії, але в жовтні цей показник впав до мінімуму. Натомість імпорт збільшився – за перші 17 днів жовтня імпортовано більше електроенергії, ніж за весь вересень”, – повідомила Орлова.
Російські обстріли впливають на обсяги імпорту й іншим чином. Проблеми з передачею електроенергії через пошкодження інфраструктури можуть ускладнити її постачання. “Якщо будуть пошкоджені об’єкти системи передачі або магістральні мережі, електроенергію просто неможливо буде передати”, – підкреслила експерт.
В цілому імпорт може частково компенсувати втрати потужностей після обстрілів, проте його обсяг все ж технічно та економічно лімітований. “Все залежить від масштабу руйнувань енергосистеми й можливості передачі електроенергії з Європи”, – резюмувала Орлова.