Юристи про соціальну забезпеченість педагогів в Україні
Педагог – одна з ключових професій в теперішньому соціумі, але водночас в Україні спостерігається нестача кадрів освітян, що прямо вказує на незначний рівень соціальної захищеності педагогів. Даний дефіцит демонструє прірву між нормативними гарантіями, визначеними законодавством, і дійсними умовами праці в освіті. Про це Інформатору повідомив юрист АО “EvrikaLaw” Андрій Шелих.
Загалом згідно із Законом України «Про освіту», викладацька діяльність – це діяльність, котра націлена на формування знань, інших компетентностей, світорозуміння, розвиток розумових і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей учнів (лекція, семінар, практикум, курси, майстер-клас, онлайн-конференція), та котра проводиться педагогічним (науково-педагогічним) працівником, самозайнятою особою (окрім осіб, котрим така форма викладацької діяльності заборонена законом) чи іншою фізичною особою на підставі відповідного трудового або цивільно-правового договору. Стаття 57 Закону України «Про освіту» надає перелік гарантій, які держава повинна забезпечувати педагогічним і науково-педагогічним працівникам:
- належні умови для роботи та медичне забезпечення;
- оплату професійного розвитку;
- правовий, соціальний, професійний захист;
- розрізнення посадових окладів (ставок заробітної плати) у відповідності до кваліфікаційних категорій, визначення збільшених посадових окладів (ставок заробітної плати) за педагогічні звання, надбавок за почесні звання, доплат за наукові ступені та вчені звання;
- виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди у розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, взірцеве виконання покладених на них обов’язків;
- виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при оформленні щорічної відпустки;
- надання пільгових довгострокових позик на зведення (реконструкцію) чи придбання житла або надання службового житла у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України;
- пенсію за вислугу років;
- інші гарантії, встановлені законом України.
Слід відзначити, що перелік гарантій зафіксованих у законодавстві є досить розлогим і формує враження належної соціальної охорони робітників у галузі освіти. Однак в дійсності ситуація зовсім інша:
- Заробітна плата. Законодавством встановлено, що оплата праці педагогічних і науково-педагогічних працівників відбувається за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, коштів засновників, власних надходжень закладів освіти, грантів, а також інших джерел, не заборонених законодавством з урахування рівня кваліфікаційної категорії особи. В реальності ж середня заробітна плата педагога складає близько 12 тисяч гривень, що не забезпечує достатнього соціального рівня, суперечить принципу чесної винагороди, а також впливає на вибір майбутньої професії молодими людьми.
- Пенсійне забезпечення. Законом передбачається право працівників освіти на пенсійне забезпечення (не менше 30 років (педагогічного) страхового стажу). Однак сума даного пенсійного забезпечення є досить невеликою. В зв’язку з цим більшість вчителів та викладачів продовжують працювати і після досягнення пенсійного віку та отримання відповідного стажу.
- Медичне забезпечення. Зараз законом не передбачено можливості для вчителів або викладачів отримати окрему державної медичної страховки. Таким чином, вони в такому випадку користуються загальнодержавною системою охорони здоров’я на загальних підставах, що не відповідає відповідній гарантії закону.
- Право на працю та працевлаштування. Конституцією встановлено право на працю кожної особи, а також на відповідні умови праці. Працівники у галузі освіти не є винятком, однак фактичні умови контрактної зайнятості, обмежена кількість ставок і скорочення штатів призводять до нестабільності трудових відносин та знову ж таки підтверджують про наявність негараздів у цій сфері.
“На даний час в Україні існує достатня кількість нормативно-правових актів, що регулюють гарантії «освітян», однак конче потрібно реформувати саме практичне застосування даних гарантій, тому що саме такі фактори як заробітна плата, пенсійне забезпечення, медичне страхування, зараз впливають на конкретний дефіцит кадрів, який починає збільшуватись. В свою чергу, збільшення соціальної забезпеченості викладачів, буде сприяти залученню більшої кількості амбіційних молодих людей та покращенню рівня сучасної української освіти”, – вказав Шелих.
Анна Даніель, юристка, керівниця адвокатського бюро “Анни Даніель”, кандидатка юридичних наук також звернула увагу на головні труднощі, з котрими стикаються вчителі. Серед них, низька заробітна плата, пенсійне забезпечення на низькому рівні через низькі заробітні плати, дисциплінарна відповідальність педагогів – підстава для зловживань з боку керівництва, відпустки.
“Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи росту продуктивності праці, покращенню якості роботи, збільшенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя працівників, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всебічний захист трудових прав працівників. Ст. 47 Кодексу законів про працю встановлює, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Правова база є. Тим не менш, потрібні надійні механізми нагляду за діями керівництва закладу освіти”, – зазначила Даніель.
Зі слів юристки, Закон “Про відпустки” визначає державні гарантії права на відпустки працівників, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, покращення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення особистих життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи. Вчителі в Україні мають право на щорічну основну відпустку тривалістю до 56 календарних днів, що передбачено Законом України «Про відпустки».
“Дійсно гарантія зафіксована законодавчо, проте ресурсна реалізація мінімальна, через надмірне навантаження. Як бачимо, викладачі в Україні формально забезпечені соціальними гарантіями: заробітна плата, пенсія, лікарняні, відпустки, соціальне страхування, але на практиці їх рівень часто низький і нестабільний, особливо в регіонах. Через це професія стає менш привабливою, що прямо впливає на нестачу кадрів, про який попереджає МОН щодо окремих предметів. Надання реальних гідних умов праці та своєчасних виплат є ключовим для збереження кваліфікованих педагогів у школах”, – наголосила Даніель.
В школах України жахливо зменшилась чисельність молодих вчителів
Школи потребують молодих обдарованих вчителів, інакше вже за невеликий проміжок часу доведеться реанімувати освітню систему і це буде якщо не цілком неможливим, то точно надскладним завданням. За статистикою, яку наводить голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, за 10 останніх років загальна чисельність вчителів, котрі викладають певні предмети, впала з 284 074 до 227 832, тобто на 19,7%. При тому чисельність вчителів у віці до 30 років знизилась жахливо – з 48 953 до 22 045, тобто більше ніж вдвічі. Чисельність вчителів до 40 також впала з 61 872 до 49 005 або на 20% – відносно стабільними залишилися вікові категорії 51-54 роки, 55-60, а більше ніж 60 навіть дещо зросла. Частка вчителів без категорії (це здебільшого молоді люди, котрим є куди рости) за 10 років знизилася в півтора раза – з 12 до 8%. При цьому частка спеціалістів вищої категорії зросла на 10% – до 47%.
“Висновок один: зарплатна політика повинна стимулювати молодь, забезпечувати їм достойну оплату праці і впевненість у завтрашньому дні. При тому це треба робити не на протязі 10-20 років, коли молодий вчитель вже не раз встигне зневіритись у професії і піде із закладу освіти, а прямо зараз, з першого дня його роботи. В іншому випадку, коли старше покоління покине школу, не буде нікого їм на заміну”, – акцентував Бабак.
На запит видання The Page, МОН надало відомості щодо кількості педагогів, котрих не вистачає в системі. Також у школах не вистачає вчителів української мови та літератури, фізкультури, історії та фізики.