Курс гривні Фото: Інформатор
Згідно з думкою фінансового аналітика Мінфіну Олексія Козирєва, поточний тиждень має всі можливості неабияк здивувати всіх гравців міжнародного та українського валютних секторів, а також інвесторів у фондові та товарні ринки. Підґрунтям для цього є різноманітне поєднання факторів, кожен із яких сам по собі здатний значно «похитнути» ринки, а їхній одночасний вплив може спровокувати на них справжній «шторм».
На першому місці за впливом на всі сектори ринку експерт ставить результати засідань Федеральної резервної системи США та Європейського центрального банку щодо процентних ставок. Вже 29 та 30 жовтня ми дізнаємось про рішення американського та європейського органів управління в контексті цього питання. При цьому, важливими будуть не тільки рішення щодо ставок, але в першу чергу коментарі очільників Федерального резерву та Європейського центробанку щодо актуального стану глобальної та внутрішніх економік.
Від Крістін Лагард, як керівника ЄЦБ, інвестори чекають запевнень, що економіка Євросоюзу не надто сильно відчує наслідки складної політичної обстановки у Франції, досить нестабільного підйому німецької економіки та очевидних ризиків посилення війни на європейському континенті через дії рф. І, безумовно, інвестори хотіли б почути від керівництва ЄЦБ повідомлення про те, що інфляція в єврозоні залишиться в рамках цільового показника 2% або на близькому до цього рівні. І найважливіше, що ЄЦБ за такого розвитку ситуації збереже свої ставки на попередньому рівні (від 2% річних до 2,4% річних).
Із Федеральним резервом США все значно складніше, і це попри те, що саме рішення ФРС залишаються основним економічним імпульсом світового фондового ринку та джерелом сигналів для ринку дорогоцінних металів. Термін повноважень Джерома Пауелла на посаді голови ФРС завершується у 2026 році, і він не буде змагатися за цю посаду в подальшому. Наразі ж він не тільки професійний фінансист, а й особистість, яка може дозволити собі незалежну від президента США Дональда Трампа політику. Інша справа, що ухвалювати рішення та керувати регулятором йому доводиться у вкрай непростих умовах на тлі триваючого шатдауну, зростаючого державного боргу США та торговельної війни, яка несе реальну загрозу прискорення інфляції. За таких умов особливо різкого зниження відсоткових ставок, згідно з економічною теорією, від Федерального резерву не варто було б очікувати. Хоча саме на такому сценарії наполягає Дональд Трамп.
З іншого боку, недавній звіт Бюро статистики праці продемонстрував помірне підвищення цін у США у вересні. Загальний індекс споживчих цін (CPI) збільшився на 0,3% за місяць, що виявилося нижчим за прогнозовані 0,4%, а річна інфляція склала 3%, що також нижче за очікувані аналітиками 3,1%, хоча це і на 0,1 відсоткового пункта вище, ніж у серпні. Тому аналітики поки що враховують до кінця 2025 року два зниження ставок — по 0,25% річних кожне — 29 жовтня та 10 грудня. На цих припущеннях, а також на очікуваннях щодо позитивної доповіді голови ФРС США про перспективи американської економіки цієї середи, зараз базуються інвестиційні стратегії більшості найбільших світових фінансових гравців.
Але, враховуючи те, що непередбачуваність Дональда Трампа постійно вносить зміни в прогнози щодо інфляції та динаміку ринку праці, а також відсутність реальних досягнень у торгових переговорах з Китаєм, у Джерома Пауелла є важливі аргументи як на користь збереження поточних ставок, так і для одноразового зниження відразу на 0,5% річних, щоб уже в грудні оцінити реакцію ринків. Тому рішення регулятора 29 жовтня залишається ключовою інтригою цього тижня.
“Якщо щось зі ставками піде не так, як розраховував ринок (зниження на 0,25% річних двічі до кінця 2025 року) або коментарі голови ФРС США викличуть занепокоєння у інвесторів, звичні для засідань Федерального резерву валютні ралі можуть перетворитися на шторм на всіх ринках — від явно перегрітого американського фондового ринку, ринку золота до валютного. Коливання пари євро/долар одразу ж відіб’ються на курсі євро в Україні щодо гривні”, – пише Олексій Козирєв.
Ринок золота, ціна на яке часто слугує індикатором настроїв інвесторів, наразі вказує на те, що основним залишається фактор геополітичних ризиків. Досить було Трампу натякнути, що компроміс у відносинах США-Китай можливий, золото впало з рівнів близько $4 300−4 376 до $4 060 за унцію. Але щойно на ринок надійшла менш оптимістична інформація — золото знову почало рости до рівнів вище за $4 100 на момент написання статті. Це говорить про те, що інвестори знову розглядають золото як актив-укриття та захист від можливої американської інфляції на тлі перспектив продовження циклу зниження ставок ФРС та світових потрясінь.
Графік золота
Крім того, ринки продовжує тривожити невизначеність процесу припинення агресії РФ проти України через небажання Путіна сідати за стіл переговорів. Для українського уряду поки що негативним сигналом стало небажання Бельгії брати на себе ризики при виділенні репараційного кредиту ЄC Україні на суму 140 млрд євро до вирішення ряду важливих юридичних аспектів. Хоча Євросоюз і підтвердив, що готовий підтримувати Україну фінансово, а також запровадив 19-й пакет санкцій проти РФ, який збігся і з новими серйозними санкціями США проти двох найбільших російських нафтових компаній.
“На даний момент погодження всіх технічних питань затягується щонайменше до грудня. Отже, враховуючи особливості європейської бюрократії, Україна зможе отримати ці кошти, у кращому випадку, не раніше кінця першого кварталу 2026 року. Рішення про виділення такого кредиту Україні, що стало проблематичним, значно ускладнить завдання уряду з фінансування бюджетних витрат у перші три місяці наступного року. Все це вже негативно впливає на настрої українського валютного ринку”, – стверджує Олексій Козирєв.
До інших факторів, що впливають на динаміку валютного ринку України цього тижня, аналітик відносить фактор завершення місяця, наближення повноцінного опалювального сезону та наслідки регулярних обстрілів росією української цивільної та критичної інфраструктури.
“Кінець місяця традиційно підвищить активність учасників валютного ринку. Я очікую на максимальну активність усіх гравців нашого міжбанку у період 29−30 жовтня, оскільки на останній робочий день місяця, 31 жовтня, основна частина клієнтів великих угод вже не залишить. За моїми прогнозами, щоденний обсяг угод на міжбанку за системою Блумберг у період із 27 до 31 жовтня буде перебувати в межах від $175 млн до $290 млн. Основними покупцями валюти на ринку, як і раніше, будуть держкомпанії, які забезпечують потреби оборони та енергетики, імпортери газу, дизельного палива та бензину. Можливо, що на тлі екстрених відключень електроенергії у терміновому порядку державі доведеться імпортувати електроенергію у наших найближчих західних сусідів, що також збільшить купівлю валюти на міжбанку під цю мету з боку держкомпаній”, – зазначає Олексій Козирєв.
Обіцяне з 1 листопада повноцінне підключення всіх споживачів до опалення, навіть враховуючи те, що через обстріли Росією в деяких областях України цього може і не відбутися, також створить додатковий попит на валюту з боку компаній, які обслуговують сектор ЖКГ. Як наслідок, цього тижня Нацбанку доведеться активно використовувати резерви на міжбанку для покриття дефіциту валюти на ринку, а в цілому девальваційний тиск на гривню найближчим часом збільшиться.
Прогноз курсу долара та євро на 27−31 жовтня
Як і минулого тижня, орієнтованість на поступову девальвацію гривні серед учасників ринку збережеться. Це буде впливати на дії всіх учасників торгів. Клієнти намагатимуться якнайшвидше закрити свої валютні зобов’язання перед зовнішніми контрагентами через побоювання зростання вартості валюти. Причому як у доларах, так і у євро.