У 2025 році вартість контрактного навчання в українських вишах зросте з 35-38 тисяч до близько 50 тисяч гривень на рік через інфляцію та потребу підвищити зарплати викладачам. Держава частково компенсуватиме цю суму через систему грантів – до 15-16 тисяч гривень на одного студента.
Про це розповів заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький в інтерв’ю ЗМІ. Це рішення обумовлене не лише інфляційними процесами, але й глибшими системними причинами, пов’язаними з якістю освітніх послуг та рівнем оплати праці в академічному середовищі.
Як повідомив Винницький, у 2024 році середня вартість контрактного навчання становила 35-38 тисяч гривень на рік. У 2025 році ця сума зросте до близько 50 тисяч гривень. Така цифра відповідає середній сумі, яку держава витрачає на одного студента-бюджетника. “Якісна освіта не буває дешевою. Ми повинні чесно це визнавати і як освітяни, і як суспільство”, – наголосив заступник міністра.
Хоча інфляція відіграє роль у зростанні цін, вона – не основна причина. За словами Винницького, мова йде про необхідність підвищення заробітних плат викладачам вищої школи. Зарплата викладача напряму залежить від кількості студентів і від вартості навчання. В умовах скорочення абітурієнтів, а також зниження загального рівня доходів населення, система вищої освіти потребує нових джерел фінансування.
“Ми часто говоримо про мізерні зарплати вчителів, але забуваємо, що викладачі університетів опиняються у ще складніших умовах”, — зауважив Винницький. Розуміючи, що підвищена вартість може стати непідйомною для багатьох українських родин, МОН розробило нову систему грантів. Вона передбачає часткову компенсацію контрактної вартості.
Згідно з новим підходом, студент сплачуватиме лише частину суми (приблизно 35 тисяч гривень), а решту до 15-16 тисяч гривень буде покривати держава через цільовий грант. Це дозволить зберегти доступність освіти для широких верств населення навіть за умов зростання цін.
За словами Винницького, для університетів – це шанс підвищити якість навчання, інвестуючи в технічну базу, наукові дослідження та гідну оплату праці викладачів. Але цей шанс стане реальністю лише за умови ефективного управління фінансами та прозорості розподілу коштів.