Вже вдруге в Києві в умовах воєнного стану пройшов один із найбільших економічних форумів в Україні – Київський міжнародний економічний форум. Артем Щербина, директор з інвестицій Capital Times, також його відвідав. Чотири основні висновки з почутого
В Україні є кілька потужних інформаційних платформ, які щороку об’єднують бізнес, державу, інвесторів та інтелектуальну спільноту. Серед таких – IT Arena, iForum, Grain Ukraine, конференції під брендом Forbes і, звичайно, Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ).
Тема цьогорічного КМЕФ, який пройшов у Києві 12 жовтня – «Люди. Бізнес. Економіка. Ціна свободи». Далі – головні тези, які я для себе виокремив.
Про людей
– Людський капітал – головна проблема держави та бізнесу. На різних панелях звучала цифра, що історично лише 30% вимушених емігрантів повертаються на Батьківщину.
– Повернути людей можна лише шляхом багаторівневої державної стратегії з інтеграції в Європу і стимулюванню імміграції. Бізнес повинен мати свої власні програми реінтеграції та залучення нової робочої сили.
– Міністерство цифрової трансформації готує революційні рішення в обробці та візуалізації статистичних даних, перепису населення згідно з чинними нормами ЄС, трекінгу освітнього процесу та програмах заохочення викладачів до покращення якості освіти в Україні.
– Жорсткий дефіцит спеціалістів у промисловості, технічних та інженерних сферах. Навіть на Західній Україні знайти механіка чи інженера на виробництво дуже проблематично.
– Тренд на еміграцію населення продовжується, хоча й меншими темпами. На ринку праці зростає кількість вакансій і час на їх закриття.
Висновок: бізнес розуміє, що не може робити ставку на повернення людського капіталу у найближчий рік. Це робить ще актуальнішими експансію на міжнародний ринок (йти за капіталом) та впровадження внутрішніх програм реінтеграції та навчання (створення капіталу).
Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма та міністерка економіки України Юлія Свириденко під час панельної дискусіє «Україна і світ. Нове бачення майбутнього» на КМЕФ-2023 Фото пресслужба КМЕФ
Про економіку
– Серед спікерів та в кулуарах конференції ніхто не висловлював упевненості у завершенні війни у 2024 році. І бізнес, і держава, і суспільство готуються до марафону, єдиним фіналом якого є наша перемога.
– У Міністерстві економіки зазначили, що держава вже почала стимулювати пріоритетні галузі, серед яких: перероблювання, розмінування, енергоефективність, будівництво та оборонний напрям. Як підтримку держава буде використовувати механізм компенсації витрат на сплату відсотків за кредитами (наприклад, іпотека під «єОселя») чи закупівлю відповідних послуг/товарів через Prozorro.
– Базовий сценарій Мінекономіки зі зростання реального ВВП України на 2023 рік – +4%, на 2024-й – +5%.
– Роль податків, доходів держкомпаній та залучення коштів від приватизації в бюджеті для фінансування оборонних потреб у 2024 році буде ключовою. Міжнародна допомога стане опорним ресурсом.
Висновок: представники держави не хочуть (не можуть) публічно говорити про потенціал завершення війни, масштаб проблем у бюджетній чи економічній сферах. Однак починають реалізовуватися програми з фінансової підтримки бізнесів на деокупованих територіях та в пріоритетних секторах.
Посолка України в США Оксана Маркарова під час панельної дискусії «Міжнародна співпраця у відбудові України» на КМЕФ-2023 Фото пресслужба КМЕФ
Про бізнес
– У війну лояльність населення до сильних брендів, лідерів ринку зросла. Роль лідерів ринку – показати стабільність та 100% delivery, попри постійну небезпеку.
– Теза від кількох бізнесменів: держава має не заважати, якщо не може стимулювати.
– У Європі українці не чекають на українські бренди, українці виявилися суперадаптивними. Але український бізнес, що йде в експансію, конкурує не за українців, а за якість. І в якості ми дійсно конкурентні.
– Український бізнес закладає в бюджет від 10% чистого прибутку на допомогу ЗСУ чи благодійність.
– Бізнес готовий інвестувати в перспективні та зростаючі проєкти, які орієнтовані на експорт, та розширювати власні можливості для виходу на міжнародний ринок. Наприклад, мережа заправок ОККО працює над проєктами заводів в Україні з виробництва біопалива та біодизеля, щоб мати власну сировину на момент приєднання України до Євросоюзу та впровадження європейських норм на паливному ринку.
– Український великий бізнес став більш фокусним – люди, власний розвиток, перемога.
Висновок: лідери бізнесу утримали клієнтів, мають доступ до фінансового ресурсу, інвестують в експансію на зовнішні ринки чи розширення можливостей в Україні, заявляють про рекордні обороти. Тема малого та середнього бізнесу не порушувалася.
Учасники панельної дискусії «Бізнес-клімат для перемоги» на КМЕФ-2023 Фото пресслужба КМЕФ
Про ціну свободи
– Зараз у великому бізнесі на кожні 1000 мобілізованих працівників припадає 25 загиблих на фронті. Частка мобілізованих від штатних робітників становить 10–15%.
– Проблема реінтеграції ветеранів має стати центровою темою наступного форуму. Внутрішню політику залучення ветеранів впроваджують лише великі бізнеси. Такі корпорації, як «Укрзалізниця» чи МХП впроваджують позицію Chief Reintegration Officer для роботи з ветеранами.
– Населення публічно висловлює свою нетерпимість до неефективного використання бюджетних коштів. Суспільство проти фінансування нової бруківки, тому що не на часі, тому що це податки громадян, населення й так віддає частину доходів на перемогу.
– Головна загроза для України на шляху до перемоги – це втома. Зараз втома проявляється у темпах збору грошей на великі проєкти. На суму, яку рік тому збирав monobank, фонд «Повернись живим» та інші за тиждень, сьогодні потрібно у два-три рази більше часу.
Висновок: важливо об’єктивно розуміти ситуацію в країні, яка стає все більш мобілізованою, залежною від внутрішнього споживання та зовнішнього фінансового ресурсу. Кількість військових та ветеранів буде збільшуватися, що потребує розробки адаптивних програм як на рівні бізнесу, так і держави.
