Прямі та опосередковані збитки українських аграріїв через війну перевищили 40 мільярдів доларів США.
Про це під час круглого столу «18 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи відновлення галузі» повідомив голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
За словами парламентарія, підтверджені прямі збитки аграрної галузі перевищили 8,7 млрд дол. США. Йдеться про руйнування інфраструктури, господарських об’єктів, логістичних ланцюжків, нищення та викрадення ворогом збіжжя і сільгосптехніки.
«А ще ж є непрямі збитки — щонайменше у 30,5 млрд дол. США. І це, на жаль, не остаточна цифра. Бо коли ми достеменно підрахуємо шкоду, заподіяну унаслідок підриву ворогом Каховської ГЕС, сума буде набагато більшою», — сказав Гайду.
Також складно оцінити наслідки забруднення сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, руйнування верхніх шарів ґрунту через «прильоти» та підриви при розмінуванні.
«Ми бачимо, що велика територія замінована. Потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами є 174 тисячі квадратних кілометрів українських земель. І це без урахування тимчасово окупованих регіонів», — деталізував депутат. У цьому зв’язку він повідомив про підготовку законопроєкту «Про якість ґрунтів».
Парламентарії також обговорюють питання «зернових репарацій». Утім, поки що про конкретні механізми не йдеться.
«Є ще багато інших напрямів, зокрема — продовження земельної реформи. Це дуже важливо, щоб усі розуміли, як, приміром, працює спрощена процедура купівлі-продажу землі. Аби ніхто не боявся господарювати легально, виводячи земельні відносини із „тіні“. Щоб банки могли кредитувати аграрний бізнес, а страхові компанії страхувати їхні ризики. Бо поки що вільна від ворога територія України (умовно) поділилася на дві частини: там, де не було бойових дій, агробізнес працює більш-менш стабільно, а в деокупованих і прифронтових районах є серйозні проблеми», — сказав голова аграрного комітету парламенту.
При цьому однією із ключових проблем, поряд із розмінуванням угідь, він назвав відсутність фінансування. Банки не хочуть кредитувати тамтешній бізнес, вважаючи це ризиковими операціями, а страхових продуктів, які б «гасили» ці ризики, немає.
«І для нас дуже важливо залучати кошти саме для потреб аграріїв цих регіонів, бо лише так ми можемо стимулювати місцевий бізнес. А для держави це — податки, робочі місця і така потрібна аграрна продукція», — підсумував Гайду.
