Збереження понад половини вашого доходу не обов’язково означає життя в підвалі батьків і харчування раменом. Навпаки, це результат усвідомлених рішень, спрямованих на оптимізацію витрат, особливо тих, що стосуються найбільших статей бюджету: житла, транспорту та харчування. Такі стратегії дозволяють досягти значних показників заощаджень без відчуття постійних обмежень.
Автор книги “Retire by 30” Коді Берман та його дружина Лорен. Надано Коді Берманом
Відстеження – це ключове
Якщо ви тільки починаєте шлях до більш агресивного заощадження, Коді Берман радить ретельно фіксувати свої витрати. “На початковому етапі відстеження – це все”, – стверджує він. – “Неможливо зрозуміти, де можна покращити ситуацію, якщо не відстежувати”.
Він порівнює це з першим досвідом відстеження спожитих калорій: після певного періоду ведення обліку стає значно легше оцінювати калорійність страв. “Я ретельно відстежував кожен цент протягом багатьох років нашого шляху до фінансової незалежності”, – ділиться Берман. – “Зараз я не відстежую кожну гривню, що надходить або витрачається. Просто маю доволі чітке уявлення про рух наших грошей”.
Контроль над основними витратами
Щоб досягти значного прогресу, Берман застосував один із найстаріших, але найефективніших підходів: оптимізація “великої трійки” витрат – житла, транспорту та харчування. Це може призвести до суттєвого зростання заощаджень, не вимагаючи надмірних обмежень.
Щодо житла, він з дружиною застосував метод хаус-хакінгу, ділячи свій будинок з сусідами. За його словами, вони продовжували жити в комфортному житлі, але така організація суттєво змінила економіку: “У наших друзів, які також мешкали в чудовій квартирі з однією спальнею та ванною кімнатою, орендна плата становила близько 2000 доларів на місяць, тоді як ми отримували близько 800 доларів”.
Що стосується транспорту, його вантажівка не була новою, але й не розвалювалася: “Вона не нова, але й не стара, головне – вона виплачена”.
Він і Лорен все ще виходили в світ з друзями. Вони просто витрачали гроші більш вибірково. Наприклад, друг міг замовити закуску, основну страву, десерт та кілька напоїв, тоді як вони могли розділити закуску і замовити один-два напої.
“Ми не жили супер відмінно від інших”, – зауважив Берман. Хоча незначні відмінності були майже непомітні ззовні, вони мали суттєве значення на папері. “Якби ви зазирнули за лаштунки та подивилися на наші фінанси, ви б сказали: ‘О, вони насправді витрачають на 4000 доларів на місяць менше, ніж деякі їхні однолітки, завдяки зробленим ними виборам'”.
Узгодження витрат з цінностями
Крісті Шен і Брайс Леунг, які накопичили до 70% свого доходу для створення портфеля вартістю в мільйон доларів і звільнилися з роботи у 30 років, наполягають, що позбавлення себе всього не працює. Леунг порівняв радикальне скорочення витрат з екстремальними дієтами: “Ви можете дотримуватися її деякий час, але зрештою буде зрив, і ви з’їсте весь торт на день народження”.
Натомість, він і Шен спрямовували кошти на те, що для них було найважливішим. Вони оцінювали свої витрати на подорожі в 5 000 – 10 000 доларів на рік, вважаючи це невід’ємною частиною свого життя.
Берман дотримується схожого підходу. Коли вони з Лорен тільки почали зустрічатися, він зазначив, що кожен з них записав 10 речей, які цінував найбільше, потім порівняв списки і поставив собі запитання, чи відповідають їхні витрати цим пріоритетам.
“Ми багато витрачаємо в тих категоріях, де цінуємо речі, які нам справді подобаються”, – сказав він, але ключовим є скорочення витрат у тих категоріях, які менш важливі, наприклад, автомобілі. – “Я все ще їжджу на тій самій виплаченій машині, хоча міг би дозволити собі нову, блискучу”.
Живіть там, де дешевше
Якщо ваша робота та спосіб життя дозволяють, переїзд до регіону з нижчою вартістю життя може суттєво збільшити ваш показник заощаджень.
Саме так Мігель Маркес заощаджує близько 70% свого доходу. Спочатку з Іспанії, професор університету завершив навчання в США, де йому було важко заощаджувати. Після більш ніж десятиліття в Штатах він переїхав до Бразилії на викладацьку посаду. Нижча вартість життя допомогла розпочати його шлях до фінансової незалежності.
Протягом останніх чотирьох років він живе і викладає в Китаї, де також відчув нижчу вартість життя. Він платить близько 200 доларів на місяць за частково субсидовану квартиру в університетському містечку та користується недорогим громадським транспортом замість того, щоб володіти автомобілем.
“Мої гроші ніколи не йшли так далеко”, – каже Маркес. Він далекий від чистого капіталу в мільйон доларів, але це не обов’язково відчувається так. “Я не мільйонер, але відчуваю себе мільйонером”.
За даними порталу: www.businessinsider.com