Клієнтка відмовляється виплачувати кредитну заборгованість у сумі 82 513 гривень, яка виникла в результаті дій зловмисників, які незаконно заволоділи грошима з її кредитної картки.
ПриватБанк вимагає від жінки погашення кредитної суми у розмірі 82 513 гривень. Проте, вона не погоджується, оскільки борг утворився через несанкціоноване зняття грошових коштів на суму 53 299 гривень. Про це повідомляється у постанові Лебединського районного суду Сумської області, яка була оприлюднена 18 листопада 2025 року.
Жінка оформила заяву №б/н від 13.04.2012 року з метою отримання банківських послуг. Ця заява, разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» і «Тарифами», що розміщені на офіційному сайті банку, утворює угоду про надання банківських послуг (договір приєднання). Підписавши заяву, вона підтвердила свою згоду з положеннями та правилами, які їй надали для ознайомлення в друкованому вигляді. Банк надав їй можливість використовувати кредитні кошти. Факт застосування нею кредитного ліміту та часткового погашення боргу засвідчує виконання угоди. Банк мав право в односторонньому порядку збільшувати кредитний ліміт, який сягнув 53 тисячі гривень. Клієнтка порушила обов’язки, не вносячи вчасно гроші для покриття заборгованості у розмірі 82 513 гривень. Наявність заборгованості підтверджується розрахунком боргу та випискою з рахунку.
У відзиві жінка просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважаючи їх необґрунтованими. Вона не визнає належне укладення угоди, стверджуючи, що кредитна угода укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України), а недотримання цієї форми робить її недійсною. Зауважує, що не підписувала «Умови та правила надання банківських послуг» і «Тарифи Банку», і працівники банку з ними її не ознайомлювали, отже, вони не є складовою частиною угоди. Посилається на юридичний висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17, відповідно до якого непідписані умови та тарифи не можуть вважатися частиною угоди. Окрім того, в її анкеті-заяві відсутня домовленість щодо величини відсотків, пені та штрафів. Наголошує, що на спірні відносини поширюється Закон України «Про захист прав споживачів». Банк не надав інформацію, яку вимагає ч. 4 ст. 11 цього Закону (сума кредиту, детальний розклад вартості, річна відсоткова ставка), у письмовому вигляді. Вказує, що нарахована заборгованість за тілом кредиту (66 992 гривень) перевищує розмір встановленого кредитного ліміту (53 тисячі гривень), що свідчить про необґрунтованість вимог. Борг виник внаслідок неавторизованого списання коштів (53 299 гривень) 25.04.2021 року, після блокування мобільного номера невідомими особами. Вона одразу ж повідомила банк та правоохоронні органи, про що було внесено дані до ЄРДР. Оскільки банк не довів, що вона сприяла незаконному використанню даних, відповідальність за ці операції несе банк.
Яке рішення виніс суд?
Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнили частково. З жінки на користь фінансової установи стягнуть борг за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 13.04.2012 року у розмірі 66 992 гривень.
“Відповідачка заперечувала правомірність вимог позивача, оскільки 25 квітня 2021 року, після блокування її мобільного номера невідомими особами, з її рахунку було знято кошти на загальну суму 53 299 гривень, у тому числі шляхом оформлення покупок товарів у кредит «Оплата частинами». Факт заволодіння невідомими особами коштами відповідача був зафіксований у ЄРДР 14 травня 2021 року. Відповідачка зазначала, що заборгованість виникла внаслідок шахрайських дій, та що вона повідомила банк про підробку SIM-картки лише 30 квітня 2021 року. Суд бере до уваги обставини, встановлені Сумським апеляційним судом у постанові від 15 травня 2025 року у справі №950/1014/22, яка стосувалася заперечування відповідачем тих самих транзакцій від 25 квітня 2021 року. Апеляційним судом було встановлено, що для проведення та підтвердження спірних транзакцій ініціатору переказів була достовірно відома конфіденційна інформація. Вчинення фінансових операцій третіми особами було неможливим без розголошення або втрати користувачем інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Згідно з висновками апеляційного суду, на час проведення спірних операцій до АТ КБ «ПриватБанк» не надходило від клієнта повідомлень/заяв про втрату доступу до фінансового номера телефону чи/або заволодіння ним третіми особами. Суд встановив, що оскільки відповідачка повідомила банк про підробку SIM-картки лише через 5 днів (30.04.2021 року), це не можна розцінювати як невідкладне повідомлення банку. Таким чином, факт відповідальності відповідача за несанкціоноване використання коштів до моменту повідомлення банку є встановленим та обов’язковим для цього провадження. Оскільки рішенням Сумського апеляційного суду було встановлено, що відповідач несе відповідальність за збитки, спричинені використанням конфіденційних даних, сума, яка була списана 25.04.2021 року – 53 299 гривень та накопичена за рахунок сервісу «Оплата частинами», правомірно була зарахована до боргових зобов’язань відповідача, оскільки неправомірність дій банку не була доведена. Навіть перевищення ліміту -53 тисячі гривень пояснюється позивачем як овердрафт (короткостроковий кредит), можливість якого була передбачена умовами договору. Враховуючи, що позивач надав докази укладення договору приєднання, фактичного користування коштами та невиконання відповідачем зобов’язання щодо повернення тіла кредиту, вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту) у розмірі 66 992 гривень є обґрунтованою і підлягає задоволенню. Позивачем не було надано належних доказів зокрема, підписаної відповідачем редакції умов чи тарифів, які б підтверджували погодження саме цих умов щодо порядку та розміру нарахування процентної ставки, яка до того ж неодноразово змінювалася в односторонньому порядку. Відповідно, стягнення процентів за користування кредитом та/або їх прострочення у розмірі 15 521 гривні є необґрунтованим, оскільки банк не довів наявність належним чином узгодженої сторонами умови про плату за користування кредитом у такому розмірі. Таким чином, у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 15 521 гривні суд вважає за необхідне відмовити”, – констатував суд.
