Під час здійснення оплати за комунальні послуги в додатку Приват-24, жінка помітила пропажу грошових коштів у сумі 27 949 гривень.
Громадянка поповнила рахунок ПриватБанку на 400 гривень з метою подальшого здійснення комунальних платежів. Проте, зайшовши в додаток Приват-24, виявила відсутність грошей у розмірі 27 949 гривень. Про це повідомляється в рішенні Чернігівського районного суду Чернігівської області, оприлюдненому 17 листопада 2025 року.
8 грудня 2024 року, здійснюючи поповнення картки для виплат, виданої ПриватБанком, на 400 гривень для подальшої сплати комунальних платежів, жінка увійшла в додаток Приват-24 та встановила, що на рахунку для виплат немає грошей. У зв’язку з цим вона звернулась до найближчого відділення банку, де працівник в усній формі повідомив, що 14 жовтня 2024 року з її кредитної платіжної картки було використано весь кредитний ліміт, утримано комісію за проведення відповідних операцій та нараховуються відсотки за користування кредитними коштами. А кошти, які були нею внесені на картку для виплат (400 гривень), були зараховані в рахунок погашення боргу по кредиту. 21 грудня 2024 року нею було подано повідомлення про шахрайські дії через додаток Приват-24. Також вона письмово звернулася з відповідною заявою до правоохоронних органів, яку було долучено до раніше відкритого кримінального провадження про отримання кредиту 14.10.2024 та 15.10.2024 року в кредитній організації «Швидко Гроші» (ТОВ «Споживчий центр»), який вона також не оформлювала (до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, розпочато досудове слідство та її визнано потерпілою).
“Усі операції від 14 жовтня 2024 року щодо входу в систему дистанційного обслуговування “Приват-24” з подальшою зміною логіну та паролю були підтверджені IVR-дзвінками на фінансовий номер заявниці, успішно нею погоджені шляхом натискання “1”, та вірним введенням ПІН-коду картки для виплат. Вимоги про негайне повідомлення банку про здійснення, як стверджує заявниця, шахрайських транзакцій, не було виконано. Зокрема, оскаржувані перекази з картки заявниці були здійснені 14 жовтня 2024 року, при цьому про такі перекази, як вона зазначає у позовній заяві, їй стало відомо 8 грудня 2024 року, але до банку позивачка звернулася лише 27 грудня 2024 року. Крім того, банк звертає увагу суду, що згідно з ч. 2 ст. 1071 ЦК України, кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його дозволу на підставі рішення суду, а також у випадках, визначених договором між банком і клієнтом. АТ КБ “ПриватБанк” у повній відповідності до вимог законодавства та умов укладеного з нею договору від 5 жовтня 2022 року, правомірно здійснив дебетові перекази грошових коштів з картки для виплат на покриття простроченої заборгованості за кредитною карткою. Зважаючи на законність дій відповідача, підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні”, – повідомили у ПриватБанку.
Розгляд справи
Суд встановив, що на фінансовий номер жінки надходили телефонні виклики від банку щодо підтвердження нею проведення тієї чи іншої операції. У разі підтвердження переказу/операції клієнт банку має натиснути “1”, при відхиленні – “2”. Усі операції від 14.10.2024 року щодо входу в систему дистанційного обслуговування “Приват-24” з подальшою зміною логіну та паролю були підтверджені IVR-дзвінками на її фінансовий номер, успішно нею підтверджені натисканням “1”, та вірним введенням ПІН-коду картки для виплат. Ці обставини підтверджено службовою перевіркою, яка проводилася за фактом її звернення. Змінити логін у Приват-24 можливо лише після того, як було здійснено вхід до Приват-24, але для того, щоб увійти до Приват-24, необхідно не тільки мати фінансовий номер телефону, але й знати пароль входу або, у випадку його зміни, знати ПІН-код будь-якої своєї активної картки, що відомо лише самому клієнту банку. Перед зміною логіну (фінансового номера) вона пройшла ідентифікацію за допомогою голосового меню IVR. Також суд бере до уваги, що 14.10.2024 року громадянка на свій фінансовий номер отримала повідомлення про зміну пароля та логіну, що свідчить про те, що спірні операції були проведені з її відома. Крім того, сам факт відкриття електронного платіжного засобу в Приват-24 свідчить про те, що вона не втрачала контролю над здійсненням операцій в системі Приват-24.
“Таким чином, банком здійснено належну автентифікацію користувача під час проведення спірних фінансових операцій з переказу грошових коштів, відповідальність за здійснені операції покладається виключно на власника рахунку, тобто позивачку, оскільки положеннями Закону України “Про платіжні послуги”, постанови НБУ №164, Умовами та Правилами визначено, що відповідальність за здійснення всіх операцій за карткою несе безпосередньо сам позивач до моменту подання письмової заяви про блокування грошових коштів та/або внесення картки до СТОП-ЛИСТУ. Отже, до моменту повідомлення банку про внесення картки до СТОП-ЛИСТУ платіжної системи способом, передбаченим договором, відповідальність за операції, ініційовані за допомогою платіжної картки, несе її власник”, – зазначено у матеріалах справи.
Що вирішив суд?
Суд відхилив позовні вимоги жінки. Нею не доведено, що грошові кошти переказані без її згоди.
“Оскільки позивачка повідомила банк про факт проведення транзакцій вже після здійснення спірних транзакцій, а саме 27 грудня 2024 року, тобто практично більш ніж через місяць після події, і, відповідно, саме вона має нести цивільно-правову відповідальність, оскільки, як встановлено, вона своєчасно не повідомила банк про платіжні операції, що нею не виконувалися – таке повідомлення від неї надійшло більше ніж через місяць після спірних транзакцій. До 27 грудня 2024 року відповідач не був поінформований про списання коштів з рахунку позивачки, як стверджує остання, поза її волею. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачкою не доведено, що грошові кошти переказані без її згоди, не за її особистим розпорядженням, а наявність кримінального провадження не може свідчити, з огляду на презумпцію невинуватості, про скоєння злочину стосовно позивача до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути і підставою для звільнення її від обов`язку належного виконання зобов`язання та виконання Умов та Правил про надання банківських послуг у випадку настання певних обставин, передбачених ними, оскільки, як встановлено матеріалами справи, клієнтом не було вжито своєчасних заходів щодо запобігання втраті чи розкраданню картки, ПІНу (персонального ідентифікаційного номера) або використання іншої інформації, яка дозволяє ініціювати платіжні операції, і, отже, в даному випадку відповідальність за операції, що проводилися, несе лише клієнт”, – підкреслив суд.
