Потяг Київ-Берлін Фото: Укрзалізниця
З Києва до Берліна знов буде можливість дістатися за допомогою залізничного транспорту. Відповідний документ про взаємні наміри з метою поновлення прямого залізничного зв’язку між українською та німецькою столицями підписали міські голови Віталій Кличко та Кай Веґнер. Про це 14 листопада повідомляє ЦТС, посилаючись на Amal Berlin Ukraine.
Прямий поїзд з Києва до Берліна функціонував до 2012 року та був популярним. Однак, після зміни тарифів німецькою залізницею, маршрут став нерентабельним – і його припинили. Укрзалізниця неочікувано відгукнулася на цю новину.
“Мерії Києва та Берліна підписали меморандум… обіцяють прямий потяг Київ-Берлін…. Ми вже готові до цього. Але разом із гучними обіцянками дуже наполегливо просимо мерію Києва хоча б здійснити розрахунки із залізницею за поїздки пенсіонерів (лише з початку року це 32 млн грн, значно менш заможні міста сплачують, а столиця — ніяк). З Фастовом поєднуємо кожного дня, дуже не бажаємо відміняти на користь Берліна…”, – написали у ФБ-каналі компанії-перевізника.
Міські перевезення — збиткові
Сумарний операційний дефіцит Укрзалізниці від пасажирських перевезень становить орієнтовно 24 млрд грн на рік (13 млрд грн — далеке сполучення та приблизно 11 млрд грн — приміське), і якщо раніше його можливо було перекривати завдяки прибутку вантажних перевезень, то під час війни це неможливо. У 2023 році обсяг заборгованості місцевих органів влади перед АТ “Укрзалізниця” за перевезення пасажирів у приміському сполученні досяг 287,89 млн грн, що складало 48,71% від загальної суми річної заборгованості. До 2016 року компенсацію за перевезення пільговиків Укрзалізниці виплачувала держава. Згодом — витрати повинні компенсуватися з місцевих бюджетів, але повною мірою цього не відбувається, тому майже все фінансове навантаження з реалізації цих перевезень покладається на Укрзалізницю.
Укрзалізниця вказала прибуткові та збиткові пасажирські маршрути
Укрзалізниця оприлюднила внутрішню аналітику пасажирських перевезень, згідно з якою 56 із 98 регулярних маршрутів по Україні є нерентабельними.
В компанії маршрути поділили на чотири групи за рівнем рентабельності:
- Прибуткові. До цієї категорії відносяться в основному швидкісні та найбільш популярні напрямки між великими містами, зокрема Київ — Дніпро, а також частина рейсів Київ — Львів, Київ — Харків та Київ — Одеса.
- Мінімально збиткові. Ці сполучення близькі до нульової рентабельності, однак залишаються з невеликими втратами. Серед них — Київ — Вінниця, Київ — Хмельницький, Київ — Запоріжжя.
- Збиткові та найбільш збиткові. До цих категорій віднесено більшість маршрутів, перш за все західні напрямки — Київ — Ужгород, Київ — Чернівці, а також частина міжрегіональних рейсів, наприклад, Харків — Львів.
Збитковими є навіть популярні “гірські напрямки”. Як пояснили в Укрзалізниці, перевезення у Карпатах здійснюються дизельною тягою на складних відрізках, де відсутній великий вантажний потік (окрім діяльності Івано-Франківського цементного заводу). Фактично компанія утримує всю гірську інфраструктуру лише заради пасажирських перевезень. Без цього соціального обов’язку багато сезонних маршрутів (зокрема до Яремче та Ясіня) повинні були б бути закриті, а інфраструктура — демонтована.
Ще більш складна ситуація з приміськими перевезеннями — вони покривають менше ніж 10% витрат. Через брак ресурсів Укрзалізниця у найгіршому випадку може бути вимушена скасувати 501 приміський рейс.
Як повідомляв Інформатор, в Укрзалізниці повідомили, що експериментальний запуск програми “УЗ-3000” відбудеться у грудні, з прифронтових територій. І запрацює у два етапи. У мобільному додатку «Укрзалізниці» вже є калькулятор кілометрів, який розраховує відстані минулих подорожей пасажира. Саме за них будуть нараховуватись бонусні кілометри, які можна буде застосувати замість грошей. В додатку Укрзалізниці з’явиться спеціальний фільтр, який дасть змогу побачити окремі рейси, доступні для оплати кілометрами.
