- Уляна Маслова
кореспондентка
В Україні вже функціонує відкритий банкінг / НБУ
З серпня відкритий банкінг офіційно запроваджений в Україні. За п’ять місяців банки та інші постачальники платіжних послуг із обслуговування рахунків (ASPSP) повинні адаптувати свою діяльність відповідно до нововведених вимог.
Редакція Delo.ua поспілкувалася з провідними фахівцями, щоб оцінити готовність банківської системи до впровадження Open Banking і виявити виклики, які очікують фінансові установи.
Комфорт та автоматизація для клієнтів і ФОП
Директор Асоціації ЄМА Олександр Карпов зазначає, що Open Banking має на меті спростити фінансові процеси для звичайних користувачів і підприємців. За допомогою інтегрованих додатків користувачі зможуть управляти всіма рахунками, аналізувати свої витрати та отримувати фінансові рекомендації в одному місці, замість використання кількох банківських сервісів.
“Для ФОП це насамперед автоматизація. Відпаде необхідність вручну завантажувати виписки з різних банків і імпортувати їх у бухгалтерські програми чи сервіси звітності. Усе відбуватиметься автоматично через API, що значно полегшить ведення бізнесу, збереже час і зменшить людські помилки”, — пояснює експерт.
Коли можна очікувати ефективність та вигоди Open Banking
Олександр Карпов підкреслює, що терміни та переваги Open Banking будуть різними для різних гравців ринку. За його словами, технічний термін для банків завершиться 1 січня 2026 року — до цього часу їхні API мають бути готові приймати запити. Проте до 1 серпня 2026 року діятиме “період адаптації”, під час якого санкції не застосовуватимуться.
“Зараз банки переважно відчувають витрати. Всі зосереджені на інфраструктурі — розробці власних рішень або виборі постачальників. Це великі інвестиції без швидкого повернення”, — пояснює Карпов.
За його словами, банки, що раніше отримають ліцензії, почнуть збирати клієнтів інших установ у своїх додатках. Для інших банків існує ризик втратити прямий контакт із клієнтом, оскільки основна фінансова активність переміститься до супердодатка конкурента.
“Справжня перевага відкриється пізніше і лише для тих, хто обере проактивну стратегію. Це шанс стати фінансовим хабом. Коли клієнт через ваш додаток керує усіма рахунками, це безцінний інструмент для крос-продажів кредитних, страхових та інвестиційних продуктів. Але це стратегія для гравців вищої ліги”, — додає експерт.
Для підприємців та ФОП практичні вигоди виявляться в автоматизації бухгалтерії, швидкому онбордингу та кредитуванні, а також у появі PIS-платежів, які усунуть необхідність бізнесу зберігати платіжні дані клієнтів. Перші PIS-рішення, за оцінками Карпова, можуть з’явитися у 2026 році від великих банків, що отримають ліцензії й запропонують опцію оплати через власні додатки своїм торговцям.
“Закінчується епоха ручного експорту CSV-файлів і завантаження їх у 1С або інші системи. Усе синхронізуватиметься автоматично. Фінансова історія потенційного клієнта чи контрагента перевірятиметься миттєво через AIS-згоду, а не за тиждень шляхом надання довідок”, — розповідає експерт.
Для звичайних користувачів головні переваги — агрегування рахунків в одному додатку та спрощені платежі без необхідності вводити дані карток.
Таким чином, підсумовує Карпов, 2026 рік стане періодом технологічного запуску і тестування, а справжні вигоди Open Banking відчує ринок ближче до 2027 року, коли ліцензії отримають не лише банки, а й небанківські учасники, що розпочне справжню конкуренцію за клієнта.
Контроль даних і безпека рахунків
Старша юристка Asters Інна Бондаренко пояснює, що в рамках Open Banking користувачі контролюють, які дані щодо їхніх рахунків передаються стороннім постачальникам. Доступ надається лише до визначеного обсягу інформації за вимогою користувача та з його згодою.
“Регламент передбачає, що банки несуть відповідальність перед користувачем, зокрема за шкоду, якщо допущено порушення правил або розкриття інформації без дозволу”, — наголошує юристка.
Вона зазначає, що банки мають гарантувати безпечний обмін даними через API, відслідковувати платіжні операції та запити про інформацію з рахунків, а також протидіяти шахрайству чи несанкціонованому доступу.
Натомість сторонні постачальники послуг повинні мати авторизацію НБУ, чинні сертифікати відкритого банкінгу, страхування відповідальності перед користувачами і банками, надійну технічну інфраструктуру, яка відповідає вимогам для роботи через API із банками. Також вони забезпечують безпечний обмін даними з банком і клієнтом, захищають інформацію і гарантують, що персональні дані користувача не будуть доступні іншим, крім самого користувача та постачальника, який отримав її згідно з згодою.
Щодо ризиків використання відкритого банкінгу, Інна Бондаренко називає фішинг та шкідливе ПЗ, зокрема створення фейкових додатків банків чи сервісів, які імітують оригінальні продукти, вводять користувача в оману і змушують добровільно передавати дані. Вона також підкреслює ризики щодо конфіденційності і безпеки даних, якщо не застосовують достатні заходи, як-от шифрування, автентифікація та контроль згоди.
Що стосується непомітного надання згоди на обробку даних, співрозмовниця Delo.ua відзначає, що цей ризик низький, адже встановлено суворі вимоги щодо надання згоди. Зокрема, згода має бути активною (термін дії її має не закінчитися) і підтвердженою посиленою автентифікацією (зазвичай двофакторною).
“Потрібно розрізняти згоду на виконання платіжної операції, яку користувач дає під час кожної одноразової операції, та згоду на надання відомостей з рахунків, яку можна оформити на термін до 180 днів”, — пояснює Інна Бондаренко.
Крім того, клієнту має бути чітко продемонстровано у програмі чи застосунку інформацію про обсяг і характер згоди, що він надає. Зокрема, користувач повинен отримувати інформацію перед погодженням на доступ до рахунків про:
1. Постачальника послуг, якому надається доступ;
2. Номер рахунку, що відкриває доступ;
3. Обсяг інформації про рахунок, який надається;
4. Тривалість дії згоди;
5. Умови відкликання згоди.
Також банк має перевіряти наявність згоди користувача перед тим, як дозволити сторонньому постачальнику доступ до його рахунку.
“Для користувачів передбачено низку запобіжних заходів, аби уникнути непомітного надання згоди: деталізація згоди, посилена автентифікація, можливість відкликати згоду у будь-який момент, а також відстеження активних і неактивних дозволів”, — підсумовує юристка.
Можливий вплив Open Banking на тарифи та комісії
Голова проєктного офісу Незалежної асоціації банків України Дмитро Глінський вважає, що конкуренція зазвичай сприяє зниженню цін. Водночас відкритий банкінг не лише розширює коло учасників ринку, а й формує умови для нових ролей і комплексних послуг.
“Конкуренція посилиться передусім у сфері зручності сервісу, а вплив на вартість послуг не буде прямолінійним”, — зазначає експерт.
За словами Дмитра Глінського, відкритий банкінг дає змогу безперешкодно інтегрувати платіжні послуги у комплексний ланцюг, який буде дешевшим і набагато комфортнішим ніж розрізнені сервіси. Крім того, API дозволить автоматично отримувати інформацію, необхідну в інших сервісах, наприклад кредитних, що може знизити собівартість або зробити послугу можливим.
Водночас директор Асоціації ЄМА Олександр Карпов вважає, що вплив Open Banking на тарифи має багато аспектів і не має однозначної відповіді. З одного боку, Open Banking стимулює конкуренцію, оскільки нові фінтехи можуть пропонувати інноваційні сервіси з нижчими комісіями. Але, з іншого боку, регулювання комісії міжбанків в Європі показує, що зниження одних тарифів зазвичай компенсується підвищенням інших: наприклад, комісій за обслуговування рахунку чи зняття готівки.
За його прогнозом, реального зниження комісій у 2026 році не варто очікувати — це буде лише запуск екосистеми, а справжня конкуренція, що може вплинути на тарифи, почнеться не раніше 2027 року, коли вирішаться питання ліцензування небанківських учасників.
Експерт уточнює, що різні сегменти ринку відчують зміни по-різному:
“Для великого бізнесу можливе здешевлення еквайрингу через PIS-платежі, малий і середній бізнес потенційно отримає дешевші окремі фінансові послуги завдяки автоматизації через API, а звичайні клієнти можуть зіткнутися з втратою деяких безкоштовних базових послуг, які банки почнуть тарифікувати, щоб компенсувати втрати в інших сегментах”, — пояснює директор ЄМА.
Суперництво і співпраця: вигоди та нові бізнес-моделі Open Banking
Олександр Карпов розповідає, що після запуску Open Banking на ринку сформуються три основні моделі:
Банки-хаби (крупні гравці) стануть “фінансовими супермаркетами”. Їхня мета — зробити власні застосунки основним інструментом клієнта, де користувач бачитиме всі свої рахунки, навіть у інших банках, і робитиме платежі. Вони зароблятимуть на продажу власних кредитів, страховок та інвестицій через цей єдиний додаток. Це основні драйвери ринку.
Фінтех-компанії зосередяться на нішевих сервісах — автоматизації бухгалтерії, порівнянні пропозицій, інвестуванні. Їхня модель базується на невеликій підписці або комісії з угод. Вони другі за значущістю драйвери, але їхній старт гальмує регулювання.
Банки-постачальники (менші банки) можуть опинитися у ролі адміністраторів базових рахунків (зарплатних або кредитних). Основна активність їхніх клієнтів може перейти до додатків банків-хабів або фінтехів, тому їхня стратегія зводитиметься до виживання та пошуку партнерств.
У довгостроковій перспективі переможе той, хто створить найбільш зручний додаток для клієнта, незалежно від того, банк це чи фінтех, резюмує співрозмовник Delo.ua.
