Порожні винні бокали Фото: Інформатор
Експерт Центру економічної стратегії Єлеазар Левченко зазначає, що восени 2024 року вперше за останні шість років відбулося підвищення мінімальних роздрібних цін (МРЦ). Для виноробної продукції ціни зросли на 50%, тоді як на горілчані напої, лікери, ром та джин зміни не торкнулися. Це, за його словами, зумовило зростання вартості доступних вин порівняно з міцним алкоголем. Український ринок спиртних напоїв у 2025 році переживає активні трансформації: держава коригує цінові нормативи, виробники стикаються з економічними та кліматичними складнощами, а частка доступного імпорту на полицях збільшується.
Мінімальні ціни на алкоголь: вплив на бюджетні напої
Згідно з даними Держстату, у перші сім місяців 2025 року вартість вин зросла на 6%, тоді як горілка подорожчала лише на 3%. За попередній рік вина подорожчали на 4,5%, а ціни на горілку навіть знизилися на 1,5%.
«Головна мета державної політики врегулювання мінімальних цін на алкоголь — зменшення суспільних наслідків від його вживання. Перш за все, такі заходи спрямовані на обмеження надмірного споживання та доступності дешевих напоїв. Наслідком стане зростання цін на низькоякісний алкоголь, що може скоротити його продажі. Крім того, це зменшить присутність на ринку виробників, які пропонують дешеві аналоги за рахунок порушення стандартів», — коментує Єлеазар Левченко.
Винні коливання: клімат та конкуренція
Президентка Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє Наталія Благополучна висловлює стримані очікування щодо ринкових перспектив. Вона виділяє кілька ключових проблем:
«По-перше, вартість формується під впливом різних економічних аспектів — дефіцит працівників, коливання валютних курсів, логістичні труднощі. По-друге, значну роль відіграє конкуренція між вітчизняними та європейськими винами. Нерідко покупці, недостатньо обізнані з українською продукцією, обирають дорожчий імпорт, вважаючи його якіснішим, що не завжди відповідає дійсності», — розкриває деталі Благополучна.
Додаткові фактори впливу — витрати на вирощування винограду та непередбачувані кліматичні умови. Експертка наголошує: навіть вартість сировини для виноробів, які не мають власних плантацій, безпосередньо впливає на кінцеву ціну продукту.
Наразі в Одеській області стартував збір винограду: «Вже почали збирати білі сорти групи Піно для ігристих вин — показники обіцяючі. Однак основна частина врожаю очікується у вересні. Надіємося, що дощі не вплинуть на якість ягід», — додає Благополучна.
Наступ імпорту: тенденції споживання
Опитування КМІС за підтримки ВООЗ показало, що з початком повномасштабної війни 21,5% українців скоротили вживання алкоголю, а 6,8% повністю від нього відмовилися. Лише 5,5% респондентів збільшили споживання, і 2,9% відновили його після перерви. Попри загальне зниження попиту, витрати на алкогольні напої зростають через інфляцію. Дані Держстату за 2025 рік підтверджують цю тенденцію:
- Пиво — +11,3% (до 35,5 грн за 0,5 л)
- Вино — +7,8% (до 118,6 грн за 0,7 л)
- Горілка — +2,2% (до 118,4 грн за 0,5 л)
«Мінімальні ціни не переглядалися з 2018 року. Враховуючи значну інфляцію, регулярна корекція “цінової підлоги” є обґрунтованою. Подібний підхід використовується у світі для зміцнення громадського здоров’я. Дослідження свідчать, що така політика знижує кількість госпіталізацій через гострі отруєння на 2-9%, а через хронічний алкоголізм — на 4-9% з відстрочкою у 2-3 роки», — резюмує Левченко.
У 2025 році алкогольний ринок опинився під подвійним тиском. З одного боку — державне регулювання, що піднімає ціни на бюджетні напої, з іншого — глобальна конкуренція та кліматичні зміни, які впливають на виробництво. В умовах постійного зростання цін українським виробникам доведеться боротися за ринкові позиції, посилюючи конкурентоспроможність проти імпортних аналогів.
