Катерина Рожкова, Валерія Гонтарева. Фото: пресслужба НБУ
Рожкова приєдналася до контрольованого «банкового колапсу», перейшовши з керівництва проблемного Платинум Банку до НБУ. Її запросила на посаду тодішня голова НБУ Валерія Гонтарева, яка керувала «стабілізацією фінансової системи» України під час кризи. За цей період з ринку зникли понад 90 банків, держава повернула вкладникам-фізособам понад 88 млрд грн, тоді як кошти юросіб переважно втрачено. Ліквідація окремих банків супроводжувалася резонансними скандалами та шахрайством, а націоналізація ПриватБанку досі залишається предметом обговорень.
Нацбанк вводив у проблемні банки тимчасову адміністрацію від Фонду гарантування вкладів (ФГВО). Фонд мав завдання повертати кошти фізособам (до 200 тис. грн на рахунок), керувати активами банку після його закриття, реалізовувати майно та розраховуватися за боргами.
У період 2016–2019 років клієнтам ліквідованих банків ФГВО перерахував 20,59 млрд грн. Однак понад 269,6 млрд грн клієнтів банків, виведених НБУ з ринку з 2014 по 2018 роки, досі не відшкодовано. Ключові причини банкопаду:
- власники виводили великі суми, приводячи банки до банкрутства;
- масове зняття депозитів населенням через падіння курсу гривні, інфляцію та військові дії;
- кредитування пов’язаних із власниками/посадовцями банків компаній без належного забезпечення.
Катерина Рожкова розпочала роботу в НБУ 10 червня 2015 року на посаді директора департаменту банківського нагляду. З 18 січня 2016 року виконувала обов’язки, а з 25 жовтня стала заступницею голови НБУ Валерії Гонтаревої. З 15 червня 2018 року – перша заступниця голови НБУ Якова Смолія. Звільнилася через 7 років після закінчення контракту.
За час її діяльності НБУ ухвалив рішення про ліквідацію близько 69 «проблемних» банків. Рішення приймалися за її безпосередньої участі. У ЗМІ з’явилися так звані «плівки Рожкової», де посадовиця спілкувалася з керівництвом боржних банків, нібито намагаючись запобігти їх закриттю. Проте вони все одно були ліквідовані пізніше. Детальніше про це – у наступних матеріалах.
Сама Рожкова стверджувала, що лише виконувала службові обов’язки. Вона не бачила конфлікту інтересів у комунікації з керівництвом комерційних банків. У 2017 році НАБУ порушило кримінальну справу через записи телефонних розмов Рожкової. Пресслужба НБУ повідомила, що провадження стосувалося можливих зловживань службовцями. Однак Рожковій офіційних звинувачень не пред’явили, а справа згодом зникла з уваги.
До НБУ Рожкова з 2013 року працювала у керівництві «Платинум Банку». За участь у видачі валютних кредитів сумнівним компаніям без забезпечення їй тепер належить повернути 147,7 млн грн за рішенням суду ФГВФО, хоча реальні статки сумнівні. За даними ЗМІ, зібрано менше 1% від суми. Кримінальної відповідальності за справу «Платинум Банку» немає – лише збитки від дій.
У 2017 році НБУ під керівництвом Рожкової визнав «Платинум Банк» банкрутом та розпочав його ліквідацію. Серед причин – кредити, погоджені за її керівництва. ФГВО виплатив фізособам 4,82 млрд грн (станом на 2021 рік). Після продажу активів банк залишився винним 5,1 млрд грн (до продажу – 7,04 млрд грн).
Найрезонанснішою справою стала націоналізація ПриватБанку, яку Гонтарева доручила Рожковій. У грудні 2016 року держава викупила банк за 1 грн. Дефіцит капіталу склав 155,3 млрд грн, а загальні витрати можуть перевищувати 200 млрд грн. На думку Рожкової, ліквідувати банк було неможливо через половину депозитів населення. Зараз держбанк намагається стягнути кошти з колишніх власників.
У 2021 році ДБР перевіряло можливу причетність Гонтаревої та Рожкової до розтрати 600 млн грн під час націоналізації ПриватБанку через завищення вартості аудиторських послуг. Провадження закрили.
Серед ключових кейсів Рожкової – банк «Фінанси та кредит». У вересні 2015 року НБУ визнав його неплатоспроможним. ФГВО витратив 10,5 млрд грн на компенсації фізособам при загальних депозитах у 17 млрд грн.
У травні 2016 року неплатоспроможним став банк «Михайлівський». ФГВО покрив 2,6 млрд грн. ЗМІ звинувачували Рожкову у несвоєчасній реакції на порушення, що посилило наслідки ліквідації. Власники вивели з банку 1 млрд грн, ускладнивши роботу держави. НБУ оцінює збитки від цього банку в 23 млрд грн.
За затримки та додаткові втрати в «Михайлівському» жоден працівник НБУ (зокрема Рожкова) не був покараний. Справи цієї «сивої давнини» навряд чи відновлять через 9 років.
Це лише окремі приклади. Зацікавлені читачі можуть знайти більше інформації в мережі.
Факт залишається: держава зазнала значних втрат через ліквідацію десятків банків під час «банкопаду». Роль Рожкової у цих процесах, окремі аспекти яких висвітлювалися ЗМІ, є однією з ключових. Наведені приклади показують, що процедури не завжди були прозорими, а порушення – ігнорувалися.
Питання залишається: чи міг НБУ діяти інакше в окремих випадках та зберегти мільярди гривень? Примітно, що Катерина Рожкова, яка керувала закриттям банків, не понесла жодної відповідальності, не фігуруючи у судових справах. Єдиний наслідок – звільнення через 2 місяці після закінчення контракту.
