Юристка Анна Даніель про фриланс в Україні
У законодавстві України термін «фриланс» чітко не закріплений. Проте правові аспекти діяльності спеціалістів, які працюють дистанційно та отримують винагороду за свої послуги, регулюються через інші нормативні акти. Такі пояснення надала для Інформатора Анна Даніель, керівниця адвокатського бюро, кандидатка юридичних наук.
Фахівчиня вказала на ключові правові норми, що фактично стосуються фрилансу. Зокрема, Цивільний кодекс України. Ст. 901–907 передбачають укладення договору про надання послуг: замовник перераховує кошти, а виконавець (фрилансер) реалізує завдання. Ст. 837–864 регулюють підрядні угоди, де оплата відбувається за конкретний результат (створення продукту, виконання проекту). Таким чином, основна частина відносин між замовником та фрілансером оформляється через цивільно-правові угоди.
Податковий кодекс України. 1) Розділ IV охоплює оподаткування доходів фізичних осіб. Якщо фрилансер не зареєстрований як ФОП, отримані кошти вважаються прибутком фізособи з обов’язковим сплатом податків (18% ПДФО + військовий збір). 2) Розділ XIV («Єдиний податок») визначає правила діяльності ФОП (найпоширеніша форма для фрилансерів). Ст. 291–300 ПКУ встановлюють умови спрощеної системи (категорії, обмеження доходів, ставки). ІІІ група ФОП є найоптимальнішою для фрілансерів: 5% єдиного податку + 22% ЄСВ від мінімальної зарплати + військовий збір. Закон «Про збір та облік єдиного внеску на соціальне страхування» регламентує порядок сплати ЄСВ. ФОПи (включаючи фрилансерів) зобов’язані вносити цей платіж щомісяця (у 2025 році — 1 760 грн), навіть за відсутності прибутку.
Згідно з трудовим законодавством (ст. 21 КЗпП України), трудовий договір — це угода між працівником та роботодавцем (фізичною особою), де зафіксовано зобов’язання працівника виконувати певні функції, а роботодавця — сплачувати заробітну плату та забезпечувати умови праці. Договір може передбачати вимоги до кваліфікації або її відсутність при виконанні завдань.
Працівник має право реалізовувати професійні навички через укладення трудових угод з одним або декількома роботодавцями одночасно, якщо це не суперечить законодавству. Контракт як особлива форма трудового договору може містити додаткові умови щодо строків дії, відповідальності сторін, матеріального забезпечення та припинення співпраці. За взаємною згодою, у разі спрощеного регулювання, угода може включати додаткові положення.
«Фриланс не належить до трудових відносин, тому положення трудових договорів, оплачувані відпустки на нього не поширюються. Проте Держпраця має право визнати такі відносини трудовими при наявності ознак підпорядкованості, регулярного графіку або виплат. Це несе ризики для обох сторін», — підкреслила Даніель.
Стрімке зростання фрилансу в Україні
Український ринок фрилансу переживає неймовірне зростання. За перші шість місяців 2025 року кількість фрилансерів зросла на 83,6% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Головні чинники — наслідки війни, зміни на ринку праці та розширення цифрових технологій. Ці дані наведені платформою Freelancehunt у матеріалі «Мінфін». 54,5% фрілансерів відзначили, що перейшли на цю форму зайнятості через війну: втрату роботи, нестабільність та бажання гнучкого графіку й фінансової незалежності.
Згідно з дослідженням «Портрет фрилансера 2024» від Freelancehunt, близько 45% українських фрілансерів — молодь у віці 18–29 років. Ця група активно впроваджує цифрові інструменти у робочий процес. Зокрема, 69% фрілансерів уже використовують інструменти на базі штучного інтелекту (AI): 21,9% — постійно, 47,8% — епізодично. Лише 12,6% поки не планують залучати AI у своїй діяльності.
