Катерина Рожкова, Platinum Банк. Фото: УНІАН, Юрій Квач
Верховний Суд виніс рішення проти колишніх інсайдерів Платинум Банку. Фонд гарантування вкладів тепер стягує з колишніх власників і топменеджмерів Platinum Bank 1,5 млрд грн. Серед колишніх керівників банку, що вже ліквідований та завдав значних збитків державі, була Катерина Рожкова – донедавна перша заступниця голови НБУ.
18 березня 2024 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалив рішення у справі ліквідованого “Платинум банку”. У 2020 році Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) звернувся до суду, щоб колишні посадовці “Платинум Банку” компенсували йому завдані ними збитки. У списку – Катерина Рожкова та ще 9 осіб, які порівну мають погасити суму в 1 млрд 477 млн грн.
Катерина Рожкова працювала у “Платинум Банку” протягом 2013-2015 років спочатку заступницею голови правління, а потім головою. У червні 2015 року Рожкова перейшла працювати до НБУ. У рішенні Касаційного господарського суду по “Платинум Банку” згадані такі особи:
- голова наглядової ради Григорій Гуртовий (був співвласником “Платинум Банку”);
- члени правління Костянтин Смольський, Сергій Попов, Леонід Рибін, Вадим Кривов’яз, Володимир Коник, Катерина Ладиженська та Катерина Рожкова;
- члени кредитного комітету Костянтин Горбешко та Дмитро Красношлик.
Посадові особи “Платинум Банку” протягом грудня 2013 – травня 2014 року уклали кредитні договори з фіктивними підприємствами ТОВ “Тітан-Південь”, ТОВ “Кодос Інвест”, ПП “Логістик Транс”, ТОВ “Стратагема-Інвест”, ТОВ “Ошер”, ТОВ “ФК “Реал-Інвест” та ТОВ “ФК Бізнесфінанс” – понад 84 млн доларів. Причому, як зазначили у ФГВФО, службові особи вказаних фірм були підконтрольні близьким до “Платинум Банку” бізнесменам (власникам Фінбанку, які мали вплив на “Платинум”) та не збиралися повертати кошти.
На початку 2015 року “Платинум Банк” ухвалив рішення про зміну застав за цими кредитами. Майнові права позичальників замінили на цінні папери компаній: ПАТ “КБ “Транспортер”, ПАТ “Страхова компанія “Стандарт РЕ”, ПАТ “Глобал транспорт логістікс” та ПАТ “Хіммет”. Згодом суд погодиться з позицією ФГВФО, що ці цінні папери були “сміттєвими”, адже їхня реальна вартість – “0 гривень”. Якраз ці рішення ухвалили, коли Рожкова була заступницею голови та головою правління Platinum Банку.
Через місяць банк реструктуризував ці борги, видав позичальникам нові кредити на погашення заборгованостей, знизив ставки на залишки кредитів у доларах з 10% до 1% річних та у переведених в гривню – до 2% річних. За порушення строків позичальників збиралися штрафувати на 1 копійку. Згодом “Платинум Банк” визнав ці кредити на 1,47 млрд грн своїм збитком.
На думку представників Фонду гарантування вкладів, подібні операції призвели до нестачі у банку необхідної кількості коштів для виконання зобов’язань перед кредиторами та вкладниками, порушення правил НБУ, банкрутства банку, завдання збитків вкладникам та кредиторам та Фонду гарантування вкладів.
А от 10 січня 2017 року, коли Катерина Рожкова вже працювала в НБУ, “Платинум Банк” віднесли до категорії неплатоспроможних. Та у лютому відправили на ліквідацію. Після цього банк зі своїм майном та проблемними кредитами перейшов в управління державному Фонду гарантування вкладів (ФГВФО). Відповідно Фонд повернув вклади фізичним особам (в межах встановлених НБУ сум), а практично всі гроші юридичних осіб у банку відповідно була втрачена – частина була компенсована від продажу майна “Платинум Банку” після його ліквідації.
Ці майже 1,5 млрд грн, які Фонд гарантування планує стягнути з Рожкової та її колишніх колег, підуть на розрахунки з державою та колишніми кредиторами “Платинум Банку”. Щоправда, повністю покрити цю суму навряд чи зможуть, бо кожен з 10 банкірів особисто має заплатити (або передати власне майно) на понад 147 млн грн. Одній Рожковій довелося б працювати з такою зарплатою, як у неї була в НБУ минулого року, 250 років, щоб погасити свою частину боргу.
