Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №15172 «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям». Документ створює правову основу для запровадження в Україні нових інструментів залучення довгострокового капіталу.
За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), нові механізми мають сформувати окремий сегмент ринку капіталу, через який кошти інвесторів зможуть спрямовуватися на кредитування, житло, інфраструктуру та бізнес.
«Сек’юритизація та облігації з покриттям — це механізми, через які довгостроковий капітал може працювати на кредитування, житло, бізнес та відновлення країни. Для нас це справді історичне рішення», — зазначив голова НКЦПФР Олексій Семенюк.
Як це працюватиме
Сек’юритизація дозволяє об’єднати активи, які генерують майбутні грошові потоки, — наприклад, іпотечні чи інші кредити — у пул та залучати під них фінансування через ринок капіталу.
Це дає можливість фінансовим установам не чекати багато років на повне погашення раніше виданих кредитів, а отримувати новий ресурс і спрямовувати його на подальше кредитування економіки.
Для проведення таких операцій закон передбачає спеціалізовану фінансову установу та механізми відокремлення активів, що забезпечують виплати інвесторам.
Що таке облігації з покриттям
Облігації з покриттям працюють за іншою моделлю. Виконання зобов’язань перед їх власниками додатково забезпечується спеціально сформованим пулом активів. Це створює додатковий рівень захисту інвестора та відкриває емітентам ще один канал залучення довгострокового фінансування.
Закон також встановлює вимоги до учасників нового ринку, управління ризиками та розкриття інформації, механізми захисту інвесторів, а також визначає повноваження НКЦПФР і Національного банку України щодо регулювання та нагляду.
Іпотека може стати доступнішою
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев додав, що завдяки цьому законопроєкту банки зможуть залучати додаткові ресурси для розвитку іпотечного кредитування, зокрема для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб.
«Ми працюємо над Державною програмою будівництва доступного житла, яка має створити можливість для українських сімей купувати житло в кредит на тривалий строк за фіксованою ставкою. Щоб така програма могла працювати масштабно, потрібні не лише бюджетні кошти, а й фінансові механізми, які дозволять залучати так звані „довгі“ гроші. Саме тут важлива сек’юритизація: вона дозволяє перетворювати фінансові активи, зокрема вимоги за іпотечними кредитами, на інструмент для залучення нового фінансування», — пояснює нардеп.
Тобто, банки та інші фінансові установи отримують додаткові можливості залучати ресурси для нового кредитування, не чекаючи на погашення раніше виданих позик.
Водночас законопроєкт встановлює чіткі правила для цього ринку: вимоги до якості активів, учасників та управління ризиками, обмеження щодо пов’язаних із державою-агресором, підсанкційних осіб та інших заборонених організацій та персон, а також додаткові гарантії для споживачів фінансових послуг та інвесторів.
Закон має євроінтеграційний компонент
В основу документа ліг аналіз потреб українського ринку та практичний діалог з бізнесом і його учасниками.
Закон має важливий євроінтеграційний вимір: нове регулювання наближає Україну до правил Європейського Союзу у сфері сек’юритизації та облігацій з покриттям і формує фінансову інфраструктуру, зрозумілу українським та міжнародним інвесторам.
Нагадаємо, раніше Finance.ua писав, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Європейський орган з цінних паперів та ринків (ESMA) визначили практичні напрями співпраці в межах підготовки України до вступу в Європейський Союз.
Україна поступово переходить на правила ЄС у сфері ринків капіталу. Тому Комісія вже працює над тим, щоб українське регулювання та нагляд відповідали європейським вимогам, а учасники ринку були готові працювати за цими правилами після вступу України до ЄС.