Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Дашутін опинився в епіцентрі уваги правоохоронних органів та розслідувачів. Обшуки, проведені Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) в рамках операції “Феміда”, а також звинувачення у приховуванні майна та ймовірному впливі на судові рішення з боку Офісу Президента, загострили суспільний інтерес до його діяльності. Ці події розгортаються на тлі попередніх журналістських розслідувань, які вже висвітлювали певні аспекти життя та професійної діяльності судді.
Недекларована нерухомість та розкішні автівки на родичів
У жовтні 2024 року журналісти-розслідувачі виявили, що Ігор Дашутін, разом зі своєю дружиною Анною, проживає в елітному котеджному містечку поблизу Києва. Вартість будинків такої ж площі, навіть без внутрішнього оздоблення, сягає від 18,5 мільйонів гривень. Цікаво, що офіційно будинок був придбаний у вересні 2023 року тещею судді, Оксаною Лящовою.
У власній декларації про доходи та майно Ігор Дашутін вказував лише проживання у квартирі в Києві площею 190 квадратних метрів, яка належить його матері. Водночас, за спостереженнями журналістів, суддя щодня користувався автомобілем Volkswagen Arteon, придбаним у лізинг, а його дружина пересувалася на Audi Q8 2024 року випуску. Останній автомобіль було придбано матір’ю судді.
Фундація DEJURE ініціювала подання скарги до Вищої ради правосуддя (ВРП) щодо цієї ситуації. Однак ВРП відмовилася відкривати провадження, посилаючись на незавершений процес моніторингу способу життя судді з боку Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
Котеджне містечко. Фото: Bihus.info
Котеджне містечко. Фото: Bihus.info
Audi Q8 дружини судді. Фото: Bihus.info
Скандальні рішення та приховування статків
Ігор Дашутін неодноразово був залучений до розгляду справ, рішення по яких викликали значне обурення з боку громадськості та правозахисників. Зокрема, у складі колегії суддів Верховного Суду він брав участь у розгляді справи, яка надала повторний шанс стати суддею кандидатці Ганні Жук. Зазначалося, що до 2017 року вона публікувала в соціальних мережах антиукраїнські дописи та висловлювала зневагу до подій Революції Гідності.
Крім того, Дашутін виступав доповідачем у справі № 990/406/24. За результатами цієї справи суд ухвалив рішення, яке визнало конфіденційною інформацію, що міститься в деклараціях родинних зв’язків та доброчесності суддів. Громадські організації також відзначили його причетність до рішення, яке засекретило дані про нагородження вогнепальною зброєю від Міністерства оборони України. За ці дії суддя отримав від Фундації DEJURE антипремію “НЕ.Честь тижня”.
Родинні зв’язки з “регіоналом” та постачання комплектуючих для РФ
Видання “Суспільне” повідомляло, що двоюрідний дядько судді, колишній народний депутат від “Партії регіонів” Григорій Дашутін, у 2023 році став фігурантом кримінального провадження. Його родинний концерн “Нікмас” продовжив постачати близько 95% своєї продукції до Російської Федерації навіть після початку повномасштабного вторгнення.
Підприємства, що належать родині, експортували через підставні фірми компресорне обладнання, яке використовувалося російським військово-промисловим комплексом. Зокрема, ці деталі застосовувалися для бойових залізничних ракетних комплексів 15П961 “Молодець” ракетних військ стратегічного призначення РФ та для обладнання бронепоїздів окупаційних військ.
Вплив Банкової та обшуки НАБУ
У серпні 2026 року детективи НАБУ та САП провели обшуки в помешканнях Ігоря Дашутіна. За інформацією, отриманою під час засідань у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) у справі “Форест Гамп”, прокурори зафіксували розмови між ексзаступницею голови Офісу Президента Іриною Мудрою та екснардепом Максимом Микитасем щодо можливого впливу на рішення Верховного Суду.
Раніше, у квітні 2026 року, про ймовірний вплив Офісу Президента, зокрема Ірини Мудрої, на Верховний Суд заявляв п’ятий Президент України Петро Порошенко. Він назвав заступницю голови Офісу Президента безпосередньою організаторкою процесу затягування справи щодо оскарження запроваджених проти нього санкцій. Захист Порошенка наголошував, що на суддів Верховного Суду чиниться тиск.
Рішення про запровадження персональних санкцій проти Петра Порошенка було ухвалено з грубим порушенням законодавства та компетенцій державних органів, тому президентський указ мав бути скасований. Таку думку висловив суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, ексочільник КАС Михайло Смокович, у своїй окремій думці після рішення Верховного Суду, який відмовив у позовній заяві захисту Порошенка.
Незгоду з рішенням колегії висловила і головуюча суддя у справі Порошенка, Олеся Радишевська. У своїй окремій думці вона підкреслила, що запровадження санкцій не мало належного фактичного підґрунтя і базувалося виключно на одному листі від Державної служби фінансового моніторингу.