На початку 1990-х років, ще будучи другокласником, Дмитро Горячев захопився американським серіалом «Швидка допомога». Цей інтерес до лікарських історій виявився настільки сильним, що він вирішив присвятити своє життя медицині, а саме хірургії. Під час навчання в Луганському медичному університеті його вибір зупинився на офтальмології.
Сьогодні Дмитро Горячев є досвідченим офтальмохірургом, який провів понад 15 000 операцій. Він також є засновником мережі сучасних медичних центрів у Львові та Ужгороді. У липні 2026 року у Львові було відкрито новий офтальмологічний центр, який вражає своїми масштабами (1600 кв. м) та передовим діагностичним і операційним обладнанням.
У цьому матеріалі ми детально розглянемо шлях Дмитра Горячева від дитячого захоплення до створення власної мережі медичних центрів, тенденції розвитку офтальмохірургії в Україні та інноваційні рішення, що впроваджені в його новому центрі. Інтерв’ю надано Дмитром Горячевим, засновником мережі медичних центрів «Офтальмологічний центр Дмитра Горячева».
Про Дмитра Горячева
Дмитро Горячев – лікар-офтальмолог вищої категорії, офтальмохірург, кандидат медичних наук. Його основна спеціалізація – вітреоретинальна хірургія, яка передбачає високоточні мікрохірургічні втручання всередині ока.
Він є автором двох патентів у галузі офтальмології, одним із засновників Українського вітреоретинального товариства. Дмитро також є активним членом міжнародних професійних організацій, таких як Європейське товариство катарактальних та рефракційних хірургів (ESCRS), Американське товариство катарактальних та рефракційних хірургів (ASCRS) та Європейське ретинальне товариство (EURETINA). У 2021 році він заснував мережу медичних центрів, яка зараз представлена закладами у Львові та Ужгороді. У липні 2026 року відбулося відкриття нового, масштабного центру у Львові.
Два старти
У 2012 році ви відкрили свій перший офтальмологічний центр у Луганську. Як розвивався цей проєкт?
Після завершення інтернатури я продовжив працювати разом зі своїм наставником у невеликому приватному консультативному центрі. Через рік ми вирішили створити повноцінний офтальмологічний центр, який включав би операційну. Ми збудували двоповерхову будівлю площею близько 250 кв. м, на будівництво якої пішло майже два роки. Проєкт було завершено напередодні подій 2014 року, і ми встигли недовго попрацювати в новому центрі.


Офтальмологічний центр в Луганську. Фото надано пресслужбою
Ви були змушені покинути Луганськ, втративши все. Що допомогло вам рухатися далі?
Під час евакуації з Луганська я взяв із собою лише найнеобхідніше: УЗД-апарат, невеликий лазер та хірургічні інструменти – все, що вмістилося в автомобіль. Саме з цим обладнанням я почав свою роботу заново.
Спочатку я поїхав до Херсона, де проживали мої батьки. Головний лікар місцевої лікарні, з яким ми познайомилися на конференції в Токіо за кілька років до цього, запропонував мені роботу у своєму відділенні. Одночасно я почав отримувати запрошення на проведення складних операцій в інших регіонах. Протягом кількох років мій графік був насиченим: два тижні в Херсоні, два – у відрядженнях.
Спочатку я переважно оперував на півдні та в центрі України, згодом почали надходити запрошення із західних регіонів. Це призвело до того, що я все більше часу проводив у Львові. За рік стало очевидно, що Львів є більш перспективним містом – як з точки зору платоспроможності населення, так і інвестиційного клімату. Тоді я вирішив осісти у Львові та розвивати свою кар’єру тут.


Офтальмологічний центр Дмитра Горячева. Фото надано пресслужбою
Офтальмологічний центр в Ужгороді з’явився завдяки пропозиції партнерів. Як склалася ця співпраця?
Зі мною зв’язалися мої нинішні партнери, які вже мали досвід у медичному бізнесі та бажали відкрити офтальмологічний центр в Ужгороді.
Ми провели зустріч, обговорили їхню пропозицію. Після тривалих роздумів я погодився. Приблизно за пів року центр було добудовано, а ще через шість місяців партнери запропонували мені стати співвласником, що вимагало інвестицій у проєкт. Я погодився і вклав кошти. Важливою умовою з мого боку було те, що центр повинен носити моє ім’я. Це було принципово, адже я не лише оперував там, а й формував команду, навчав персонал та відповідав за медичну складову.
Сьогодні в Ужгороді вже три філії, четверта – на етапі будівництва.
Коли ви відчули, що готові будувати власний центр у Львові?
З часом я переріс можливості обласної лікарні, де працював. Зокрема, я не міг впливати на умови в палатах, санітарні вузли, організацію перебування пацієнтів.
Стало зрозуміло, що для повного контролю над якістю лікування та умовами перебування пацієнтів необхідно створювати власний центр. Тоді я почав пошук приміщення у Львові, а в травні 2022 року, вже на початку повномасштабної війни, запустив медичний центр.


Команда офтальмологічного центру Дмитра Горячева. Фото надано пресслужбою
Офтальмологічний центр нового формату
У липні цього року ви відкрили новий офтальмологічний центр у Львові площею 1600 кв. м (п’ять поверхів). Чому ви вирішили інвестувати в такий масштабний проєкт, маючи вже діючий центр?
Перший центр, який я відкрив, був для мене можливістю вийти з державної медицини та створити заклад з іншим підходом до організації роботи. Однак ми досить швидко вичерпали його можливості. За два роки перший центр розширився з 400 до 600 кв. м, і вже на третій рік стало очевидно, що потік пацієнтів продовжує зростати, а фізично розширюватися більше немає куди.
Новий центр – це зовсім інший рівень. Він акумулює багаторічний досвід, величезний обсяг інтелектуальних, емоційних та фізичних ресурсів. Тому ми не просто збільшували площу, а ретельно пропрацьовували кожну деталь: від планування до вибору обладнання.


Офтальмологічний центр Дмитра Горячева. Фото надано пресслужбою
Навіщо медичному закладу дизайн такого рівня?
Ми з командою свідомо прагнули уникнути типової лікарняної атмосфери, яка може створювати додатковий стрес для пацієнтів. Тому ми облаштували просторі холи, встановили великі вікна, додали елементи мистецтва. Для дітей передбачено окремий поверх з інтерактивною зоною та ігровими майданчиками.


Офтальмологічний центр Дмитра Горячева. Фото надано пресслужбою


Офтальмологічний центр Дмитра Горячева. Фото надано пресслужбою


Офтальмологічний центр Дмитра Горячева. Фото надано пресслужбою


Офтальмологічний центр Дмитра Горячева. Фото надано пресслужбою


Офтальмологічний центр Дмитра Горячева. Фото надано пресслужбою


Офтальмологічний центр Дмитра Горячева. Фото надано пресслужбою


Офтальмологічний центр Дмитра Горячева. Фото надано пресслужбою


Офтальмологічний центр Дмитра Горячева. Фото надано пресслужбою


Офтальмологічний центр Дмитра Горячева. Фото надано пресслужбою


Офтальмологічний центр Дмитра Горячева. Фото надано пресслужбою


Офтальмологічний центр Дмитра Горячева. Фото надано пресслужбою


Офтальмологічний центр Дмитра Горячева. Фото надано пресслужбою
У нашому центрі є чудовий краєвид на Львів, а на другому та п’ятому поверхах облаштовані тераси, де пацієнти можуть вийти, подихати свіжим повітрям та випити кави. Під час розробки дизайну з командами дизайнерів ми ретельно підбирали матеріали та кольорову гаму: теплі тони, натуральне дерево, бетон та сталь. Ми не економили ні на технологіях, ні на матеріалах, прагнучи створити атмосферу, де пацієнт відчуває турботу ще до початку консультації.

У новому центрі також є конференц-зал для навчання лікарів. Навіщо?
Ми прагнули, щоб новий центр став платформою для обміну досвідом. Тому ми облаштували сучасний лекторій на 60 місць, звідки можлива пряма трансляція операцій з операційної на великий екран.
Ми є базою кафедри Львівського національного медичного університету, тому з вересня почнемо приймати студентів та інтернів на практику.
Паралельно ми розвиваємо освітні програми для практикуючих офтальмологів. Перший великий захід, лекції для 40 лікарів, заплановано на кінець серпня.
Гонка технологій
Роками українці з комплексними офтальмологічними проблемами їхали лікуватися за кордон. Що нового з’явилося у вашому центрі, чого раніше не було доступно в Україні?
В Україні є багато висококваліфікованих хірургів, але не всі мають можливість постійно вдосконалювати свої навички та працювати з новітнім обладнанням. Якість операції залежить не лише від майстерності лікаря, а й від технологій, які він використовує. Я регулярно відвідую американські та європейські конгреси, завжди шукаючи можливості для впровадження передових методик в Україні.
Ключовим елементом нового центру є операційний мікроскоп Leica ProVeo 8 – наразі єдиний такий в Україні, наскільки нам відомо. Його вартість становить близько €600 000. Цей мікроскоп забезпечує пошарове зображення сітківки в реальному часі, що дозволяє мені бачити стан сітківки під час операції та оперативно реагувати на будь-які зміни. Крім того, він надає надзвичайно широкий огляд периферії сітківки.
Також у центрі встановлено систему 3D-візуалізації: під час операції я використовую спеціальні окуляри, що дозволяють бачити зображення на великому екрані з ефектом глибини, замість того, щоб дивитися безпосередньо в окуляр мікроскопа.
Технології «Офтальмологічного центру Дмитра Горячева» у Львові
- Одна з перших в Україні Платформа Alcon Unity: хірургічна система для проведення операцій на оці, що об’єднує кілька функцій в одній установці.
- Система WaveLight Plus: обладнання для лазерної корекції зору.
- Мікроскоп Leica ProVeo 8 з інтраопераційним OCT (єдиний в Україні): високоточний мікроскоп для візуалізації ока під час хірургічних втручань.
- Технологія InnovEyes: система на основі штучного інтелекту, що використовується для планування лазерної корекції зору.
*Дані надано пресслужбою центру.


Офтальмологічний центр Дмитра Горячева. Фото надано пресслужбою
Ви одними з перших в Україні почали застосовувати технологію 27G. У чому її переваги?
Йдеться про вітректомію – мінімально інвазивну операцію всередині ока. Хірург робить невеликі проколи для доступу до ока; чим менший діаметр проколу, тим менш травматичним є втручання. Розмір інструментів вимірюється за шкалою Гейджа (gauge або G). Стандартний доступ для вітректомії – 23–25G, що відповідає приблизно 1,2–1,4 мм. При такому діаметрі проколи можуть потребувати ушивання після операції.
Ми одними з перших в Україні почали активно використовувати технологію 27G. Діаметр проколу в цьому випадку становить близько 0,9 мм. Це настільки малий розмір, що розріз зазвичай самогерметизується, не потребуючи швів. Для пацієнта це означає швидше відновлення та більший комфорт після операції. За даними, у США цією технікою користуються приблизно 8–12% хірургів, у Європі – близько 8%. В Україні ця методика почала поширюватися порівняно нещодавно, і, за моїми оцінками, частка таких операцій зараз становить близько 2–3%.

Місія понад бізнес
Після початку повномасштабного вторгнення ви запровадили програму допомоги військовим. Як вона працює?
Я є співзасновником Товариства вітреоретинальних хірургів України. Доки мій центр не був запущений, наше товариство займалося розподілом офтальмологічної гуманітарної допомоги, яка надходила з усього світу, між військовими та державними медичними закладами.
Коли військовий шпиталь не міг повноцінно приймати пацієнтів, ми проводили операції з бойовими травмами очей у моєму центрі. Іноді робота тривала до опівночі. Це було колосальне навантаження.
Згодом держава почала активно інвестувати в обладнання та навчання хірургів у шпиталях МВС та військових медичних закладах, що дозволило частково повернути цей процес до системної медицини. Наразі лікування бойових травм ока для військових у нашому центрі є безкоштовним. Ми вже провели операції для 386 захисників. Також для військових діють спеціальні умови.

Яким ви бачите розвиток центру та української офтальмології найближчими роками?
Майбутнє офтальмології значною мірою залежатиме від загального рівня якості медицини. Наразі, як і весь медичний бізнес, галузь рухається в напрямку масштабування: з’являються мережі, що об’єднують 10 і більше закладів у різних регіонах країни.
Моя мета – не кількість, а якість. Оскільки центри носять моє ім’я, для мене принципово, щоб у них усе було організовано на найвищому рівні.
Я прагну, щоб українська офтальмологія була сфокусована на якості, модернізації та інноваціях, а також на комфорті та задоволеності пацієнтів, а не на швидкому масштабуванні заради прибутку.

![]()
