“>
Фото: Офіс Президента України / www.president.gov.ua
Державне підприємство “Укрзалізниця” може уникнути застосування суворих заходів, якщо державний бюджет на 2027 рік буде передбачати для компанії в межах PSO щонайменше 20 мільярдів гривень із дорахуванням за PSO за 2026 рік, дефолт по єврооблігаціях буде врегульовано через реструктуризацію, а касовий розрив залишатиметься в межах 26 мільярдів гривень, переконаний член наглядової ради компанії Анатолій Амелін.
“Порушення будь-якої з умов активує жорсткий пакет: скорочення основного персоналу на 15-20%, закриття збиткових маршрутів поза державним замовленням, призупинення капітальних витрат (окрім безпекових), прискорений продаж активів”, – зазначено в аналітичному звіті “Що відбувається з Укрзалізницею?”, представленому ним у четвер разом з першим заступником міністра інфраструктури Володимиром Шульмейстером, підготовленому Українським інститутом майбутнього (УІМ).
Зазначається, що якщо бюджетна підтримка “Укрзалізниці” цього року залишиться на рівні 16 мільярдів гривень, то застосування жорсткого пакету дозволить скоротити річний збиток до 6,1 мільярда гривень, тоді як збільшення PSO до 24 мільярдів гривень дасть змогу утримати його в межах 5,1 мільярда гривень.
“Роз’яснення для бюджетного столу переговорів: заощаджені урядом 8 мільярдів перетворяться на тисячі робочих місць та десятки скасованих поїздів. Це не загроза – це арифметика”, – підкреслили автори плану.
Вони додали, що якщо цього року з 16 мільярдів бюджетної підтримки компенсація операційних збитків становить лише 5,55 мільярда гривень, а решта – інвестиційна складова, то на 2027 рік необхідно передбачити все PSO за формулою “собівартість державного замовлення мінус тарифні доходи”, як зазначено в документі.
У документі зазначається, що донарахування на 2026 рік має бути здійснене у IV кварталі, при цьому профільний комітет Верховної Ради раніше просив передбачити цю суму до 26 мільярдів гривень. На 2027 рік, окрім 24 мільярдів гривень у держбюджеті, пропонується передбачити передплачені регіональні контракти на приміські перевезення.
Автори аналітичного звіту зауважують, що у сфері пасажирських перевезень “Укрзалізниці” прибутковим є лише міжнародний сегмент, де очікується отримати близько 2,4 мільярда гривень у 2026 році, тоді як найбільш збитковим є приміський сегмент: середня поїздка на 46 км із квитком 15-20 гривень за собівартості понад 300 гривень, що призводить до збитку понад 10 мільярдів гривень на рік. Витрати на пільговий проїзд мали б компенсувати місцеві бюджети, однак фактичний рівень компенсації хронічно становить лише 15-20%.
Автори звіту уточнюють, що потенціал скорочення персоналу в УЗ обмежений дефіцитом кадрів, який вже оцінюється у 15-20%, а також потребою в аварійному відновленні інфраструктури та забезпеченні безпеки в умовах війни. З початку війни кількість працівників УЗ зменшилася на 62,8 тисячі – до приблизно 170 тисяч, проте компанія залишається найбільшим роботодавцем в Україні.
Водночас, пропонується отримати близько 4-5 мільярдів гривень за рахунок завершення скорочення адміністративного персоналу на 25% та подальшого скорочення до 50% у сервісних функціях центрального офісу з перекваліфікацією частини працівників на дефіцитні робочі професії.
Ще 1,5-2,5 мільярда гривень автори оцінюють економію від оптимізації пасажирської мережі поза державним замовленням, зокрема шляхом зменшення частоти руху хронічно малозавантажених нічних та дублюючих поїздів.
Додаткові 2-3 мільярди гривень передбачає запропонована антикризова модель отримати за рахунок оптимізації ремонтів та мережі. Зокрема, капітальні ремонти пропонується зосередити на коридорах з підтвердженим трафіком, а до 1,2 тисячі кілометрів інфраструктури законсервувати у “гарячому резерві” за згодою з Генеральним штабом України.
Комерційний блок, за оцінкою авторів, може забезпечити додатково 4,5-6 мільярдів гривень. Йдеться про подальше застосування динамічного ціноутворення, продаж близько 370 тисяч тонн брухту та розвиток супутніх вантажних сервісів.
Автори звіту заявили, що раніше заявлений ефект від динамічного ціноутворення у 6,9 мільярда гривень є завищеним, оскільки річна квиткова база складає 7,4 мільярда гривень, тож, за їхньою консервативною оцінкою, цей інструмент може забезпечити лише 0,3-0,5 мільярда гривень додаткових доходів на рік у зазначеній вище сумі.
Також у звіті пропонується переглянути портфель незавершеного будівництва, який за 2025 рік зріс на 98,5% – до 24,08 мільярда гривень: об’єкти, готові більш ніж на 90% та здатні генерувати грошовий потік, пропонується добудувати, а решту – законсервувати.
Щодо розвитку конкуренції та приватної тяги, то, на думку авторів, це є необхідною умовою для забезпечення залізниці інвестиціями приблизно у 3 мільярди доларів США на рік, але доведеться почекати завершення війни.
“Ми писали це у 2018-2019 роках і не відмовляємося від жодного слова. У воєнному контексті цей план свідомо не має такого важеля: оборонний фільтр і керованість мережі наразі мають більше значення. Конкуренція – це відкладений горизонт після стабілізації, а не скасована ідея”, – йдеться у документі.
Щодо підвищення вантажних тарифів на 30%, яке відбулося з 1 серпня, то за заявленого брутто-ефекту від нього у 20-26 мільярдів гривень на рік, з урахуванням можливого переходу 7-11 мільйонів тонн (зі 161 у 2025 році) на автотранспорт, чистий ефект може становити 17-19 мільярдів гривень.
Як повідомлялося, у січні цього року “Укрзалізниця” відмовилася здійснювати купонні виплати на суму 45 мільйонів доларів США за єврооблігаціями 2026 року зі ставкою 8,25% на суму 703,2 мільйона доларів США та єврооблігаціями-2028 зі ставкою 7,875% на суму 351,9 мільйона доларів США і заявила про намір розпочати комплексну реструктуризацію зобов’язань за облігаціями за участю фінансових та юридичних консультантів. Наразі власники євробондів відхилили пропозиції компанії, які, серед іншого, передбачали списання 20% номіналу, відстрочку до червня 2033 року, амортизацію з 2030-го, зменшення купону до 1,5% з поступовим відновленням до 7,75% з прив’язкою до вантажопотоків.
Основними передумовами припинення обслуговування боргу за єврооблігаціями компанія назвала тривале скорочення доходів від перевезення вантажів на тлі зменшення їх обсягу, а також посилення атак на залізницю, загальна кількість яких у 2025 році (1195) перевищила сукупний показник за 2023-2024 роки.
У 2025 році “Укрзалізниця” зменшила виручку на 15,6% – до 2 мільярдів 189 мільйонів доларів США, EBITDA – на 30,2%, до 293 мільйонів доларів США, з яких 270 мільйонів доларів США становила бюджетна підтримка. Відношення чистого боргу до EBITDA зросло до рівня 5,2.