“>
Фото: Пресслужба RAU
Обговорювалася можливість запровадження невеликого відрахування при здійсненні покупок у магазинах, яке б спрямовувалося до спеціального страхового резерву на випадок збитків торговельних мереж внаслідок російських атак. Це питання було підняте на екстреній нараді 5 серпня за участю прем’єр-міністра Сергія Шмигаля та представників бізнесу, що постраждав від наймасштабнішого напередодні вночі ворожого удару по складських приміщеннях.
Один з учасників зустрічі повідомив агентству "Інтерфакс-Україна", що йдеться про незначний відсоток від кожної транзакції в торговельних мережах.
"Окремий напрямок – страхування воєнних ризиків. Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у розробці дієвих механізмів", – зазначив Шмигаль за підсумками зустрічі у своєму Telegram-каналі.
Ідея формування подібного галузевого страхового резерву вже досить тривалий час розглядається мережами автозаправних станцій. Ворог значно посилив атаки на них, особливо у прифронтових регіонах, з кінця весни. Представники двох великих мереж та однієї страхової компанії повідомляли агентству, що це питання стояло на порядку денному на переговорах у Міністерстві економіки та екології, і до цих обговорень вже залучені представники страхової сфери.
За інформацією джерела агентства "Інтерфакс-Україна", відносно новим на зустрічі з прем’єром, який добре знайомий із цією проблематикою ще з часів керівництва НАК "Нафтогаз України" та її філією "Укрнафта", була пропозиція залучити до цього фонду міжнародних партнерів для пропорційного поповнення його разом з українським бізнесом.
Як раніше інформувало агентство "Інтерфакс-Україна", базова концепція рівномірного розподілу страхового тягаря на бізнес по всій країні була закладена в основу законопроєкту "Про систему страхування воєнних ризиків". Цей документ розроблявся Національним банком спільно з Мінекономіки та був внесений народними депутатами до Верховної Ради наприкінці 2024 року. Однак, цей законопроєкт не пройшов через профільний комітет, а його головним противником виступили представники девелоперської галузі.
"Він (законопроєкт №12372 "Про систему страхування воєнних ризиків" – ІФ-У) не був ухвалений, оскільки в ньому немає потреби. У нас страхування воєнних ризиків вже функціонує", – прокоментував це питання в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" в середині червня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він також закликав бізнес активніше долучатися до нової державної програми страхування воєнних ризиків.
Наразі державна підтримка реалізується за двома напрямками: страхування через ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (ЕКА) за пільговими тарифами для прифронтових зон, а також відшкодування частини страхової премії компаніям понад 1%, коли йдеться про страхування воєнних ризиків. Однак, великий бізнес раніше висловлював критику щодо значних обмежень страхових виплат у цих програмах. Зокрема, для ЕКА ліміт становить до 200 млн грн на один об’єкт із тарифною ставкою до 4,05% для інвестиційних кредитів та 8,05% для прямих інвестицій. У разі компенсації страхової премії, ліміт становить до 30 млн грн із граничною сумою компенсації страхової премії в 3 млн грн.
Про критичну недостатність цих сум свідчать наслідки нещодавніх російських ракетних ударів по великих складських комплексах. Так, власник мережі магазинів Winetime, компанія "Аснова Холдинг", попередньо оцінив збитки від знищення основного складу продукції під Києвом у ніч з 18 на 19 липня у 300 млн грн.
"Ми зазнали колосальних збитків – це мільярди гривень", – заявив 5 серпня співвласник найбільшого українського рітейлера Rozetka Владислав Чечоткін, коментуючи наслідки зруйнованого вщент вночі розподільчого центру компанії.
Дискусію щодо ідеї зробити страхування воєнних ризиків обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, частково субсидоване коштами міжнародних партнерів, запустив 5 серпня керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський на своїй сторінці у Facebook.
На його думку, це могло б частково вирішити проблеми тих, хто перебуває в зоні досяжності балістичних ракет або навіть керованих авіабомб, але мусить продовжувати роботу в таких умовах. Крім того, це зрівняло б географічні ризики ведення бізнесу в різних регіонах.
Доцільність такого кроку підтримав під час обговорення член правління ПриватБанку, відповідальний за корпоративний бізнес та сектор малого і середнього підприємництва, Євген Заіграєв.
"Це міжнародна практика пулінгу ризиків, яка вже довела свою ефективність, і ми працюємо над подібним рішенням. Рік тому ми спільно з НБУ подавали законопроект про страхування воєнних ризиків з подібною логікою, але тоді він не пройшов Комітет ВР через низку чинників, зокрема, сприйняття бізнесом обов’язкового страхування як додаткового податку", – зазначив колишній заступник голови Мінекономіки Андрій Телюпа, який є членом наглядових рад державних установ, таких як ЕКА, Фонд розвитку підприємництва (ФРП, керує програмою пільгових кредитів "5-7-9") та ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія" (Укрфінжитло, реалізує програму іпотечного кредитування "єОселя").
На його думку, цю ідею слід активно просувати спільно з бізнесом.
Як основні контраргументи під час обговорення висловлювалися думки про те, що таке обов’язкове страхування стане значним додатковим податком та призведе до субсидування одного бізнесу за рахунок іншого. Крім того, наголошувалося на надзвичайно високих поточних ставках страхування.
"Тобто, це ще один суттєвий податок на бізнес. Звідки така неприязнь до бізнесу?" – написав керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
"З останньої зустрічі представників Міністерства економіки з бізнесом на цю тему випливало, що проблема полягає не лише у фінансах/субсидіях, а й у високій концентрації ризиків. У Києві не страхують практично нічого, навіть під шалені 10-12%… На тій же зустрічі лунали заяви про відмови у страхуванні в Дніпрі, Чернігові та інших містах", – зазначила директорка аналітичного департаменту та головна економістка інвестиційної компанії Dragon Capital, значного гравця на українському ринку нерухомості, Олена Білан.
"І в прифронтових регіонах комерційного страхування взагалі немає, тому поки тривають бойові дії, це лише умовне "квазі-страхування", як зараз реалізовано через ЕКА", – вважає Телюпа.
Як повідомлялося, в ніч на 5 серпня Росія здійснила наймасштабніший за час війни балістичний удар по логістичних та розподільчих об’єктах, розташованих під Києвом. Про знищення своїх потужностей заявили лідери у своїх секторах: маркетплейс Rozetka, "Нова пошта", торговельні мережі "Епіцентр", Fozzy та Novus, постачальники автохімії LIQUI MOLY, автозапчастин "Тойота-Україна" та Bosch Ukraine, дистриб’ютори одягу та взуття Intertop та Puma.
Днем раніше ворог завдав удару по Дніпру, після якого про знищення складів повідомили у соціальних мережах найбільший український виробник товарів для дому "Біосфера", провідний виробник морозива "Ласунка" та виробник шоколадної продукції Millennium.
Прем’єр-міністр Шмигаль після ворожого обстрілу 5 серпня заявив, що уряд організує зустрічі з представниками бізнесу для забезпечення безперебійної роботи логістичних та торговельних компаній. За його словами, Міністерство економіки та екології отримало відповідні доручення.
За результатами цих доручень, він повідомив про плани найближчим часом провести окрему нараду з керівництвом Національного банку України, представниками банківського сектору та відповідальними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки бізнесу.
Крім того, Шмигаль зазначив, що уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митних коридорів. Держава готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей. Прем’єр-міністр доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна протягом трьох днів підготувати перелік таких об’єктів.