>
Національний регулятор з питань конкуренції (АМКУ) рекомендує Кабінету Міністрів України у рамках державної реакції на кризові тенденції на ринках моторного палива переглянути механізми та інтенсивність податкового тиску під час продажу пального.
“Україна не має можливості впливати на світові ціноутворення, проте керування режимом та інтенсивністю податкового навантаження перебуває у сфері компетенції держави, звісно, враховуючи особливості правового режиму воєнного стану та наслідки щоденних руйнувань від ворожих атак, зокрема для економічного стану країни”, – зазначається у повідомленні АМКУ на сайті в п’ятницю за підсумками засідання 6 серпня.
У відомстві зауважили, що протягом минулих місяців комітет ретельно вивчав міжнародний досвід державної реакції на ціни нафтопродуктів у кризових ситуаціях у Ормузькій протоці та встановив, що методи конкурентного законодавства не вирішують проблеми зростання цін в інших країнах. Натомість, зменшення вартості у багатьох державах світу досягається завдяки тимчасовій зміні податкового режиму.
На думку АМКУ, особливої уваги потребують питання удосконалення податкової політики щодо імпортованих нафтопродуктів у періоди значного зростання світових цін на нафту та похідні продукти, зокрема шляхом запровадження механізмів тимчасового коригування окремих податкових компонентів ціни пального, аби мінімізувати негативний вплив кризових явищ на конкурентне середовище та функціонування ринків нафтопродуктів.
Крім того, Комітет вважає доцільним і можливим вдосконалення системи оподаткування операцій, пов’язаних із формуванням мінімальних резервів нафтопродуктів.
АМКУ пояснив, що близько половини роздрібної ціни пального становить його собівартість закупівлі, а понад 40% – податок на додану вартість (ПДВ) та акцизний збір. Регулятор звернув увагу на те, що від початку кризи, яка стартувала в лютому 2026 року, індекси та ціни на світлі нафтопродукти у світі зросли більш ніж удвічі, що суттєво вплинуло і на кінцеву вартість бензину та дизельного палива.
Водночас, значне збільшення митної вартості з весни призвело до відповідного суттєвого зростання розміру ПДВ, оскільки він обчислюється у відсотковому співвідношенні до митної вартості пального та акцизу.
“Під час різких коливань (переважно зростання) світових цін, така модель оподаткування неминуче посилює фінансовий тягар спочатку для самих учасників ринку, а зрештою перекладається на споживачів, адже саме вони сплачують ці податки, які включені в кожен літр пального на АЗС”, – підкреслив АМКУ.
Додатково, вимоги до суб’єктів ринку щодо формування та зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, із поступовим їх збільшенням, створюють окремий додатковий фінансовий тиск, який, у свою чергу, також сприяє зростанню кінцевої ціни для роздрібного та гуртового покупця.
Комітет наголосив, що одночасне значне зростання закупівельної вартості, податкового та фінансового навантаження може обмежувати можливості учасників ринків повноцінно конкурувати між собою (насамперед, завдяки ціні), створювати додаткові потреби у збільшенні обігового капіталу та непропорційно впливати на суб’єктів господарювання з різними фінансовими ресурсами. Здатність окремих операторів АЗС, особливо відносно невеликих, ефективно конкурувати на ринках може бути обмежена.
“Серед можливих наслідків такого обмеження – відповідне послаблення конкурентного тиску, вихід з ринків окремих гравців та збільшення рівня концентрації на відповідних ринках”, – підсумував АМКУ.
Як вже повідомлялося, раніше фахівці на ринку пального, зокрема засновник та СЕО Prime Group Дмитро Льоушкін, висловлювали припущення, що уряд може відреагувати на нову хвилю подорожчання пального, яка розпочалася з середини липня. За його словами, це може бути певна форма кешбеку, зменшення податків та акцизів або державне регулювання цін.
Проте, опитані на початку серпня інтернет-виданням “Енергореформа” мережі АЗК зазначали, що наразі не відомо про будь-які урядові ініціативи у цьому напрямку.
З 20 березня по 31 травня в Україні функціонувала програма державного кешбеку на пальне як тимчасовий антикризовий захід у відповідь на різке зростання світових цін на нафтопродукти через ескалацію ситуації на Близькому Сході. За даними Мінекономіки, програмою за понад два місяці її дії скористалися 2,3 мільйона українців. Розмір компенсації становив 15% на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на зріджений газ.
Згідно з даними міністерства, 91% користувачів програми складали власники автомобілів бюджетного сегменту з невеликим об’ємом двигуна.