Через припинення роботи українського морського транспортного коридору, вітчизняні компанії будуть змушені тимчасово зупинити частину своїх виробничих потужностей, скоротити обсяги виробництва на третину, що потенційно може призвести до щомісячних збитків у розмірі 150-200 мільйонів доларів.
Такий прогноз озвучив провідний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко, як передає Укрінформ.
“За безпосередніми підрахунками, зупинка морського транспортного коридору обійдеться українській металургійній галузі у 150–200 мільйонів доларів збитків щомісяця лише через зменшення обсягів експорту. Проте, ця цифра, ймовірно, є заниженою, оскільки не враховує опосередковані наслідки: зростання витрат на транспортування сировини, збільшення питомих операційних витрат на тонну виробленої сталі внаслідок втрати ефекту масштабу та ризик повної зупинки деяких виробничих ліній”, – йдеться в аналітичному звіті.
У першому півріччі 2026 року морським шляхом транспортувалося 50% сталевої продукції, що експортувалася з України, 95% чавуну та 50% залізної руди.
Галузеве видання порівнює поточну ситуацію з блокадою експорту у 2022 році, коли вітчизняна гірничо-металургійна промисловість також зіткнулася зі значними труднощами, але змогла подолати їх. Однак, нинішні обставини, за словами фахівця, є більш складними, адже умови, за яких відбулося припинення експорту, змінилися.
По-перше, з липня почав діяти режим імпортних квот, який передбачає скорочення експорту української сталі до країн Європи на 60% порівняно з показниками 2025 року, або на 1,3-1,5 мільйона тонн. Важливо зазначити, що імпортні квоти ЄС стосуються лише готової сталевої продукції, тоді як майже половина морського експорту складається з напівфабрикатів (переважно квадратної заготовки).
Україна за перший місяць нового сезону експортувала 2,6 мільйона тонн зерна
За перші шість місяців 2026 року обсяг цього експортного потоку становив приблизно 520 тисяч тонн. Перенаправлення цього експорту на сухопутні маршрути є економічно невигідним, оскільки маржинальність таких поставок і так наближається до нуля через виплати CBAM. Як наслідок, до безпосереднього скорочення виробництва через імпортні квоти ЄС додається ще приблизно 1 мільйон тонн річного зниження у сегменті напівфабрикатів.
По-друге, через зниження світових цін на залізну руду, експорт цієї продукції з України через європейські порти, який у 2022 році слугував “рятівним колом”, наразі не є рентабельним. Таким чином, значна частина потужностей з видобутку залізної руди, ймовірно, буде зупинена, а обсяги виробництва в цьому секторі можуть зменшитися на 35% порівняно з рівнем першої половини 2026 року.
По-третє, ситуація із зупинкою морського транспортного коридору вплине і на імпорт. Після втрати Покровської вугільної групи, українські металургійні заводи використовують імпортне вугілля, причому близько 70% цього імпорту надходить зі США та Австралії. Тепер, без доступу до морського коридору, вугілля доведеться доставляти до одного з європейських портів, а звідти транспортувати в Україну залізницею. Цей маршрут може виявитися вдвічі дорожчим за попередній, що призведе до збільшення вартості вугілля приблизно на 15%.
Крім того, через морські порти до України постачався прокат із покриттям з Туреччини, а також певні види продукції, які взагалі не виробляються в країні, — товстолистовий прокат, фасонний прокат. Припинення роботи морського коридору означатиме шок і для внутрішнього ринку: деякі види продукції, недоступні для вітчизняного виробництва, можуть просто зникнути з ринку або суттєво зрости в ціні.
Усі ці фактори, на думку експертів, роблять поточну кризу більш серйозним випробуванням з потенційно незворотними наслідками для підприємств галузі.
Як повідомлялося раніше, представники України, Європейської комісії, Молдови та Румунії провели чотиристоронню зустріч, присвячену питанням активізації роботи “Шляхів солідарності”, розвитку можливостей портів Дунайського регіону та забезпеченню стабільного транзиту української продукції в умовах зростання російських атак на портову інфраструктуру.