Тиждень економічних протиріч: від ризиків для експорту та ринку пального до сигналів від МВФ
КЛЮЧОВА «ВАЛЮТНА» ГАЛУЗЬ ЗНОВУ ПІД ТИСКОМ ВОРОГА
Український аграрний експорт знову опинився під тиском через напади на портову інфраструктуру та цивільні судна. Цього разу питання стосується не врожаю, а логістики. Російські атаки на портові об’єкти та кораблі створюють додаткові загрози для стабільної роботи морського коридору, яким Україна постачає свою продукцію на світові ринки.
Лише за останні тижні поточного року ворог здійснив майже 30 атак на порти та близько двадцяти – на іноземні цивільні судна. Загалом, від моменту повномасштабного вторгнення було пошкоджено понад тисячу об’єктів портової інфраструктури та більше ніж 220 суден. Значна частина з них – суховантажі, які використовуються для транспортування українського зерна.
Після нещодавніх атак частина судновласників тимчасово призупинила заходи до українських портів через безпекові загрози. Водночас, українська сторона наголошує: Україна не запроваджувала жодних обмежень, і робота над відновленням регулярного судноплавства триває.
Як зазначив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, рішення про «паузу» ухвалили саме судновласники.
«Ще вчора (21 липня, – ред.) до портів заходили чотири-п’ять суден. Станом на сьогодні (22 липня, – ред.) захід суден призупинився. Ми як держава зі свого боку нічого не обмежували, це рішення судновласників», – повідомив Висоцький.
За його словами, стабільна робота морського коридору є питанням національної безпеки, тому уряд працює над рішеннями для відновлення судноплавства. Втім, говорити про повну зупинку експорту поки що зарано. Ситуація залишається динамічною, і короткострокова пауза не повинна критично вплинути на аграрні постачання.
Український морський коридор продовжує функціонувати. За час його роботи через українські порти вже перевезено понад 200 мільйонів тонн вантажів, з яких більше ніж 120 мільйонів тонн – аграрна продукція.
У січні–червні 2026 року загальний обсяг експорту основних зернових, олійних культур та продуктів їх переробки склав приблизно 27,3 мільйона тонн. З цього обсягу 24,6 мільйона тонн, або 88,4%, було експортовано морським транспортом. Порівняно з аналогічним періодом минулого року, у 2026-му за шість місяців відвантаження зросли на 14,2%, а через морські порти – на 13%.
Однак, уряд готується і до можливих складніших сценаріїв. Якщо через безпекові ризики виникнуть триваліші затримки з вивезенням продукції, додатковим викликом стане зберігання нового врожаю.
Очікується, що цьогорічний врожай зернових та олійних культур в Україні сягне 80 мільйонів тонн, з яких 45 мільйонів тонн потребують експорту. Водночас, існують значні обсяги залишків з попереднього сезону. Зокрема, за балансом 2025/2026 маркетингового року сукупний обсяг залишків пшениці, кукурудзи та ячменю оцінюється майже в 10,2 мільйона тонн, що у 2,5 раза перевищує показники попереднього МР.
«Ми розуміємо, що через такі затримки може виникнути додаткова потреба у зберіганні. Тому будемо завчасно готуватися: частину рішень реалізовуватимемо через власні закупівлі, частину – через звернення до партнерів. У нас вже є досвід використання зернових рукавів, який допомагав у попередні періоди. Потенційно може йтися про потребу в додаткових потужностях на рівні 10–12 мільйонів тонн», – підсумував Висоцький.
Навіть в умовах нових атак система експорту не зупиняється: головне завдання тепер – забезпечити безперебійну логістику та підготувати додаткові резерви.
ПАЛЬНЕ ДОРОЖЧАЄ: ЧОМУ ЦІНИ ЗРОСТАЮТЬ І ЧОГО ОЧІКУВАТИ
Український ринок пального готується до нового етапу зростання цін. Ще на початку липня експерти зазначали, що між зростанням закупівельної вартості пального та цінами на АЗС існувала певна розбіжність. Однак за кілька тижнів ситуація змінилася – оператори почали поступово коригувати ціни в бік збільшення.
Основна причина – залежність України від імпортного пального. Коли зростає вартість ресурсу на зовнішніх ринках, це негайно відображається на українському ринку: змінюється закупівельна ціна, а також зростають витрати на логістику та доставку.
За словами директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, на ринку склалася ситуація, коли оптові ціни стали вищими за роздрібні. Деякі мережі ще могли продавати пальне за старими цінами завдяки запасам, придбаним раніше.
«Насправді це лише початок зростання цін. Наприкінці позаминулого тижня ми спостерігали ситуацію, коли оптові ціни перевищували роздрібні. Довго так тривати не може, тому було очевидно, що ціна зростатиме», – пояснив Куюн у коментарі для Укрінформу.
Експерт зазначив, що тепер на ринок вже надходить пальне за новими, вищими закупівельними цінами. За його словами, саме ці нові партії поступово формують майбутню вартість на АЗС.
«Розрахунок наразі такий: дизель – 86 грн/л, бензин – 83 грн/л. Це та ціна, яка вже сформована у вигляді нових закупівель. Це пальне за такою вартістю вже прямує на колонки. Воно було раніше законтрактоване, і поки їхало, ми реалізовували старі запаси дешевшого пального. А тепер пальне наближається до колонок – і ціна зростає», – пояснив Куюн.
Окремий чинник – ситуація на світовому ринку нафти. Українські ціни значною мірою залежать від глобальних коливань, адже країна імпортує майже весь необхідний обсяг пального. За словами Куюна, лише за останній період ціна на нафту суттєво зросла.
«Сьогодні (21 липня, – ред.) ціна – 90 доларів за барель, у червні вона становила 70 доларів. Тобто майже на 25% вже спостерігається зростання. На жаль, новини з Близького Сходу невтішні: там спостерігається нова ескалація, і поки що просвіту не видно», – зазначив експерт.
За оцінками експертів, найближчі місяці можуть залишатися періодом підвищеної нестабільності для ринку пального. Водночас, говорити про повторення ситуації з дефіцитом пального наразі немає підстав. Ринок забезпечений, а головний ризик для споживачів – саме подальше зростання вартості, а не брак ресурсу.
НОВИЙ ТРАНШ ВІД МВФ
Україна отримала черговий транш від Міжнародного валютного фонду – майже 690 мільйонів доларів США. Рішення ухвалила Рада директорів МВФ після завершення першого перегляду програми розширеного фінансування EFF. Після цього переказу загальний обсяг коштів, які Україна отримала в межах цієї програми, зріс приблизно до 2,2 мільярда дол.
Фото: АА
Програму було затверджено Радою виконавчих директорів МВФ 26 лютого 2026 року. Загальний обсяг нової програми EFF становить 8,1 мільярда доларів США на 2026–2029 роки. Вона враховує оновлені макроекономічні та безпекові умови, в яких перебуває держава, а також збереження значних поточних і середньострокових фіскальних потреб України.
«Загалом за час повномасштабної війни до держбюджету надійшло 15,6 мільярда доларів США фінансової допомоги від Фонду. Ми продовжуємо активно працювати над впровадженням спільно визначених реформ для забезпечення макроекономічної стабільності, зміцнення державного управління, підтримки зусиль з відновлення та, зрештою, європейської інтеграції України», – зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.
Кошти МВФ надходять не автоматично. Перед кожним наступним етапом Фонд проводить перегляд програми та оцінює, наскільки Україна виконує погоджені показники.
За підсумками першого перегляду МВФ констатував, що виконання програми Україною було загалом задовільним. Зокрема, країна досягла кількісних показників ефективності та індикативних цілей, водночас частина структурних реформ продовжує реалізовуватися.
Серед напрямів, які перебувають у фокусі програми, – управління державними фінансами, податкова та митна політика, посилення антикорупційних механізмів, реформа державного сектору та поліпшення економічного управління.
Отримані кошти будуть спрямовані до державного бюджету та допоможуть підтримати фінансову стабільність країни в умовах повномасштабної війни.
Для України рішення МВФ має значення не лише через сам обсяг фінансування. Продовження програми є також сигналом для інших міжнародних партнерів, що українська економіка залишається під контролем, а домовленості щодо реформ виконуються. Попереду – наступні перегляди програми, від яких залежатиме подальше фінансування.
Підготувала Галина Тибінь
Перше фото: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України