“`html
PAC-3 до Patriot, джерело фото: Міністерство оборони США8липня 2026 року під час саміту НАТО, у ходізустрічі між Президентом України Володимиром Зеленським та Президентом США Дональдом Трампом,останній підтвердив: Сполучені Штати готові надати технології та видати дозвіл навиробництво ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем протиповітряної оборони Patriot.Це не затягнулося у часі, і вже за тиждень,15 липня, стало відомо, що процес видачі ліцензій розпочато. Варто відразузробити важливе роз’яснення: мова поки що не йде про створення цілих комплексів(батарей) Patriot.Цюініціативу підтримала американська обороннакорпорація Lockheed Martin, яка є однимзначнішим виробником цих ракет-перехоплювачів.Finance.uaдослідив, наскільки ефективно ці ракетиперехоплюють цілі, яка їхня вартість іскільки часу займає їхнє виготовлення.
Виробництво
Українаотримала не тільки юридичний дозвілна таке виробництво, але й ключовийпакет технічної документації. Це,перш за все, технологічні карти та переліксертифікованих постачальників різноманітнихкомпонентів. Крім того, українськіінженери отримають можливість братиучасть у навчальних програмах для засвоєннятеоретичних та практичних знань.ВолодимирЗеленський висловив переконання, щоУкраїна здобуде повну технічну спроможністьдля виробництва ракет-перехоплювачівдо завершення 2026 року.Протеє ключовий момент: через постійніобстріли та високі вимоги до безпекитехнологій, американські та європейськіфахівці рекомендують на початковійстадії здійснювати складання ракетв одній із країн Європейського Союзу.Це не означає, що українські фахівцізалишаться осторонь процесу.Виготовленняракети-перехоплювача потребує значногочасу, понад два роки. Цікаво, що цейтермін неможливо скоротити, навіть занаявності значних додаткових фінансовихвкладень.Фахівціпояснюють такі тривалі термінинеобхідністю проведення тривалих фізико-хімічнихпроцесів, таких як, наприклад, процесзатвердіння ракетного пального. Такожвеликої уваги потребує контроль якості,який є складним і багатоетапним.
Виробництво PAC-3 буде здійснюватися в одній із європейських країн, джерело фото: Міністерство оборони СШАКрімтого, розгортання нових виробничихліній, сертифікація верстатів і повноцінненавчання інженерів, якими б талановитимивони не були, займає від 3 до 5 років.Однак,є й позитивна новина: термінизапуску виробництва, озвучені нашимпрезидентом, є цілком реалістичними,оскільки остаточне складання ракетрозпочнеться на сертифікованих підприємстваху Європі.Цікавоює думка Сергія Бескрестнова («Флеш»),військового експерта та радникаміністра оборони України, якийзакликає не піддаватися песимізму іпідкреслює, що виробництво цих ракетз цілком можливе у найближчому майбутньомусаме в нашій країні.Найого переконання, оскільки Україні передаєтьсявся необхідна документація, головнимобмеженням будуть не навички українськихфахівців, а швидкість роботи субпідрядників.
Собівартістьта ринкова вартість
Зрозуміло,що кінцева вартість цих ракет-перехоплювачівдля армії та флоту США є нижчою,ніж експортна ціна для іноземних держав,і вона становить 3,8–4 мільйони доларівза одиницю.Однакчиста собівартість (без урахуванняприбутку) коливається від 2,5 до 3 мільйонівдоларів. Для інших країн ракети,як правило, продаються за ціною 5–6 мільйонівдоларів.Навітьдля коаліції європейськихкраїн НАТО (наприклад, Нідерланди,Іспанія, Румунія — ред.) на контрактщодо закупівлі 1 тисячі ракет локальногоскладання було витрачено 5,5 мільярдадоларів.Вартістьодиниці модифікації GEM-T (PAC-2 — цетехнологічно простіший варіант ракети,ніж PAC-3 — ред.) становила 5,5 мільйонадоларів.Уцьому контексті слід зазначити, щобезпосередньо перед угодою міжУкраїною та США, 21 червня 2026 року,Володимир Зеленський повідомив пропідписання іншого контракту з Німеччиною.Це угода нашої країни з ФРН щодозакупівлі за повного фінансування коштомнімецької сторони 600 подібних ракетдля ППО на суму 3,7 мільярда доларів.Тобто вартість одиниці становитиме6–7 мільйонів доларів.
Чомутак дорого і чи це доцільно?
Основнийкомпонент ракети — це унікальнімікрорадари міліметрового діапазонута процесори для обробки даних. Вонискладають до 40–50% загальної вартості.Щододвигуна, то він є твердопаливним імає надскладну технологію заливкита полімеризації пального. Ситуаціюз витратами на пальне погіршує тойфакт, що на ринку існує помітнийдефіцит спеціальної хімічної сировинидля оборонної галузі. Це, звісно,збільшує собівартість такої ракети-перехоплювача.Проте,як то кажуть, гра варта свічок.Це усвідомлює навіть українськийбізнес, який, подібно до пересічнихгромадян, потерпає від прямих влучаньракет та дронів у виробничі потужності,логістику, склади тощо.
Вартість однієї ракети PAC-3 становить до 6 мільйонів доларів«Зточки зору фінансової доцільності, інвестиціїв протиповітряну оборону безпосередньозахищатимуть капітальні вкладення бізнесув межах країни. Ця технологія насьогодні є однією з найефективніших длязнищення балістичних ракет, оскількиціль уражається завдяки кінетичнійенергії прямого зіткнення, а не за допомогоюосколкової бойової частини. Захистиніфраструктури, заводів та логістичниххабів від балістичних загроз дозволяєзберегти мільярди доларів матеріальнихцінностей українських підприємств,а також уникнути збитків від пошкоджень»,— зазначила у коментарі для Finance.uaВалерія Прокопчук, заступник головиправління Громадської організації«Асоціація представників малого тасереднього бізнесу міста Києва».Наїї думку, економічні втрати відвлучання однієї російської ракети у такіоб’єкти, не кажучи вже про житловібудинки, можуть сягати сотень мільйонівдоларів.
Ефективністьзбиття
Ракети-перехоплювачі(особливо модифікації PAC-3) стали«першою лінією» оборони для збиттяв Україні аеробалістичних ракетХ-47М2 «Кинджал». Наприклад, за першийрік використання таких ракет-перехоплювачівбуло нейтралізовано 26 «Кинджалів».Однакзагальна частка збиття балістичних тааеробалістичних ракет становить лише65%. Чому такі показники?По-перше,Росія регулярно здійснює масованіобстріли балістичними ракетами, зметою повного виснаження українськихзапасів цих ракет.По-друге,наш противник постійно вдосконалюєсвої балістичні ракети. Наприклад,у них додаються певні засоби протидіїта можливості змінювати траєкторіюна фінальних етапах польоту.По-третє,доктрина застосування цих ракет-перехоплювачівпередбачає запуск двох протиракетзадля гарантованого знищення. Але є непоодинокі випадки, коли українськіППО успішно справляються лише однієюракетою.Диватакож демонструють технологічні компонентиамериканських ракет. Така ракета-перехоплювачзнищує ціль супротивника прямимзіткненням. Більш того, завдякитехнології hit-to-kill(прямий удар) вона повністю руйнуєбойову частину ще в повітрі, запобігаючиїї падінню на землю та подальшомувибуху, що могло б спричинити значніруйнування та жертви.Ракета-перехоплювачмає високоточний радар для наведення,а на фінальному етапі самостійновиявляє ціль, враховуючи засоби протидіїворога та радіоелектронну боротьбу, інаводиться автоматично.
Якітехнологічні процеси планують перенестив Україну
Засловами Ігоря Федірка, виконавчогодиректора Української ради виробниківбронетехніки, на першому етапі українськіінженери опанують усі необхідніпроцеси та пройдуть сертифікацію.Пізніше (це все заплановано ще на2026 рік) розпочнеться виготовленняпускових контейнерів-стаканів, у якихпостачаються та зберігаються ракети-перехоплювачі.Нанаступному етапі (2027–2029 роки)українські фахівці займатимутьсяштампуванням, литтям та обробкоюметалевих компонентів фюзеляжу ракети,а також виготовленням рулів та хвостовоїчастини. Також буде налагоджено виробництвовнутрішньої електропроводки.
Виробництво PAC-3, джерело фото: Lockheed MartinУ2030–2033 роках Сполучені Штати планують передати технології змішування та заливкитвердого пального, а також виготовленняносового обтічника з блоком мікродвигунів.ПротеСполучені Штати самостійно продовжуватимутьвиробництво активної радіолокаційноїголовки самонаведення, передаючи їїУкраїні вже в готовому вигляді. Вартозазначити, що Америка не передає цітехнології повністю навіть країнам-партнерампо НАТО. Усі розробки тримаються підсуворою секретністю.
Критика,проблеми та альтернативи
Технологіявиробництва американських ракет-перехоплювачівPAC-3 вважається вершиною ракетноїіндустрії, аналогів якій немає у світі.Тому не дивно, що американські експертивисловлюють побоювання: Російська Федерація,яка має розгалужену шпигунську мережув будь-якій країні і навіть на засекреченихпідприємствах, може викрасти всіці таємниці та спробувати створитивласні аналоги. Як відомо з історії,це не раз траплялося з Росією та СРСР.Більшетого, Росія може передати ці технологіїсвоїм союзникам, таким як Китай абоІран.Українськіексперти, зокрема аналітики з Українськоїради виробників бронетехніки, такожзакликають суспільство до тверезоїоцінки всіх «за» та «проти». На їхнюдумку, наявність ліцензій чи кресленьне означатиме автоматично, що ми легконалагодимо виробництво верстатів чинеобхідної військової хімії.Дляцього необхідні не тільки величезніфінансові ресурси, але й значна кількістькваліфікованих фахівців та обсягивиконаних робіт.Створеннятаємних підземних виробничих об’єктів,розташованих у віддалених регіонахкраїни, наприклад, у Карпатах, вимагатименадзвичайно великих фінансових вкладеньта надскладної інженерної роботи.Водночасчастина західних експертів висловлюваннєзанепокоєння щодо потенційних корупційнихризиків під час реалізації такихмасштабних оборонно-промисловихпроєктів, наголошуючи на необхідностіпрозорого контролю за їх виконанням.З цієї причини, на вимогу американськоїсторони (виробники Lockheed Martin таRaytheon — ред.), планується запровадженнявласних систем аудиту на кожномуетапі складання. Це було погодженоз українською стороною.
Олег ГромовЖурналістЗа матеріалами: Finance.ua# Patriot# США# ТехнологіїМісце для вашої реклами
“`