За результатами аналізу декларацій за 2025 рік НАЗК виявило, що посадовці та члени їхніх сімей задекларували криптовалютні активи на суму, близьку до 839 мільйонів гривень, причому найцінніші криптоактиви задекларовані представниками столичної влади.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба НАЗК, спираючись на результати оцінки ризиків декларацій, поданих за 2025 рік, із застосуванням логічного та арифметичного контролю.
“Криптовалюта є віртуальним активом, що підлягає декларуванню. Посадовці відзвітували про наявність на кінець 2025 року криптовалют загальною вартістю близько 839 мільйонів гривень. Серед ТОП-5 найпопулярніших серед декларантів криптовалют: Tether (USDT) — задекларовано на понад 278 мільйонів гривень; Bitcoin — на понад 150 мільйонів гривень; Ethereum — на понад 100 мільйонів гривень; Ripple — на понад 46 мільйонів гривень та Binance Coin (BNB) — на понад 9 мільйонів гривень”, — зазначається у повідомленні.
Власниками криптовалюти виявилися державні службовці таких категорій: В (понад 109 мільйонів гривень), Б (понад 52 мільйони гривень) та А (понад 19 мільйонів гривень), а також представники п’ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування (понад 14 мільйонів гривень).
Хабарі на кордоні: завершилося слідство стосовно ексголови та посадовців ДПСУ
Найбільш цінні криптоактиви задекларовані посадовцями столиці — майже на 265 мільйонів гривень. Також значні суми задекларували представники Одеської (понад 99 мільйонів гривень), Київської (понад 70 мільйонів гривень), Дніпропетровської (понад 63 мільйонів гривень) та Закарпатської (понад 57 мільйонів гривень) областей.
У фокусі уваги НАЗК також опинилися витрати посадовців за кордоном у 2025 році. Агентство визначило країни, де вони витратили найбільше коштів. Зокрема, лідерство в цьому рейтингу належить Туреччині — понад 1,15 мільярда гривень. До трійки лідерів також увійшли Австрія (698,3 мільйони гривень) та США (296,9 мільйони гривень).
У відомстві зауважують, що найбільші обсяги готівки декларанти та члени їхніх сімей традиційно зберігають у національній валюті. Водночас серед іноземних валют беззаперечними лідерами залишаються долар США та євро. Крім того, декларації містять інформацію про готівку майже в 90 валютах світу. До п’ятірки валют за обсягами готівкових заощаджень, зазначених у деклараціях, увійшли також угорський форінт та японська єна.
Водночас аналіз декларацій за 2025 рік засвідчив, що декларанти та члени їхніх сімей задекларували за межами України на праві власності 3 904 об’єкти нерухомості загальною вартістю понад 4,1 мільярда гривень.
До п’ятірки країн за кількістю об’єктів задекларованої нерухомості входять Німеччина — 757, Польща — 503 та Іспанія — 282.
У НАЗК додають, що понад три чверті всіх задекларованих об’єктів становлять квартири — 3 064. На другому місці — житлові будинки — 362. Більша кількість об’єктів оформлена на членів сімей декларантів. Найбільш коштовна закордонна нерухомість за сукупною задекларованою вартістю розташована в Іспанії, Великій Британії, Польщі, США та Болгарії.
В агентстві інформують, що вартість задекларованих дорогоцінних металів посадовців та членів їхніх сімей сукупно становить понад 1,2 мільярда гривень. Із цієї суми самі декларанти вказали власні дорогоцінні метали на понад 952,5 мільйони гривень, а члени їхніх сімей — на понад 247,9 мільйонів гривень.
Логічний та арифметичний контроль (ЛАК) аналізує відомості, зазначені в декларації, та автоматично звіряє їх із даними державних реєстрів та інших інформаційних систем. Водночас він не здатен виявити активи чи об’єкти, якими декларант або члени його сім’ї фактично користуються, якщо відповідні права не підлягають державній реєстрації або відсутні в офіційних реєстрах. Тому, за словами НАЗК, ЛАК є лише одним з елементів системи фінансового контролю. Для всебічної перевірки інформації, що підлягає декларуванню, відомство застосовує також повні перевірки та моніторинг способу життя.
Декларації з найвищими показниками рейтингу ризику, визначеними ЛАК, відбираються для проведення повної перевірки. Наразі НАЗК продовжує перевірку декларацій за попередні звітні періоди. Водночас уже розпочато повні перевірки декларацій, поданих за 2025 рік.
Декларації з невисоким показником рейтингу ризику мали змогу пройти автоматизовану перевірку. З числа поданих за 2025 рік таку перевірку пройшло 40,3% декларацій, від тих, які мали можливість її пройти.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів затвердив розпорядження “Про схвалення Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на 2026–2030 роки та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2026–2028 роках”.