>
Фото: https://bank.gov.ua
Національний банк України (НБУ) під час моніторингу виявив операції українських компаній, які можуть вказувати на використання схем "скруток" та "зустрічних потоків". У зв’язку з цим, він порадив банкам враховувати відповідні індикатори під час перевірки клієнтів та їхніх транзакцій, як зазначено у листі регулятора до банківських установ та асоціацій.
Зазначається, що подібні схеми спрямовані на уникнення сплати податків та/або легалізацію (відмивання) незаконно отриманих доходів (ВК), фінансування тероризму (ФТ) чи розповсюдження зброї масового знищення (ФРЗМЗ).
Імпортована продукція може бути реалізована через низку оптово-роздрібних торговців, які оперують значними обсягами необлікованої готівки. Водночас, у документах, що супроводжують її рух ланцюгом пов’язаних компаній, відбувається підміна одного виду продукції іншим. В результаті, компанії можуть штучно зменшувати свої податкові зобов’язання або незаконно отримувати відшкодування ПДВ з бюджету.
До таких операцій переважно залучаються новостворені компанії або підприємства, які тривалий час не вели активної діяльності і можуть мати ознаки фіктивних компаній-оболонок.
Серед ознак підвищеного ризику регулятор виділив невелику кількість співробітників та мізерний статутний капітал, відсутність необхідних для заявленої діяльності активів, часті зміни керівництва, власників, юридичних адрес та напрямків діяльності, а також багатомільйонні обороти при відсутності або незначному обсязі задекларованих прибутків.
На підвищений ризик компаній також може вказувати необґрунтоване спільне використання кількома підприємствами однакових IP-адрес, телефонних номерів, електронних пошт, бухгалтерів або представників, а також співпраця з великою кількістю новостворених контрагентів.
Стосовно новостворених імпортерів, регулятор рекомендував звертати увагу на перерахування значних сум нерезидентам за вже ввезені товари без попередньої оплати, відсутність документів, що підтверджують транспортування, зберігання та фактичний рух продукції, а також невідповідність доходів заявленому виду діяльності компанії.
Індикаторами використання таких схем можуть бути відсутність або незначний обсяг типових для бізнесу витрат на оренду, комунальні послуги, заробітну плату та податки, а також транзитний рух коштів, за якого майже всі надходження протягом кількох днів спрямовуються на оплату товарів за зовнішньоекономічними угодами.
Нацбанк також радить приділяти увагу випадкам, коли імпортери придбавають іноземну валюту за рахунок значних позик або кредитів від фінансових компаній, умови такого фінансування є економічно невигідними, а погашення боргу відсутнє або здійснюється у незначних обсягах.
Окремими ознаками фіктивності НБУ назвав договори, укладені до моменту офіційної реєстрації компанії, зазначення в них банківських реквізитів, відкритих після дати підписання договору, та підписання угоди керівником, який на той час ще не був призначений.
Банкам рекомендовано до встановлення ділових взаємин з імпортером та під час його обслуговування з’ясовувати, як і кому він реалізує товар, чи має відповідний торговельний майданчик або інтернет-магазин, складські приміщення та інші необхідні ресурси для здійснення заявленої діяльності.
У разі виявлення ознак підвищеного ризику, банк має бути готовим обґрунтувати, чому були вжиті або не були вжиті відповідні заходи щодо клієнта та його операцій. Водночас, центральний банк враховуватиме дії, вчинені банками, під час здійснення нагляду.
Як повідомлялося, у січні 2026 року НБУ закликав банки не обмежуватися формальним підходом до виявлення ознак компаній-оболонок. Регулятор рекомендував у разі виявлення хоча б одного критерію ризику комплексно аналізувати документи та інформацію про господарську діяльність клієнта, зокрема дані про виплату заробітної плати, сплату податків, оренди, комунальних та транспортних послуг.
Крім того, банкам радили встановлювати для новостворених та компаній з підвищеним ризиком ліміти на певні послуги, аби запобігти проведенню великих операцій без належного обґрунтування одразу після відкриття рахунку, та вдосконалювати системи автоматизованого виявлення підозрілих транзакцій.