class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>
Ринок споживчого кредитування в Україні демонструє не тільки відновлення, але й структурні трансформації: на тлі активного нарощування обсягів споживчих кредитів, помітно стрімкий розвиток іпотечного напрямку, перш за все завдяки реалізації державної програми “єОселя”.
У 2026 році саме вдосконалення цієї програми може стати визначальним чинником для подальшого розширення ринку.
Про це йдеться у статті Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
З посиланням на дані НБУ, аналітики зазначили, що станом на 1 січня 2026 року сукупний обсяг роздрібного кредитного портфеля банківської системи України складав 365,39 млрд грн, при цьому 97% портфеля становили позики в національній валюті.
“Незважаючи на воєнні дії та макроекономічні ризики, ринок роздрібних кредитів продовжує демонструвати зростання”, — констатувала Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту “Фінансового пульсу”.
Споживчі кредити зростають, проте їхня частка скорочується
Аналітики підкреслили, що згідно з даними НБУ, найбільшу частку в структурі портфеля традиційно займають споживчі кредити. Порівняно з початком 2025 року їх обсяг збільшився на 25%, а відносно довоєнного періоду — на 44%.
Водночас їхня частка в портфелі поступово зменшується — з 81% на початку 2022 року до 76% станом на 1 січня 2026-го.
“Це свідчить не про послаблення сегмента, а про прискорене зростання інших напрямів кредитування, насамперед іпотеки. Структура кредитного портфеля банків стає більш збалансованою”, — пояснила експертка.
Іпотека — основний драйвер структурних зрушень
За 2025 рік портфель кредитів на придбання нерухомості збільшився на 32%, а порівняно з 1 січня 2022 року — у 2,6 раза. Частка іпотеки в роздрібному портфелі зросла з 7% до 12%.
“Ключовим стимулом стала державна програма “єОселя”. Вона фактично відновила іпотечний ринок. У 2026 році відбудеться її модернізація, що може забезпечити нову хвилю зростання виданих іпотечних кредитів”, — переконана експертка.
На її думку, саме іпотека має найбільший довгостроковий мультиплікативний вплив на економіку — через підтримку будівельної галузі, суміжних секторів та внутрішнього попиту.
Автокредитування повернулося до довоєнних показників
Сегмент автокредитування також демонструє позитивну тенденцію: за 2025 рік приріст становив 37%. Водночас станом на 1 січня 2026 року загальний портфель лише на 5% перевищує довоєнний рівень. З початку поточного року частка автокредитів у структурі кредитного портфеля банків складає близько 5%.
“Автокредитування поступово відновлюється разом із внутрішнім попитом. Однак цей сегмент є більш чутливим до доходів населення та споживчих настроїв”, — зауважила вона.
Рівень заборгованості залишається невисоким
Окрему увагу аналітикиня приділила низькому рівню проникнення кредитування в економіку. За даними НБУ, наведеними у Звіті про фінансову стабільність за грудень 2025 року, співвідношення кредитів домогосподарств до ВВП становить лише 0,45% для іпотеки та 3% для інших роздрібних кредитів. Для порівняння, у Франції ці показники сягають 44% і 9%, у Німеччині — 37% і 10%, у Чехії — 24% і 7%.
З огляду на боргове навантаження відносно доходів позичальників, рівень заборгованості також залишається достатньо низьким. Станом на 01.10.2025 у переважної більшості позичальників (90% за обсягом кредитного портфеля та 78% за кількістю кредитів) співвідношення щомісячних платежів до доходу не перевищувало 27%, що свідчить про помірне навантаження.
Посилаючись на дані НБУ, Діляра Мустафаєва підкреслила, що станом на 01.10.2025 найбільшу частку кредитного портфеля фізичних осіб становили кредити позичальників із щомісячними доходами від 20 до 50 тис. грн — 31% за обсягом та 28% за кількістю кредитів. Для цієї групи щомісячні виплати становили в середньому 20% доходів.
Позичальники з доходами від 12 до 20 тис. грн формували 15% обсягу портфеля та 24% кількості кредитів; їхні виплати становили близько 27% доходів.
Кредити позичальників із доходами понад 50 тис. грн складали 36% за обсягом та 11% за кількістю; щомісячне боргове навантаження для цієї групи не перевищувало 25%.
“Єдиною категорією з підвищеним борговим навантаженням (близько 40% доходів) є позичальники з доходами до 12 тис. грн. Водночас їхня частка в портфелі є відносно незначною — 10% від загального обсягу кредитів та 22% від загальної кількості договорів. Таким чином, потенціал для розвитку кредитування фізичних осіб в Україні залишається значним”, — зазначила вона.
Якість портфеля поліпшується
Станом на 1 січня 2026 року частка непрацюючих кредитів фізичних осіб та ФОП складала 10,78%. Порівняно з початком 2025 року цей показник знизився на 4,71 в.п., а відносно довоєнного рівня — на 6,08 в.п.
“Факт, що якість портфеля покращується навіть у період війни, — це дуже сильний сигнал для ринку. Банківська система зберігає стійкість, а ризик-менеджмент працює ефективно”, — підкреслила аналітикиня.
Перспективи 2026 року
На думку експертки, за умов збереження макрофінансової стабільності, контрольованої інфляції та підтримки державних програм ринок роздрібного кредитування має всі передумови для подальшого зростання.
“З огляду на прийнятний рівень непрацюючих кредитів та помірне боргове навантаження населення, ринок споживчого кредитування має значні перспективи розвитку. Подальше активне зростання іпотечного сегмента може бути забезпечене насамперед завдяки модернізації програми “єОселя””, — підсумувала Діляра Мустафаєва.
Довідка:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» була заснована 2 березня 2015 року з метою об'єднання зусиль учасників і експертів фінансового ринку України для його розвитку та вдосконалення.
Цілі, реалізації яких сприятиме діяльність Центру:
- Поліпшення якості нормативної бази, що регламентує роботу фінансового ринку, усунення регуляторних перешкод, що гальмують його повноцінний розвиток
- Підвищення прозорості функціонування фінансових установ
- Розвиток нових ринкових інструментів і механізмів роботи, зокрема шляхом імплементації кращого міжнародного досвіду
- Підвищення рівня фінансової обізнаності населення
- Сприяння впровадженню економічних реформ, включно з фінансовою децентралізацією
- Сприяння розвитку підприємництва тощо.
Дата: 19.02.2026 Джерело: Фінансовий пульс