class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>
У 2026 році частка квартир з європлануванням у Києві складатиме 60–70% від загального попиту на новобудови, залежно від класу житла, а в проєктах комфорт+ та бізнес-сегменту цей показник вже перевищує 75%.
У доступному сегменті таке планування фактично стало новою нормою: покупці надають перевагу ефективному використанню простору, а не лише великій площі.
Згідно з аналітикою від “Інтергал-Буд”, тенденція, що розпочалася у 2022 році, до 2025–2026 років закріпилася як новий стандарт сучасного житла. Якщо у 2022 році попит на квартири з європлануванням становив близько 38%, у 2024 році — 52%, то у 2025 році цей показник сягнув понад 60%, а в першому кварталі 2026-го продовжив зростати.
Особливо помітно зростання попиту відбулося після внесення змін до державної програми «єОселя», які набули чинності у лютому 2026 року. Нові норми площі визначають 52,5 кв. м для домогосподарств з 1–2 осіб та додатково 21 кв. м на кожного наступного члена родини, а максимальна площа житла, що підпадає під умови програми, суттєво обмежена. Якщо квартира перевищує встановлений норматив більш ніж на 10%, покупець практично позбавляється можливості скористатися пільговим кредитуванням або мусить самостійно покривати значну частину вартості. В таких жорстких рамках європланування стало практично безальтернативним варіантом для багатьох покупців.
«Традиційні планування з довгими коридорами, великими невикористовуваними зонами та маленькими окремими кухнями стають фінансово невигідними. Сьогодні покупець оцінює не стільки площу, скільки спосіб життя, який пропонує квартира. Простора кухня-вітальня, окремі спальні, мінімум коридорів, продумане зонування — це вже не додаткова перевага, а базова вимога. Це особливо помітно серед сімей, які купують житло для власного проживання, а не для інвестування», — коментує комерційна директорка компанії «Інтергал-Буд», Олена Рижова.
Згідно з аналітичним дослідженням, серед наймасовішої категорії покупців первинного житла — осіб віком до 40 років — кожен другий віддає перевагу однокімнатним або двокімнатним квартирам з європлануванням площею 38–60 кв. м. Основний мотив — житло для себе. Покупці старше 40 років здебільшого обирають двокімнатні або ергономічні трикімнатні квартири площею 65-85 кв. м, де ключовими є приватність, окремі функціональні зони та зручність для всієї родини.
За оцінками фахівців «Інтергал-Буд», європланування надає на 15–20% більше корисної площі на тих самих квадратних метрах порівняно з традиційними плануваннями, а коефіцієнт ефективності простору перевищує 85% проти 65–70% у старому житловому фонді. Це також означає менші витрати на ремонт, опалення та експлуатацію.
При цьому пропозиція все ще не встигає за попитом. Лише кожна сьома квартира у нових будинках повністю відповідає критеріям повноцінного європланування: простора кухня-вітальня, ізольовані спальні, відсутність неефективних коридорів та логічне функціональне зонування.
Європланування більше не є ознакою елітного житла — це вже обов’язкова вимога для будь-якого якісного проєкту. Якщо квартира не створює відчуття простору, комфорту та логіки, вона програє ще на етапі першого огляду.
Квартири із зайвими метрами та застарілим плануванням випали з активного попиту, тоді як компактні європланування з правильною функціональністю продаються швидко навіть у складних ринкових умовах.
За прогнозами аналітиків «Інтергал-Буд», у 2026–2027 роках ринок може зіткнутися з дефіцитом якісного готового житла, особливо у сегменті функціональних квартир комфорт-класу, які найбільше відповідають новій структурі попиту. Тому девелопери, які сьогодні роблять ставку на правильне планування, компактні площі та автономність будинків, отримають найбільшу конкурентну перевагу. Додатковими стимулами стануть держпрограма «єОселя», яка тепер жорстко обмежує площу, невелика кількість нових проєктів, зростання собівартості будівництва та відкладений попит.
Дата: 27.04.2026 Джерело: Інтергал-Буд