class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>
У березні Правління Національного банку України було зосереджене на подальшому узгодженні банківського регулювання зі стандартами Європейського Союзу.
Хоча за минулий місяць було затверджено 13 регуляторних документів, основні рішення стосувалися насамперед додаткових капітальних буферів, нагляду за діяльністю банків та модернізації підходів до оцінки кредитних ризиків.
Це відображено у публікації Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
Однією з найсуттєвіших інновацій є постанова Правління НБУ №23 від 4 березня 2026 року, яка встановлює, що з 1 січня 2027 року банки та банківські групи повинні будуть дотримуватися вимог щодо формування буфера збереження капіталу та буфера системної важливості. Буфер збереження капіталу становитиме 2,5% для всіх банківських установ, а буфер системної важливості буде варіюватися від 1% до 2% залежно від категорії банку.
Одночасно із введенням цих буферів, НБУ скасовує необхідність у підвищених нормативах капіталу. Таким чином, з початку 2027 року мінімальні значення нормативів достатності капіталу будуть відповідати європейським правилам: 8% — для нормативу достатності регулятивного капіталу, 6% — для капіталу першого рівня та 4,5% — для основного капіталу першого рівня.
“Для фінансового ринку це означає поетапну інтеграцію у спільний регуляторний простір із ЄС”, — зазначила Діяра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту “Фінансового пульсу”.
Ще одним вагомим рішенням стала постанова №27, якою НБУ затвердив зміни до Положення про здійснення безвиїзного банківського нагляду. Нові норми визначають порядок встановлення обмежень щодо операцій банку у випадку погіршення його фінансового стану, а також передбачають можливість негайного реагування без попереднього розгляду позиції банку, якщо виникає безпосередня загроза інтересам вкладників та кредиторів.
Окремо регулятор посилив нагляд за впровадженням нових банківських продуктів. Зокрема, банки будуть зобов’язані інформувати НБУ про запуск нових продуктів або суттєві зміни до існуючих, якщо вони можуть значно вплинути на діяльність установи.
“На практиці це означає посилення превентивного нагляду. Регулятор прагне отримати більше інструментів для раннього реагування на потенційні ризики — як у фінансовому стані банків, так і в нових продуктах, які вони виводять на ринок. Це відповідає європейській логіці: не просто фіксувати проблему, а й намагатися запобігти їй на ранній стадії”, — пояснила Діляра Мустафаєва.
Також у березні НБУ постановою №28 від 21 березня 2026 року вніс корективи до низки нормативних актів, що регламентують розрахунок регулятивного капіталу, діяльність банків та експозиції, зважені за кредитним ризиком. Значна частина цих змін стосується врахування кредитного рейтингу гарантій при визначенні розміру забезпечення у вигляді гарантії або резервного акредитива, що враховується при розрахунку нормативу кредитного ризику Н7.
За словами експерта, цей блок змін є особливо важливим для приведення українських правил у відповідність з вимогами європейського Регламенту CRR.
“Чим більше українське банківське законодавство синхронізуватиметься з підходами ЄС до оцінки ризиків, тим легше буде банківській системі адаптуватися до майбутніх інтеграційних процесів. Це важливо не лише з погляду формального виконання вимог, а й для підвищення якості управління ризиками в самих банках”, — підкреслила Діляра Мустафаєва.
Окрім блоку, пов’язаного з євроінтеграцією, у березні Нацбанк ухвалив ще низку важливих рішень. Постановою №24 на період дії воєнного стану було встановлено додаткові вимоги, які мають бути виконані банками для отримання дозволу на придбання акцій, часток або паїв юридичної особи.
Постановою №25 регулятор оновив правила реєстрації компаній, що займаються колекторською діяльністю: удосконалив процедури реєстрації, конкретизував вимоги до ділової репутації керівників та власників, а також оптимізував порядок подання документів.
Також були внесені зміни до Порядку приєднання абонентів до Системи BankID. Вони передбачають посилення вимог до прозорості обробки персональних даних, оновлення технічних та методологічних стандартів взаємодії абонентів, а також уточнення процедури виходу із системи.
Окремою постановою №29 НБУ продовжив перехідний період для подання звітності про активні операції фінансовими компаніями та кредитними спілками до кінця 2026 року. Крім того, було збільшено терміни подання звітності та запроваджено нову процедуру для установ, які не здійснюють операцій, що підлягають звітуванню.
“Березень не був рекордним за кількістю нормативних змін, проте НБУ продовжує формувати регуляторне середовище, в якому українські банки дедалі більше працюватимуть за правилами, що наближені до стандартів ЄС. І це один із важливих сигналів для всього фінансового ринку”, — підсумувала Діляра Мустафаєва.
Довідково:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» була заснована 2 березня 2015 року з метою об’єднання зусиль учасників та експертів фінансового ринку України для його розвитку та вдосконалення.
Цілі, реалізації яких сприятиме діяльність Центру:
- Поліпшення якості нормативної бази, що регулює функціонування фінансового ринку, усунення регуляторних перешкод, які стримують його повноцінний розвиток
- Підвищення відкритості діяльності фінансових установ
- Розвиток нових ринкових інструментів та механізмів функціонування, зокрема через імплементацію кращого міжнародного досвіду
- Підвищення рівня фінансової грамотності населення
- Сприяння реалізації економічних реформ, у тому числі через фінансову децентралізацію
- Сприяння розвитку підприємництва тощо.
Дата: 07.04.2026 Джерело: Фінансовий пульс