Банківська сфера має всі можливості зберегти стабільність та певний рівень передбачуваності протягом другої половини року.
При ефективному управлінні грошовою масою з боку Національного банку, фінансові установи продовжать функціонувати в чітко визначеному середовищі. Це сприятиме утриманню привабливих відсоткових ставок за депозитами в гривні та подальшому нарощуванню обсягів у ключових кредитних сферах.
Таку думку висловив Сергій Мамедов, заступник голови Асоціації українських банків, керівник правління ГЛОБУС БАНКУ.
Банкір вважає, що одним із вирішальних факторів для банківської системи в другій половині року залишатиметься рівень інфляції. Саме її зміни значною мірою визначатимуть майбутні рішення Національного банку щодо ключової ставки, а відтак – впливатимуть на вартість залучення коштів для банків, прибутковість депозитів та можливості для розширення кредитування.
Він зазначив, що за результатами травня інфляція в Україні склала 0,9% за місяць, а в річному вимірі сповільнилася до 8,2%. На його погляд, це все ще помітний ціновий тиск, проте він менший, ніж за підсумками квітня, коли річна інфляція сягала 8,6%. За його прогнозом, якщо не виникне нових цінових шоків, інфляція у другому півріччі може скласти 8-9% у річному вимірі, що відповідає прогнозам НБУ.
“Нацбанк матиме підстави підтримувати обачну, але відносно стабільну грошово-кредитну політику. Це означатиме мінімальні загрози різких змін у депозитно-відсоткових ставках, вищу передбачуваність вартості залучення коштів та кращі умови для поступового зростання кредитування”, — підкреслив банкір.
Важливим елементом стане динаміка на ринку пального.
Він нагадав, що з березня по травень включно середня вартість бензину А-95 зросла з 62,87 грн/л до 75,94 грн/л, тобто приблизно на 20,8%. Дизельне пальне за цей період подорожчало з 62,69 грн/л до 86,05 грн/л, або близько 37,3%. Однак у травні спостерігалася неоднозначна тенденція: А-95 продовжував дорожчати, додавши 3,55 грн/л до квітневого показника, тоді як дизель після попереднього зростання знизився в ціні на 2,02 грн/л.
“Ситуація на ринку пального має ключове значення для банківського сектору, оскільки ціна на пальне впливає на собівартість бізнесу, транспортні витрати, платоспроможність позичальників, а також на споживчі ціни. Якщо у другому півріччі ринок пального уникне значних коливань, загальна ситуація залишатиметься досить передбачуваною. Нацбанк не вдаватиметься до посилення монетарних заходів, а банки зможуть і надалі пропонувати клієнтам вигідні умови як для заощаджень, так і для кредитування”, — зауважив банкір.
Другим важливим чинником буде міжнародна фінансова допомога Україні. Надходження коштів від партнерів, зокрема в рамках кредитного пакету ЄС на 90 млрд євро для України на 2026-2027 роки, матиме значення не лише для бюджетної стійкості, але й для всієї фінансової системи.
“Регулярне зовнішнє фінансування дозволяє державі своєчасно здійснювати соціальні, оборонні та інші життєво важливі виплати, підтримує міжнародні резерви та зменшує ризики надмірного тиску на валютний ринок”, — наголосив керівник ГЛОБУС БАНКУ.
Третім системним фактором залишатиметься війна. Руйнування енергетичної, промислової та логістичної інфраструктури безпосередньо впливає на діяльність підприємств, витрати бізнесу, потребу в оборотному капіталі та інвестиціях у власну енергетичну стійкість.
“Війна щодня ставить нові виклики та ризики перед економікою, і банківський сектор не може існувати осторонь наслідків завданої шкоди. Проте банки вже довели свою спроможність ефективно працювати навіть у надскладних умовах. Тому нашим завданням на другу половину року є не лише підтримання надійності та довіри, але й, за можливості, розширення фінансових можливостей для громадян і бізнесу”, — підкреслив Сергій Мамедов.
Дохідність депозитів
За оцінкою Сергія Мамедова, при зваженій монетарній політиці Національного банку, у другій половині року суттєвих змін у депозитному сегменті не очікується. Банки й надалі будуть зацікавлені в залученні коштів населення в гривні, тому ставки залишатимуться достатньо привабливими.
Прогнозується, що середня дохідність за гривневими депозитами становитиме:
- на 6 місяців — близько 14,5% річних;
- на 9 місяців — близько 14% річних;
- на 12 місяців — близько 14,5% річних.
Водночас, у деяких банках за спеціальними депозитними пропозиціями максимальні ставки можуть перевищувати середньоринкові показники.
“Цілком ймовірно, що гривневі депозити залишатимуться одним із найбільш зрозумілих інструментів заощадження для громадян. Вкладник може зафіксувати прибуток на певний термін, не наражаючись на надмірні ризики. Особливо це стосується депозитів на 6-9 місяців, які поєднують високу дохідність та прийнятну гнучкість”, — зазначив банкір.
Чи залишатимуться гривневі депозити вигідними
За словами експерта, доцільність гривневих депозитів у другому півріччі залежатиме від двох ключових показників: фактичного рівня інфляції та динаміки курсу.
Водночас він наголосив, що для громадян, які прагнуть мати швидкий доступ до своїх коштів, оптимальними можуть бути депозити строком на 6-9 місяців. Тим, хто готовий зафіксувати дохідність на триваліший період, річні вклади можуть забезпечити кращий фінансовий резерв у разі помірного знецінення гривні.
Банкір навів граничні значення, за яких гривневі депозити можуть втратити свою перевагу над інфляцією або купівлею валюти.
Депозит на 6 місяців
За середньої ставки 14,5% річних чистий дохід вкладника після оподаткування становитиме приблизно 5,6% за весь період розміщення коштів. Гіпотетично, такий депозит почне втрачати реальну прибутковість, якщо сукупна інфляція за 6 місяців перевищить 5,6%. Якщо порівнювати його з купівлею долара за стартовим орієнтиром близько 45 грн/$, то валютна альтернатива зрівняється з депозитом за умови зростання курсу приблизно до 47,52 грн/$.
Депозит на 9 місяців
При середній ставці 14% річних чистий дохід після оподаткування становитиме близько 8,1% за строк вкладення. Відповідно, такий депозит втратить реальну прибутковість, якщо сукупна інфляція за 9 місяців перевищить близько 8,1%. У порівнянні з валютною альтернативою, пороговим значенням стане курс долара на рівні приблизно 48,65 грн/$.
Депозит на 12 місяців
За середньої ставки 14,5% річних чистий дохід вкладника після оподаткування становитиме близько 11,2% за рік. Отже, річний депозит почне втрачати реальну прибутковість, якщо річна інфляція перевищить приблизно 11,2%. Якщо порівнювати його з купівлею долара за курсом близько 45 грн/$, валютна альтернатива стане рівнозначною депозиту лише за умови зростання курсу приблизно до 50,04 грн/$.
“Математика депозитів у другому півріччі залишається досить переконливою. Навіть шестимісячний вклад за середньою ставкою 14,5% річних збереже свою актуальність, якщо курс долара перебуватиме в межах прогнозованих 45-46 грн. Депозити на 9 і 12 місяців матимуть ще більший запас стійкості як до інфляційного впливу, так і до потенційного знецінення гривні”, — пояснив Сергій Мамедов.
Розвиток кредитування
На думку експерта, у кредитному сегменті значну роль відіграватимуть насамперед державні програми. Серед ключових державних інструментів залишаються програми “Доступні кредити 5-7-9%” для бізнесу, “єОселя” для громадян, які прагнуть придбати власне житло, та програми енергокредитування.
Водночас, як зазначив банкір, дедалі більшого значення набувають партнерські програми банків із виробниками та постачальниками основних засобів для ведення бізнесу, а також спільні іпотечні програми банків із забудовниками. Саме такі механізми дозволяють підприємцям придбати необхідне обладнання та транспорт для розвитку справи, а громадянам — отримати житло на більш доступних умовах.
За оцінкою Сергія Мамедова, наразі сукупна частка кредитів, виданих за державними програмами, та кредитів за спільними програмами банків із партнерами розподілена майже порівну.
“Державні програми залишаються надзвичайно важливими, але паралельно активно розвиваються партнерські програми банків із виробниками, постачальниками та забудовниками. Саме конкуренція таких інструментів робить кредити доступнішими для клієнтів. Але для того, щоб банки могли кредитувати більше, їм потрібен капітал, резерви та передбачувані правила гри. Якщо надмірне податкове навантаження обмежуватиме ці можливості, це може сповільнити темпи кредитування як для бізнесу, так і для громадян”, — підкреслив експерт.
Він нагадав, що триває дискусія щодо можливого продовження у 2027 році 50% податку на прибуток банків. На його переконання, одноразовий фіскальний ефект для бюджету може суперечити прагненню держави активно розвивати кредитування.
“За підрахунками профільних асоціацій АУБ та НАБУ, якщо ставка податку на прибуток банків залишиться на рівні 50% у 2027 році, то українські банки можуть сплатити близько 20 млрд грн до бюджету. Водночас ці кошти потенційно могли б створити до 200-300 млрд грн кредитного ресурсу для економіки. Тому питання полягає не лише в тому, скільки податкових надходжень отримає бюджет, але й у тому, який обсяг кредитування економіка може недоотримати у 2027 році”, — підкреслив банкір.
Ситуація на валютному ринку
Важливою передумовою для стабільної роботи банківського сектору у другому півріччі буде ситуація на валютному ринку.
За словами Сергія Мамедова, головним інструментом збереження передбачуваної динаміки курсу залишатиметься режим “керованої гнучкості”. Його суть полягає в тому, що регулятор за необхідності згладжує надмірні коливання за допомогою валютних інтервенцій і не допускає різких неконтрольованих стрибків.
“Для банківського сектору стабільність курсу має фундаментальне значення. Вона впливає на очікування вкладників, рішення позичальників, вартість імпортного обладнання, інвестиційну активність бізнесу та загальну довіру до гривневих інструментів. Режим “керованої гнучкості” вже довів свою ефективність у забезпеченні адаптації ринку до складних умов без різких валютних потрясінь”, — зазначив банкір.
Серед основних ризиків для курсу у другому півріччі він виділив можливе загострення безпекової ситуації, нові атаки на енергетичну та логістичну інфраструктуру, потенційне погіршення ситуації на Близькому Сході, зростання попиту на валюту з боку імпортерів та інфляційний тиск.
Водночас, за базового сценарію, який передбачає достатні обсяги міжнародної підтримки, контрольовану інфляцію, збереження активної ролі Національного банку та відсутність нових надзвичайних зовнішніх шоків, у другому півріччі 2026 року курс долара може перебувати в межах 45,5-46,5 грн/$, а курс євро — в межах 52,5-53,5 грн/€.
“Очікується, що протягом другого півріччя коливання курсу будуть цілком передбачуваними, адже країна живе в умовах війни, значних бюджетних потреб і високої залежності від зовнішньої підтримки. Але, за прогнозами, йтиметься саме про контрольовані та помірні зміни. У такій ситуації різке або некероване послаблення гривні малоймовірне”, — підсумував Сергій Мамедов.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" (ГЛОБУС БАНК) засновано у 2007 році.
Станом на червень 2026 року регіональна мережа налічує 34 відділення, з яких 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що забезпечує роботу в умовах відсутності електроенергії.
ГЛОБУС БАНК має підтверджений найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою на рівні uaAAA, а також рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг".
Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу.
ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб – власників домогосподарств”.
Банк є партнером ДУ “Фонду енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”.
Банк є учасником державної програми “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК став одним із 17 найбільших українських банків, що підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергоінфраструктури.
Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов є заступником голови Конфедерації будівельників України та заступником голови Асоціації українських банків.
Дата: 29.06.2026