class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>
У другому кварталі динаміка у банківській сфері залежатиме насамперед від загальноекономічних показників, а також від політики Національного банку, спрямованої на підтримання стабільності гривні та збереження балансу на валютному ринку.
Про це повідомив Сергій Мамедов, який обіймає посаду віцепрезидента Асоціації українських банків та голови правління ГЛОБУС БАНКУ.
На думку фахівця банківської галузі, другий квартал може виявитися складним не тільки через загальну непередбачуваність, спричинену військовими діями. Важливим зовнішнім фактором залишатиметься також ситуація на Близькому Сході, оскільки нове загострення конфлікту вже впливає на вартість енергоносіїв. Йдеться передусім про пальне, зростання цін на яке традиційно призводить до підвищення вартості товарів та послуг в Україні, оскільки це автоматично збільшує витрати на транспортування, виробництво та цілу низку сервісів. Стосовно інфляції, він вважає, що завдяки своєчасним корективам у монетарній політиці Нацбанку вдасться дещо уповільнити зростання цін.
Банкір зазначив, що з початку березня через помітне подорожчання пального інфляційний тиск суттєво посилився. Зокрема, протягом березня вартість бензину А-95 зросла приблизно на 14%, тоді як дизельне пальне подорожчало більш ніж на 36%. Саме з цієї причини він не виключає, що вже у квітні монетарний комітет НБУ може підвищити облікову ставку до 16%. Такий крок матиме на меті не лише стримати ціновий тиск, а й стати надійним запобіжником подальшої девальвації національної валюти. Згідно з його розрахунками, у другому кварталі загальний рівень інфляції не перевищить 1,8-2%, що дозволить утримати річний показник у межах 8-8,5%. Він нагадав, що у другому кварталі 2025 року споживчі ціни загалом зросли на 2,8%: у квітні — на 0,7%, у травні — на 1,3%, а в червні — на 0,8%.
“Залежно від внутрішньоекономічних та геополітичних обставин, з квітня по червень включно прогнозується пік інфляційного напруження. Якщо торік основними чинниками прискорення інфляції були зростання цін на сировинні товари, збільшення попиту на продукти харчування, а також вплив вартості пально-мастильних матеріалів на споживчі ціни, то цього року основна увага буде зосереджена саме на вартості пального, адже його суттєве здорожчання майже миттєво відбилося на загальному рівні цін”, — поділився Сергій Мамедов.
Водночас він наголосив, що навіть якщо міжнародна ситуація дещо стабілізується, протягом найближчих місяців вартість пального, найімовірніше, залишиться на високому рівні. Це зумовлено тим, що інерція економічної та геополітичної невизначеності нікуди не зникне.
“До певної міри це можна розцінювати як “сигнал” про те, що економічна ситуація в Україні неминуче враховуватиме не тільки внутрішні виклики, а й зовнішні обставини. Високі ціни впливають на вартість продовольчих товарів, логістики тощо — це загальновідомий факт”, — зауважив Сергій Мамедов.
Ще одним важливим чинником, що впливатиме на стан економіки, є, на його думку, подальша міжнародна фінансова допомога в обсягах, достатніх для покриття витрат “воєнного” бюджету. Він нагадав, що у державному бюджеті на 2026 рік потреба у зовнішній підтримці оцінена у 2,079 трлн грн, або близько $52 млрд. При цьому одним із ключових джерел такої допомоги має стати кредит від Європейського Союзу на 2026–2027 роки обсягом 90 млрд євро. Однак, незважаючи на політичне рішення ЄС, цей кредит досі фактично заблокований через позицію Угорщини, що створює додаткову невизначеність для бюджетного планування.
“Для України вкрай важливо, щоб міжнародна фінансова підтримка надходила стабільно, передбачувано і в повному обсязі, адже саме від цього значною мірою залежить макрофінансова стійкість держави, стабільність курсу гривні та здатність уряду своєчасно виконувати всі пріоритетні бюджетні зобов’язання”, — підкреслив Сергій Мамедов.
Стосовно депозитних та кредитних програм, то, на думку банкіра, банки продовжать орієнтуватися на рівень облікової ставки, яка фактично визначає вартість грошей на ринку. Водночас стратегічно Національний банк, імовірно, шукатиме баланс між розвитком депозитного ринку, що знижує тиск на валютний ринок, і необхідністю підтримки кредитування економіки.
Можливе підвищення облікової ставки до 16% вплине і на ставку за 3-місячними депозитними сертифікатами, яка може зрости до 19,5%. Саме вона слугуватиме одним із основних орієнтирів для формування депозитної політики комерційних банків. Очікується, що середні ставки, залежно від терміну розміщення коштів, можуть збільшитися до 14,5-15,5%, а максимальні пропозиції знову можуть перевищити позначку у 17% річних.
З посиланням на дані Національного банку України, він нагадав, що у лютому гривневі депозити фізичних осіб зросли на 1,2% — приблизно на 4,1 млрд грн — і досягли позначки майже 350 млрд грн. З них майже 70% становлять депозити у національній валюті, що може свідчити про достатній рівень довіри громадян саме до гривневих вкладів як інструменту збереження коштів.
Попри прогнози щодо економічно напружених місяців, банкір радить звернути увагу на гривневі вклади, особливо на терміни 6-9 місяців та 1 рік. За його твердженням, саме такі депозити дозволять громадянам отримати оптимальний дохід, що значно перевищуватиме інфляційні прогнози.
“За попередніми оцінками, гривневі вклади не тільки зможуть проіндексувати заощадження громадян, але й дозволять отримати пасивний дохід на рівні 3-4%”, — розповів Сергій Мамедов.
Щодо кредитування, то, на думку банкіра, комерційні банки зосередяться насамперед на утриманні поточного рівня ставок, одночасно активніше розвиваючи партнерські програми з виробниками та постачальниками основних засобів для ведення бізнесу. Він нагадав, що в структурі кредитування такі програми вже становлять близько 60-65% від загальної кількості позик. Їхня “ідеологія” полягає в тому, що ставки за ними на 1-2 відсоткових пункти нижчі за середньоринкові.
“Звісно, прискорення інфляції — це завжди виклик, особливо для кредитування. Адже наразі український бізнес в умовах війни та повної невизначеності майже не в змозі “потягнути” ставки, вищі за 20-22% річних. Саме тому банки будуть більш активно шукати взаємовигідне партнерство з виробниками та постачальниками комерційного транспорту, верстатів та іншого обладнання для бізнесу, щоб запропонувати ставки, які не перевищать 17-18% річних”, — вважає він.
Окремим чинником розвитку кредитування стане ефективна реалізація низки державних програм, таких як “єОселя”, а також програм енергоефективності для домогосподарств, малого та середнього бізнесу та ОСББ, які дозволяють отримати беззаставні кредити під 0% на перший рік позики.
“Державні кредитні програми, з одного боку, стимулюють розвиток кредитування, адже держава бере на себе значну частину кредитного навантаження, а з іншого — це можливість задовольнити нагальні потреби громадян незалежно від ситуативних економічних обставин. Саме тому у другому кварталі кредитування “триматиметься” як на партнерських програмах банків і виробників основних засобів для бізнесу, так і на державних кредитних програмах”, — акцентував Сергій Мамедов.
На думку банкіра, у другому кварталі ситуація на валютному ринку в стратегічному вимірі залишатиметься відносно прогнозованою, а коливання курсу не стануть несподіванкою для громадян. Передусім, як стверджує експерт, завдяки чинному режиму “керованої гнучкості” Національний банк, як основний учасник валютного ринку, зможе ефективно долати будь-які дисбаланси попиту. Зокрема, може бути активно використано механізм валютних інтервенцій, обсяг яких становитиме приблизно $3–3,5 млрд на місяць.
Водночас, на його думку, насичення ринку валютою залежатиме передусім від поточних загроз для стабільності курсу, рівня інфляції, а також від обсягів міжнародних резервів.
“Вже зараз можна констатувати, що валютний ринок відчуватиме тиск економічних і геополітичних факторів, що майже завжди призводить до зростання попиту на іноземну валюту. Однак не варто очікувати, що показники курсу можуть раптово стрімко зрости або так само несподівано впасти. Національний банк уважно відстежуватиме ситуацію і буде готовий реагувати відповідно до обставин”, — підкреслив Сергій Мамедов.
Він припускає, що з квітня по червень включно національна валюта може ослабнути в межах 3,2-4%, що можна буде пояснити нестабільністю цін на енергоносії, а також похідними процесами в економіці. Згідно з його прогнозом, протягом другого кварталу офіційний курс долара коливатиметься в діапазоні 44–45,5 грн, а євро — в межах 51–52,5 грн.
Експерт радить громадянам, за можливості, утриматися від панічних скуповувань валюти. По-перше, дефіциту готівкової валюти немає. По-друге, враховуючи рівень дохідності, гривневі депозити можуть стати гідною альтернативою валютним заощадженням. І, по-третє, на піку курсових коливань ризик втрати частини вкладених коштів значно зростає: втрати на курсовій різниці можуть сягати до 5% від витраченого еквівалента, адже курс купівлі завжди вищий за курс продажу.
“В Україні діє режим “керованої гнучкості”, який в умовах війни є оптимальним, адже він нівелює будь-які прояви ажіотажу та спрямований на досягнення рівноваги між попитом і пропозицією. Однак, не можна заперечувати — курсом валют неможливо приховати загальні економічні тенденції. Тобто Національний банк не буде штучно утримувати курс, прив’язуючись до кон’юнктури, і не приховуватиме вплив цінового тиску. Водночас не варто очікувати, що регулятор відпустить ринок, і курсові показники опиняться поза контролем. Разом з тим, активний розвиток депозитів, дохідність яких значно перевищуватиме інфляцію, дозволить “приборкати” можливий валютний ажіотаж. Довіра до гривні — ось що зараз є важливим для економічного прогресу”, — підсумував Сергій Мамедов.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" (ГЛОБУС БАНК) засновано у 2007 році.
Станом на квітень 2026 року регіональна мережа налічує 34 відділення, з яких 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що забезпечує роботу в умовах відсутності електропостачання.
ГЛОБУС БАНК підтверджено найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою на рівні uaAAA, а також рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг".
Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу.
ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб – власників домогосподарств”.
Банк є партнером ДУ “Фонду енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”.
Банк є учасником державної програми “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК став одним із 17 найбільших українських банків, що підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергоінфраструктури.
Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов є віцепрезидентом Конфедерації будівельників України та віцепрезидентом Асоціації українських банків.
Дата: 13.04.2026