Коли фінанси стають візуальним відображенням нашої стійкості – це надзвичайно промовисто
Прямуючи сьогодні на брифінг до Національного банку, не лише я, автор цих рядків, але й усі присутні журналісти відчували певну інтригу. Пресслужба НБУ таємничо натякала на дуже цікаві та значущі новини, пов’язані з готівковими коштами. І десь на підсвідомому рівні профільні журналісти вже здогадувалися, що мова йтиме про якусь нову банкноту. Хіба що щодо її номіналу велися невизначені дискусії.
КОД НАЦІЇ ВІД МЕТАЛЕВО-ПАПЕРОВОЇ ФАБРИКИ
Таємниче очікування посилювалося присутністю численних шанованих гостей, які гуртувалися біля входу до Нацбанку. Вже в залі, серед людської метушні, стало зрозуміло, що наближається щось неординарне.
Андрій Пишний
Очікування справдилися. В урочистій обстановці голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив про розширення номінального ряду національної валюти новою банкнотою номіналом 2000 гривень. У присутності голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та заступниці керівника Офісу Президента України Олени Ковальської, він разом із профільним заступником “засвідчили” (підписали) перший друкований аркуш майбутніх нових грошей, які будуть введені в обіг вже з 4 вересня цього року.
Варто зазначити, що “обличчям” банкноти став Василь Стус – видатний український поет-шістдесятник, ключова фігура національного дисидентського руху та борець за незалежність України у ХХ столітті.
Як підкреслив Пишний, це вперше в Україні запроваджено купюру, присвячену особі видатного, фактично, сучасника, який став уособленням незламності українського духу, особистої відповідальності перед народом, державою та наступними поколіннями.
“Нова банкнота вшановує не лише життєвий шлях Василя Стуса, а й усіх його однодумців та дух тогочасної епохи українського морального опору. На ній немає жодного випадкового елементу, її можна трактувати як книгу”, – зазначив Андрій Пишний.
Дійсно, при уважному розгляді можна виявити багато цікавих і глибоких деталей. Голова НБУ майже годину поспіль розповідав та пояснював значення елементів дизайну нової купюри, які, за його твердженням, є закодованим візуальним шифром нашої стійкості.
Наприклад, образ сокола-боривітра, взятий із відомого маріупольського панно іншої видатні дисидентки, яка зазнала утисків радянської системи, Алли Горської. Боривітер – це, як відомо, птах, здатний утримуватися на одному місці всупереч найсильнішим поривам вітру. Це досить символічно для нашої сучасності, чи не так?
“Це надзвичайно влучна метафора шістдесятників. Вони протистояли системі, яка здавалася всесильною. Це покоління не мало держави та підтримки, але володіло внутрішньою свободою. І саме ця внутрішня свобода стала підґрунтям майбутньої незалежності України”, – наголосив Пишний.
…У той момент, коли Пишний, продовжуючи символічний ряд, почав розповідати про інший твір Горської, використаний у дизайні нової купюри, у вашої покірної слуги забракло слів. Адже на новій купюрі знайшлося місце для чогось надзвичайно особистого: мозаїки “Птах” Алли Горської, яка “мешкає” на фронтоні ресторану “Супій” у невеликому селі Гельмязів на Черкащині, звідки родом авторка. Про цю останню спільну монументальну роботу подружнього тандему Алли Горської та Віктора Зарецького “Укрінформ” детально писав.
На купюрі ж білий стилізований супійський птах символізує перерваний політ та чистий незламний творчий дух, який не змогла зламати навіть тоталітарна система.
На зворотному боці купюри розташоване багатьом знайоме зображення будівлі філологічного факультету нині, на жаль, окупованого Донецького національного університету ім. Стуса – як символ того, що втрачене неодмінно повернеться. “І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве”, – наголошено цитатою з вірша Василя Стуса, написаного ним ув’язненим.
Дата введення нової банкноти в обіг також обрана не випадково. “Саме 4 вересня 1965 року, під час прем’єри фільму “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна”, Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою здійснив перший в СРСР відкритий публічний протест проти масових політичних репресій української інтелігенції. А 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув ув’язненим у таборі особливого режиму”, – пояснив голова НБУ.
НОВА “ТИСЯЧНА” КУПЮРА – ПРИХОВАНА ІНФЛЯЦІЯ? АНІТРОХИ!
Символізм символізмом, але наших читачів, безсумнівно, цікавлять економічні передумови появи банкноти номіналом у 2000 гривень. І чи не криється за цим якась прихована економічна проблема.
Як пояснив Андрій Пишний, по-перше, з моменту введення банкноти 1000 гривень у 2019 році середньомісячна заробітна плата в Україні зросла втричі, а рівень цін, виходячи з індексу інфляції, – удвічі. Це спричинило потребу в більшій кількості готівки, адже, якщо після введення банкноти 1000 гривень для отримання середньомісячної зарплати готівкою було достатньо 10 банкнот найвищого номіналу, то у 2026 році для цього знадобиться понад 30 банкнот номіналом 1000 грн.
По-друге, обсяг готівки в обігу зріс більш ніж удвічі – з майже 390 млрд гривень у 2019 році до понад 970 млрд гривень станом на 1 липня 2026 року.
Підвищений попит на готівку був зумовлений, за словами Пишного, зокрема, потребами воєнного часу. “Стійкість фінансової системи забезпечується не лише доступністю та безперебійною роботою безготівкової інфраструктури, а й зручним доступом до захищеної готівки. Наприклад, коли мешканці прифронтових громад мають можливість здійснювати розрахунки навіть там, де відсутній стабільний зв’язок”, – зазначив голова НБУ.
По-третє, відбулися зміни у структурі готівки в обігу. Наразі частка банкнот номіналом 1000 гривень, за даними НБУ, за сумою вже перевищує 55%. У світовій центральнобанківській практиці це свідчить про необхідність введення банкноти вищого номіналу.
Отже, нова купюра – це не ознака девальвації чи інфляції, й аж ніяк не свідчення можливої прихованої емісії грошей. Це потреба готівкового обігу, обсяги та структура якого залишаються стабільними. “Нові банкноти надходитимуть в обіг виключно в обмін на безготівкові кошти або шляхом обміну банкнот інших номіналів. Тобто загальна кількість грошей в обігу не збільшиться, що виключає вплив на інфляцію”, – запевнили у Нацбанку.
Що ж, звикнемо до нової 2000-ї “стусівки” у гаманцях. І нехай у кожному українському гаманці, попри все, вони будуть присутні…
Оксана Поліщук, Київ
Фото: Євген Котенко / Укрінформ