“>
Генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслан Іллічов вважає, що ключовими завданнями, які вимагають негайного вирішення від нового прем’єр-міністра та уряду стосовно української промисловості, є питання мобілізації військовозобов’язаних, підготовка до зимового періоду, включаючи дефіцит та вартість електроенергії, а також продовження всіх діючих програм підтримки в рамках ініціативи “Зроблено в Україні”.
“Одним із найважливіших викликів, безумовно, є ситуація з бронюванням, адже до 1 вересня необхідно пройти верифікацію, і це першочергове питання для бізнесу, оскільки інакше просто не залишиться працівників”, – заявив він агентству “Інтерфакс-Україна”.
Іллічов зазначив, що промислові підприємства не мають труднощів із виконанням критерію щодо заробітної плати для бронювання, оскільки їхній рівень оплати праці, як правило, перевищує 26 тис. грн.
“Однак, наприклад, поки що не до кінця ясно, як функціонуватиме координаційний центр, який планується запровадити для верифікації. Час невпинно спливає, і ми, ймовірно, звернемося до уряду з проханням про продовження цього граничного терміну на місяць”, – повідомив гендиректор ФРУ.
Другим суттєвим викликом для нової виконавчої влади він назвав підготовку до зимового сезону, зокрема очікуваний дефіцит електроенергії та її ціну.
“Це один з основних запитів від промисловості – якою буде вартість електроенергії. Уряд Свириденка запровадив кілька вдалих нововведень, зокрема так звані “довгострокові контракти”, які дозволять бізнесу прогнозувати витрати на електроенергію. У понеділок відбувся перший подібний аукціон з продажу електроенергії, і весь запропонований обсяг знайшов покупців”, – зауважив він.
Іллічов також наголосив на необхідності збереження існуючих програм підтримки промисловості в рамках Всеукраїнської платформи “Зроблено в Україні”.
“Ми вважаємо їх дуже ефективними: це і стимулювання локалізації виробництва, і секторальна підтримка, така як часткова компенсація (25%, 15%) витрат на придбання техніки та обладнання українського виробництва, грантові програми, завдяки яким багато компаній змогли придбати виробниче обладнання, програма “5-7-9”, яку необхідно розвивати далі – і це важливий аспект. Отже, всю платформу “Зроблено в Україні” слід щонайменше зберегти та вдосконалювати”, – вважає гендиректор ФРУ.
Пріоритетними він також визначив питання, пов’язані з воєнними ризиками, підвищенням ефективності системи страхування та підтримки підприємств, що постраждали від руйнувань, а також спрощенням доступу до фінансових ресурсів.
“Ми спостерігаємо, що у 2025 році 71% усіх капітальних інвестицій становлять власні кошти підприємств, що на 20% більше порівняно з 2024 роком. І лише менше 1% – це іноземний капітал. Таким чином, український бізнес є головним інвестором країни, наші компанії продовжують розбудову та розвиток виробництва, і для них так само необхідні стимули для інвестування та більш зрозумілий, спрощений доступ до фінансових ресурсів”, – повідомив Іллічов.
Він відзначив, що існують проєкти підтримки в індустріальних парках, і вони демонструють непогані результати, але переважна більшість компаній залежить від державних інвестиційних стимулів.
“Тому серед наших головних пріоритетів – ухвалення розроблених Дмитром Кисилевським законопроєктів щодо “капексів” (часткова компенсація капітальних інвестицій через податки), який уже пройшов перше читання, і нам потрібні ці інструменти для подальшого стимулювання зростання інвестицій. Це може бути також стовідсоткова амортизація основних засобів при їх введенні в експлуатацію”, – зазначив він.
Окрім того, на думку Іллічова, необхідна зміна політики Національного банку, оскільки наразі, на його переконання, вона стримує кредитування реального сектору економіки.
“Регуляторні норми, які залишаються такими ж, як були до війни, вимоги до позичальників – все це потребує змін, більшої гнучкості, і потрібно створити нову систему кредитування, можливо, з ширшим спектром інструментів, таких як портфельні гарантії, щоб бізнес мав більше можливостей для отримання доступних кредитів. Звичайно, програма “5-7-9″ працює, але вона не призначена для великого бізнесу, а серед наших найуспішніших експортерів – великі компанії”, – пояснив експерт.
Він також нагадав про такі проблеми, як збитки українського бізнесу від запровадження з 1 липня тарифних квот на металопродукцію та необхідність сплати за сертифікати CBAM вже з 2027 року, а також про можливі затримки у вирішенні спірних питань, пов’язаних із реорганізацією міністерств.
“Відбудеться поділ міністерств, і тут виникають питання щодо дозволів, ліцензій, щоб це не надто сильно вплинуло на бізнес. Тому ми очікуємо і наголошуємо, що під час війни необхідний максимально технологічний перехід та оновлення, щоб уникнути затримок”, – підсумував гендиректор ФРУ.
Як повідомлялося, Верховна Рада України 16 липня 2026 року призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та оновила склад уряду.