Цього місяця «Київська перепічка» – народний вуличний стрітфуд, який готують у столиці України майже півстоліття, – подорожчала ще на 9%. За останній рік її ціна зросла на 20%, за 15 років – у 13 разів. Кияни та гості столиці все одно шикуються в чергу біля Хрещатику. Новий цінник 60 грн за 150 грам культової столичної страви – це багато чи мало?
У 2,3 рази швидше за офіційну інфляцію
Якби інфляцію в Україні вимірювали київською перепічкою, її динаміка була б більш як удвічі вищою за офіційні показники. З 2010 року ціна перепічки зросла у 13 разів, тоді як ціна кошика індексу споживчих цін (ІСЦ) – у 5,7 раза, а його суто продовольча складова – у 5,5 раза.
Другий номер 2026 року – про те, як український бізнес працює з людьми та адаптується до нової реальності.
У випуску – дослідження ринку праці, корпоративної культури та трансформації великого бізнесу. Від боротьби за таланти до нової ролі диверсифікованих холдингів.
Вимірюючи вартість життя
Термін «індекс Біг-Мака», популяризований The Economist, є неофіційним показником паритету купівельної спроможності. Він базується на теорії, що обмінні курси валют мають з часом вирівнюватися, щоб ціни на однакові товари в різних країнах були однаковими. Замість Біг-Мака, в українському контексті, «Київська перепічка» може слугувати цікавим індикатором.
З 2010 року, коли середня ціна перепічки становила близько 4,5 грн, до поточних 60 грн, ціна зросла у 13,3 рази. Порівняємо це з офіційними показниками інфляції:
- Індекс споживчих цін (ІСЦ): З 2010 року ІСЦ зріс приблизно у 5,7 раза.
- Індекс продовольчих цін: Харчові продукти подорожчали приблизно у 5,5 раза.
Отже, вартість «Київської перепічки» зросла майже в 2,3 рази швидше, ніж загальний рівень цін, і майже в 2,4 рази швидше, ніж ціни на продукти харчування.
Чинники зростання цін
Кілька ключових факторів впливають на динаміку ціни цього культового продукту:
- Вартість сировини: Ціни на борошно, олію, яйця та інші інгредієнти, які використовуються для виготовлення перепічки, залежать від загальної продовольчої інфляції, курсу валют (якщо використовуються імпортні компоненти) та сезонних коливань.
- Витрати на енергоносії: Вартість газу та електроенергії, необхідних для випікання, безпосередньо впливає на собівартість.
- Орендна плата: Розташування кіоску на центральній вулиці, як-от Хрещатик, передбачає високу орендну плату, яка також закладається у кінцеву ціну.
- Заробітна плата: Вартість праці персоналу також є складовою ціни.
- Попит: Незважаючи на зростання цін, стабільно високий попит з боку киян та туристів дозволяє продавцям підтримувати високі ціни. Це класичний приклад «ціноутворення на основі сприйняття цінності» (value-based pricing), коли клієнти готові платити більше за продукт, який вони вважають унікальним, ностальгічним або символічним.
Що таке 60 гривень за перепічку сьогодні?
З одного боку, 60 грн за одну порцію стрітфуду може здаватися значною сумою, особливо враховуючи, що це продукт, який історично асоціювався з доступністю. Однак, якщо розглядати його в контексті загального зростання вартості життя та інфляційних процесів, ця ціна може бути виправданою.
Порівняймо з іншими продуктами харчування:
- Середня ціна обіду в кафе середнього класу може сягати 200-300 грн.
- Вартість кави у кав’ярні становить 40-70 грн.
- Ціни на випічку в супермаркетах також демонструють тенденцію до зростання.
Враховуючи, що «Київська перепічка» є не просто їжею, а частиною гастрономічної історії міста, її ціна несе в собі елемент культурної цінності. Черги, які досі вишиковуються біля кіоску, свідчать про те, що для багатьох це все ще вартий того ритуал, незалежно від нової цифри на ціннику.