Орест Мандзій, новопризначений керівник Державної митної служби, обійняв свою посаду 10 квітня, здобувши перемогу у відкритому конкурсі за участі міжнародних експертів. Його попередній досвід включає роботу керівником детективського підрозділу Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Перед ним постають амбітні завдання: суттєве зменшення рівня контрабанди, забезпечення фінансування технічного оснащення кордону, проведення атестації персоналу та досягнення показника надходжень до бюджету у розмірі майже 945 млрд грн до 2026 року. В інтерв’ю він окреслив свою стратегію та бачення розвитку відомства.
Кадрові зміни та стандарти НАБУ на митниці
Ваш професійний шлях пов’язаний із правоохоронною діяльністю. Що спонукало вас взяти участь у конкурсі на керівну посаду в митній службі?
Під час роботи в НАБУ я безпосередньо займався розслідуванням корупційних схем на митницях, зокрема на Волинській та Чернівецькій. На Чернівецькій митниці вдалося викрити масштабну злочинну організацію. Ця справа, яка тривала близько п’яти років, наразі перебуває на розгляді в суді. Один із фігурантів погодився на співпрацю зі слідством, що дозволило компенсувати близько 83 млн грн збитків державі та спрямувати 180 млн грн на підтримку Сил оборони. Проте, як показує практика, після викриття одних корупційних ланцюгів на їх місце часто приходять нові, ще більш зухвалі. Саме це й спонукало мене спробувати трансформувати систему зсередини.
Чи не було фінансовим чинником зниження заробітної плати порівняно з НАБУ?
Моя поточна заробітна плата до оподаткування становить близько 180 000 грн. Це, безумовно, менше, ніж я отримував у НАБУ. Однак, для мене це значний професійний виклик – перейти від керівництва підрозділом зі 17 співробітниками до управління митною службою, яка налічує близько 10 000 осіб. Мої базові фінансові потреби покриті, тому мотивацією для мене є не матеріальний аспект.
Ви призначили заступником Руслана Даменцова, який також брав участь у конкурсі. Чим зумовлене це рішення?
Руслан Даменцов має значний досвід у правоохоронній та детективній сфері, і він був фіналістом двох надзвичайно складних конкурсів. Він походить з Одеського регіону, який історично був одним із найскладніших напрямків для митної роботи та взаємодії з бізнесом. Я вважаю його експертизу цінною, і зараз він відповідає за ініціювання процесу атестації співробітників.
Хто ще увійде до вашої команди?
Державна митна служба наразі не має чітко визначеної ролі – чи то сервісної, фіскальної, чи правоохоронної. Згідно з позицією Міністерства фінансів та Кабінету Міністрів, пріоритетом для митниці є саме фіскальна функція. Тому кадрову політику необхідно проводити виважено, без дестабілізації системи. Це має бути еволюційне очищення, яке не призведе до її колапсу. Поступово до структури митної служби будуть інтегруватися фахівці з антикорупційним та правоохоронним досвідом. Вони займатимуть посади середньої ланки, що дозволить їм глибше вивчити систему зсередини перед потенційним перезавантаженням.
Чи плануються суттєві зміни в керівному складі?
Контракт з одним із моїх заступників, Владиславом Суворовим, який закінчився у травні, було продовжено. Контракти з двома іншими заступниками, Сергієм Звягінцевим та Олегом Ніколайчуком, завершуються восени. До того часу, сподіваюся, процес переатестації буде розпочато, і будуть ухвалені відповідні кадрові рішення.
Ви згадували про намір впроваджувати на митниці візії та стандарти роботи НАБУ. Про що конкретно йдеться?
Для мене принципово, щоб призначення на посади в митниці відбувалися виключно через відкриті та прозорі конкурси. Це та HR-модель, яка успішно працювала в НАБУ. Я вважаю, що це безальтернативний шлях розвитку для митниці. Моя мета – побудувати систему рівних можливостей, де кар’єрне зростання залежить від знань, досвіду та результатів роботи, а не від особистих зв’язків. Це стосується як молодих спеціалістів, так і ветеранів війни, а також чинних працівників митниці.
Новий очільник митниці Орест Мандзій Ілюстрація Артем Галкін
Як наповнити бюджет та побороти контрабанду
Ключовим завданням від Кабінету Міністрів є наповнення бюджету. Яка поточна ситуація та чи існують ризики?
Плановий показник на рік становить 944,9 млрд грн, з яких 875,6 млрд грн передбачено для загального фонду та 69,3 млрд грн – для спеціального. За перші чотири місяці року до державного бюджету вже надійшло 273,1 млрд грн, що становить приблизно 29% від річного плану. Незважаючи на незначне перевиконання плану (100,8%), існують суттєві ризики недоотримання митних платежів у подальшому. Це зумовлено зменшенням обсягів імпорту, ускладненням логістики через руйнування транспортної інфраструктури, а також зростанням законодавчо встановлених податкових пільг, які вже сягають 52% від суми бюджетних надходжень.
Оцінки економістів свідчать, що бюджет недоотримує від 105 до 120 млрд грн через контрабанду та корупційні схеми. Які ваші плани щодо зменшення цих показників?
На мою думку, ці цифри дещо завищені, і мені не до кінця зрозуміла методологія таких розрахунків. Я керуюся даними Національного банку. Ми спостерігаємо тенденцію до зменшення обсягів неформальної торгівлі: якщо у 2021 році цей показник оцінювався приблизно у $2,1 млрд, то до 2025 року він прогнозується близько $900 млн. З урахуванням ефективної ставки оподаткування імпортних товарів (27%), детінізація ринку потенційно може принести додатково близько $256 млн, або приблизно 10,7–10,8 млрд грн. Ключова умова для досягнення цього результату – синергія зусиль усіх органів, що входять до економічного блоку уряду, зокрема Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Разом з БЕБ ми вже розробили зміни до низки нормативних документів, спрямовані на детінізацію ринку електроніки, зокрема до наказів Міністерства фінансів, що стосуються порядку заповнення окремих граф митної декларації. Планується ввести обов’язкове зазначення IMEI-коду мобільних пристроїв. Це дозволить відстежувати легальність їх ввезення в Україну та сплату митних платежів на етапі продажу та реєстрації в мережі. Ми також посилюємо обмін інформацією з податковою службою щодо платіжних реквізитів, експорту товарів та повернення валютної виручки. Разом з НБУ та БЕБ працюємо над протидією незаконному переміщенню інвестиційних банківських металів та схемам заниження вартості при експортно-імпортних операціях. Масштабне зменшення контрабанди можливе лише завдяки скоординованій роботі державних органів та усуненню прогалин у внутрішньому законодавстві.
Які ще рішення планується реалізувати?
За участю Міністерства закордонних справ України ми плануємо створити інститут митних аташе в ключових торговельних партнерів України – Польщі, Китаю та Туреччини. Це дозволить нам отримувати необхідну інформацію в режимі реального часу для більш ефективної протидії контрабандним схемам.
Ще одна системна проблема – технічне оснащення митниці. Яким чином ви плануєте її вирішувати?
Існує нагальна потреба в модернізації технічного оснащення кордону, зокрема в сучасних скануючих системах, вагових комплексах та системах відеоспостереження. Деякі пункти пропуску досі не обладнані належним чином, проте їх дооснащення передбачено низкою стратегічних урядових документів. Ми вже реалізуємо два пілотні проєкти: в пунктах пропуску «Рава-Руська-Гребенне» та «Старокозаче-Тудора» запроваджено використання бодікамер, що підвищує дисципліну посадовців та захищає їх від можливих провокацій. Другий пілотний проєкт у пункті пропуску «Грушів-Будомєж» передбачає використання службових планшетів для фотофіксації та оформлення митних процедур. Програмне забезпечення виключає можливість зовнішнього втручання: усі фото автоматично завантажуються в систему і не можуть бути відредаговані чи змінені. Ці проєкти продемонстрували свою ефективність і потребують масштабування на інші пункти пропуску. Наразі активно шукаємо джерела фінансування.
У червні ми плануємо провести донорську конференцію, на якій представимо нашим міжнародним партнерам потреби митниці, зокрема у технічних засобах контролю. Ми прагнемо залучити донорське фінансування, оскільки бюджет відомства наразі суттєво дефіцитний.
Який обсяг коштів необхідний?
Точна цифра наразі уточнюється профільними департаментами. Однак, лише для забезпечення якісної обробки інформації, враховуючи очікувані зміни в оподаткуванні посилок, потрібно щонайменше 800 млн грн на апаратне забезпечення та близько 20 млн грн на серверне обладнання.
Новий очільник митниці Орест Мандзій Ілюстрація Артем Галкін
Парламент розглядає можливість скасування пільг на міжнародні посилки. Деякі депутати висловлюють побоювання щодо колапсу на митниці. Чи бачите ви такі ризики та як плануєте з ними працювати?
Наразі вже впроваджено програмні рішення, що дозволяють здійснювати митне оформлення мільйонів відправлень на місяць. Зниження порогу оподаткування, безсумнівно, вплине на роботу митних органів, але колапсу не спричинить. Ще до прийняття змін до Митного кодексу ми почали розробляти додаткові програмні рішення, зокрема, пілотний проєкт автоматичного митного оформлення посилок. Початково автоматичне оформлення буде реалізовано для операторів, які отримали статус Авторизованого економічного оператора (АЕО). З огляду на ризик-орієнтований підхід, ми не очікуємо проблем з обробкою посилок.
Питання щодо сканерів є актуальним вже понад 10 років. Яка ситуація наразі?
Митниця не має достатніх бюджетних ресурсів для встановлення нових вагових комплексів та скануючих систем і залишається залежною від допомоги міжнародних партнерів. Проблему ускладнює використання різного обладнання від різних виробників (Nuctech, Rapiscan, Varex) з власним програмним забезпеченням. Зображення зберігаються на серверах у регіональних митницях, що обмежує центральний апарат у доступі. Наше завдання – створити єдиний ситуаційний центр, який забезпечить онлайн-моніторинг усього процесу контролю. Значну допомогу в цьому напрямку надають країни ЄС, зокрема через проєкти міжнародної технічної допомоги. Активно залучені посольство Японії, агенція JICA, митна служба Литви. Це переважно безповоротна міжнародна технічна допомога у вигляді фінансування або готового обладнання.
У яких секторах спостерігається найбільша тіньова діяльність: тютюн, електроніка, зерно? На чому буде ваш фокус?
Щодо тютюнового ринку, який часто вважається одним із найбільш ризикових сегментів імпорту, то, за митною статистикою, у 2025 році імпорт сигарет та сигар скоротився на 2 млрд штук. Водночас імпорт підакцизної сировини зріс приблизно в 1,7 рази, загальний обсяг якої склав 32,6 млрд грн. Однак, я не впевнений, що цей обсяг відповідає кількості готової продукції, що офіційно виробляється в Україні. Це один з пріоритетних напрямів для посилення співпраці з податковою службою та БЕБ. Інша зона ризику – маніпуляції з митною вартістю товарів та їх класифікацією, коли товари декларуються за заниженою вартістю або класифікуються під нижчу ставку мита. Окремий напрямок – імпорт товарів із застосуванням пільг та звільненням від митних платежів, особливо щодо товарів подвійного призначення. Це стосується і гуманітарної допомоги, яка ввозиться в Україну. Ми прагнемо налагодити якісний інформаційний обмін для оперативного реагування на випадки, коли під виглядом гуманітарних вантажів перевозяться комерційні партії товарів. Існують факти, коли благодійні фонди виводять валюту за кордон, закуповують товари, а потім ввозять їх в Україну за спрощеною процедурою гуманітарного оформлення, при цьому часто йдеться про високоякісну брендову продукцію.
Як знайти баланс між посиленням контролю за схемами та забезпеченням безперебійних поставок для оборони та енергетики?
Не існує універсального рішення, оскільки посилення контролю може викликати занепокоєння бізнесу. Водночас для ефективного контролю доведеться частіше застосовувати документальні перевірки та огляди товарів, що може вплинути на швидкість оформлення та логістику. Ми розуміємо чутливість цього сектору, тому будь-які зміни не повинні шкодити оборонним чи волонтерським поставкам. Ключовим має бути ризик-орієнтований підхід.
Новий очільник митниці Орест Мандзій Ілюстрація Артем Галкін
Правоохоронна функція митниці та проблема митної вартості
Бізнес часто скаржиться на завищення митної вартості товарів та численні судові процеси, які зрештою виграє бізнес. Які рішення ви бачите в цій проблемі?
За минулий рік лише 0,2% імпортованих товарів пройшли коригування митної вартості, що є незначною часткою від загального обсягу імпорту. Проте, ми активно працюємо над цією проблемою. У квітні 2024 року загальна кількість скарг становила 1470, тоді як у квітні поточного року – 917. Кількість адміністративних оскаржень також скоротилася: з 71 у квітні 2024-го до 39 за перший квартал 2026 року. Ми запровадили більший акцент на постмитному контролі – донарахування або коригування митної вартості відбуваються після випуску товару у вільний обіг. Це дозволяє не переривати логістику бізнесу та надає митниці більше часу для аналізу документів і перевірки ризиків. За результатами документальних перевірок минулого року було донараховано 3,2 млрд грн, з яких фактично сплачено 83,7 млн грн. Додатково, пост-митний контроль включає доперевірочний аналіз, під час якого митниця інформує платника про потенційні порушення. Після цього компанія може погодитись з позицією митниці та добровільно сплатити податки, уникнувши штрафів. Самостійне виправлення помилок найчастіше стосується визначення правильного коду товару або декларування складових митної вартості.
Скільки справ щодо завищення митної вартості було вирішено на користь бізнесу з початку року, і які це призвело збитки для бюджету?
З початку 2026 року судами не на користь митних органів було закрито 1 892 справи з 9 128. При цьому провадження у 7 287 з них були відкриті в минулих роках. Остаточні судові рішення ухвалено у 1 092 справах на суму майже 430 млн грн.
Оновлений Митний кодекс передбачає надання митниці статусу правоохоронного органу. Бізнес та деякі депутати скептично ставляться до цієї перспективи, наголошуючи на необхідності перезавантаження самої служби. Яким є ваше бачення?
Я не зовсім розумію скептицизм наших парламентарів. Надання митниці правоохоронного статусу є об’єктивною потребою, і європейська практика підтверджує ефективність такого підходу. Наразі, у більшості випадків, відповідальність за виявлену контрабанду несуть перевізник або водій. Однак, для ефективної боротьби з організованими контрабандними схемами, митниця повинна мати інструменти для документування всіх причетних осіб, а не лише кінцевих виконавців. Без права на оперативно-розшукову діяльність та власні розслідування досягти цього вкрай складно. Я вважаю, що сам бізнес мав би бути зацікавлений у детінізації ринку.
Підприємців турбує потенційне створення ще одного «карального» для бізнесу правоохоронного органу.
Чому це має лякати бізнес, якщо сьогодні існують ефективні механізми прокурорського та судового контролю? Ми можемо продовжувати перебувати у стані невизначеності, коли бізнес і далі страждатиме від засилля контрабандних схем. Або ж ми можемо створити нормативне регулювання, яке дозволить боротися не лише з окремими проявами, а з самим явищем контрабанди. Варто зазначити, що під час моєї нещодавньої зустрічі з представниками великих бізнес-асоціацій, значна частина бізнесу висловила підтримку наданню митниці правоохоронних повноважень.
Чи реально, за вашими оцінками, отримати митницею цей статус цього року?
Це залежатиме від Верховної Ради. Для впровадження цих змін необхідне не лише прийняття нового Митного кодексу, але й низки змін до інших законодавчих актів, зокрема, закону про оперативно-розшукову діяльність та Кримінального процесуального кодексу. Ми вже підготували необхідні зміни.
Якщо ці зміни будуть прийняті, як це працюватиме на практиці?
Створення спеціалізованого підрозділу з боротьби з контрабандою передбачатиме конкурсний відбір. Його формування відбудеться після завершення процедури атестації. Важливо, що не кожна регіональна митниця матиме такий спеціалізований підрозділ.
Новий очільник митниці Орест Мандзій Ілюстрація Артем Галкін
Проведення атестації митників, підвищення заробітних плат та звільнення
На якому етапі знаходиться процес переатестації митників?
Процес уже розпочато. Наразі формуються атестаційні комісії першої та другої черги, які мають бути створені до 13 липня. Перша черга відповідатиме за атестацію топ-менеджменту митних органів, друга – за решту співробітників. Граничний термін проходження переатестації для посадових осіб першої черги – 18 місяців, для решти – 36 місяців. За попередніми розрахунками, для організаційно-технічного забезпечення переатестації необхідно 1,1 млн доларів. Ми звернулися до Міністерства фінансів з проханням про виділення додаткових бюджетних коштів для запуску процесу, а також до міжнародних партнерів за допомогою.
Яка ситуація з кадровим дефіцитом на митниці?
Загальна кількість посад у митниці становить 10 702. Наразі укомплектовано близько 90% – 9 678 посад. Після мого призначення було звільнено рівно 100 працівників.
Це було за вашою ініціативи?
Частково за моєю, частково – за їхньою. Це був двосторонній процес.
За інформацією з бізнес-кіл, після вашого призначення на митниці відбулася «італійська забастовка» – співробітники працювали значно повільніше. Чи відповідає це дійсності?
Вперше чую цю інформацію. Я допускаю, що на початку міг спостерігатися певний саботаж з боку прикордонних регіонів, оскільки не всі були готові одразу прийняти нові правила. Проте, жодної диверсії чи страйку не було. Митниця функціонує у штатному режимі.
Які саме правила ви озвучили, що могло викликати таке ставлення?
Про те, що корупційні практики минулого мають залишитися в минулому.
Чи є плани щодо підвищення заробітних плат співробітників митної служби? Чи ведуться переговори з Мінфіном?
Надзвичайно важливим є зміна ставлення уряду до факторів, що впливають на рівень заробітної плати митників. Винагорода має відповідати ролі та рівню відповідальності посадових осіб. Кваліфікаційні вимоги надзвичайно високі. Це створює суттєвий ризик відтоку професійних кадрів під час атестації. Тому єдиний ефективний підхід – це поєднання стимулювання та контролю. Діалог з Мінфіном щодо підвищення заробітних плат офіційно ще не розпочався, але це питання неодноразово порушувалося неформально. Середня заробітна плата у 2026 році становить 49 627 грн до оподаткування. За попередніми оцінками, для підвищення зарплат до рівня щонайменше 72 000 грн цього року необхідно близько 6 млрд грн. Крім того, митниця планує звернутися до уряду з проханням поширити на її працівників програму пільгової іпотеки «єОселя», оскільки поточний рівень доходів часто не дозволяє митникам отримати кредит навіть у державних банках.
Чи можливе запровадження цієї програми цього року?
Ми ведемо переговори з Мінфіном і сподіваємося знайти відповідне рішення.