“>
Фото: McKinsey & Company
Металургійний сектор здатен і повинен стати одним із двигунів економічного відродження, Україна та ЄС володіють взаємодоповнюючими перевагами в цій сфері, а вирішення її проблем стане одним із пріоритетних завдань у роботі Міністерства економіки та довкілля, зазначив його новопризначений керівник Олександр Кравченко.
“Ця галузь з усіх сил підтримує економічну стабільність країни. Водночас вона, мабуть, як жодна інша, зазнала найбільших збитків внаслідок війни. Пошук відповідей на виклики, що постають перед українським ГМК, – серед першочергових завдань моєї діяльності”, – написав він у Facebook у неділю, у День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.
Кравченко нагадав, що, незважаючи на воєнні ризики, руйнування та логістичні витрати, у 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу забезпечили 7% ВВП України та 15% усього товарного експорту, приблизно 20% усіх інвестицій в промисловість України надходить саме від ГМК.
Міністр додав, що галузь також надає близько 70 тис. робочих місць на металургійних підприємствах та понад 280 тис. – у супутніх галузях.
На його переконання, Україна може стати одним із ключових постачальників високоякісної залізорудної сировини та іншої продукції, необхідної для декарбонізації європейської металургії, що відкриває нові перспективи для промислової співпраці, залучення інвестицій та глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюгів.
Як стало відомо з даних “Укрметалургпрому”, українські металургійні підприємства за січень-червень поточного року зменшили виробництво загального прокату на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,94 млн тонн, виплавка сталі скоротилася на 3,2% – до 3,57 млн тонн, чавуну – на 0,2%, до 3,67 млн тонн.
У 2025 році в Україні виробництво прокату зросло на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,52 млн тонн, чавуну – на 11,2%, до 7,88 млн тонн, тоді як виплавка сталі знизилася на 2,2% – до 7,41 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,175 млн тонн чавуну, 21,37 млн тонн сталі та 19,08 млн тонн прокату.
Українські металурги висловлювали критику на адресу попереднього уряду за, на їхню думку, недостатній захист у торгівлі з ЄС: йдеться про введення CBAM на початку цього року та скорочення безмитних експортних квот з середини року. Також вони виступають проти очікуваного підвищення тарифів “Укрзалізниці” на 30% та просять враховувати специфіку галузі при ціноутворенні на електроенергію.
У середині вересня минулого року Мінекономіки повідомило про координаційну нараду з представниками ГМК, Міненергетики, НКРЕКП, “Укрзалізниця” та “Укренерго”, мету якої тодішній керівник міністерства Олексій Соболев окреслив як “напрацювати рішення для зменшення витрат для українських металургів, збереження експортного потенціалу підприємств, підтримки виробництва”. За його словами, серед головних питань тоді були ціни на електроенергію для металургійних виробництв, логістичні витрати, дефіцит сировини. З початку цього року було введено заборону на експорт металобрухту з України.