“`html
Сьогодні власники українського бізнесу ухвалюють рішення в умовах безпрецедентної невизначеності. Вони одночасно інвестують у розвиток компаній, диверсифікують особистий капітал, шукають нові можливості для зростання та оцінюють ризики майбутнього.
Третій номер 2026 року присвячений українському бізнесу, який демонструє зростання, масштабування та має потенціал стати значним гравцем на ринку. У випуску представлено четверте масштабне дослідження малого та середнього бізнесу Next 250, інвестиційний гід для українського середнього класу, аналіз українського прайвіт-бенкінгу, рейтинг найбільших приватних клінік та список молодих українських виноробень.
«За останні роки ми спостерігаємо трансформацію підходів до управління капіталом. Якщо раніше основна частина активів підприємця була сконцентрована в його бізнесі, то нині власники все частіше розглядають диверсифікацію, довгострокове збереження капіталу та формування додаткових джерел доходу», — зазначає Сергій Новошицький, член правління, директор з роздрібного бізнесу та дистрибуції банку «Південний». Банк «Південний» має багаторічний досвід співпраці з власниками великого та середнього бізнесу, що дозволяє спостерігати за еволюцією їхніх інвестиційних стратегій, ставлення до ризику та методологій управління особистими фінансами.
Інтерв’ю з Сергієм Новошицьким розкриває, куди інвестують українські підприємці, як змінилися їхні фінансові пріоритети під час війни, які інструменти вони використовують для збереження та примноження капіталу, а також яку роль у цьому процесі відіграють банки.
Структура капіталу
Як змінилися підходи власників бізнесу до управління особистим капіталом та інвестиціями за останні кілька років?
Підприємці почали сприймати особистий капітал як окремий актив, що вимагає професійного управління. Ключовим каталізатором цих змін стала повномасштабна війна. До 2022 року більшість підприємців не розмежовувала бізнес та особистий капітал, спрямовуючи переважну частину коштів на реінвестиції в компанію, оскільки вона демонструвала найвищу дохідність порівняно з альтернативними інструментами. Однак, початок війни виявив раніше неочевидні ризики: фізична втрата активів, зупинка виробництва, порушення логістичних ланцюгів, валютні обмеження, географічна концентрація активів або їх близькість до зон бойових дій.
Відтак, спостерігається підвищений інтерес до диверсифікації, підтримки ліквідності, зміни валютної структури активів та довгострокового збереження капіталу, зокрема, через міжнародну диверсифікацію ризиків між різними країнами, юрисдикціями та валютами.
Чи існують універсальні інструменти, що одночасно забезпечують дохідність на рівні гривневих інструментів, мінімізують валютний ризик та зберігають ліквідність?
Абсолютно універсальних інструментів не існує. Однак, інвестори прагнуть розуміти очікуваний результат за різних сценаріїв, таких як девальвація, зміна ставок чи потреба у швидкій ліквідності. Це стимулює попит на комбінації інструментів, включаючи депозити, ОВДП, валютні свопи, форварди, структуровані рішення тощо. Ці інструменти не усувають ризик повністю, але роблять його керованим. Основне завдання полягає не в пошуку ідеального продукту, а в коректному конструюванні портфеля з наявних інструментів відповідно до конкретних цілей клієнта.
Як відбувається структурування капіталу у wealth management?
Структурування капіталу відбувається не за активами, а за функціями:
- Перша функція – захист: включає ліквідні активи та інструменти з мінімальним впливом валютних коливань, такі як готівка, депозити та ОВДП у валюті, золото, індексні біржові інвестиційні фонди.
- Друга функція – створення грошового потоку: передбачає забезпечення регулярного та прогнозованого доходу для фінансування способу життя або нових інвестицій. Сюди входять депозити, ОВДП, єврооблігації, орендна нерухомість, інвестиції з фіксованою дохідністю.
- Третя функція – зростання: відповідає за примноження вартості активів і може включати власний бізнес, купівлю часток у компаніях, венчурні інвестиції, акції.
- Четверта функція – свобода дій: надає можливість швидко реагувати на нові можливості без необхідності продавати інші активи.
Таке структурування підвищує стійкість капіталу до різних сценаріїв та дозволяє вирішувати різноманітні завдання, усуваючи необхідність обирати між дохідністю, безпекою та ліквідністю.
Структура капіталу
- Перший блок – ліквідність і резерв: короткострокові депозити та ОВДП, валютні активи, золото та інші інструменти.
- Другий блок – активи, що працюють на зростання: власний бізнес, нові проєкти, приватні та венчурні інвестиції.
- Третій блок – інвестиції з прогнозованим доходом: ОВДП, нерухомість, інші інструменти з фіксованою дохідністю.
- Четвертий блок – активи, які можна швидко переспрямувати на інші потреби: кошти на поточних рахунках, короткострокові депозити та ОВДП, валютний СВОП, який забезпечує гривневу ліквідність без втрати валютної позиції.
У новій реальності
Як змінилося ставлення підприємців до ризику після початку повномасштабної війни?
Якщо раніше ризики переважно мали ринковий та економічний характер (конкуренція, попит, курс валют), то нині вони набули екзистенційного виміру, включаючи руйнування активів, безпекові загрози, перебої з енергопостачанням та логістикою. Багато компаній втратили можливість довгострокового планування, оскільки прогнозування навіть на один-два роки стало надзвичайно складним. Відтак, підприємці стали обережнішими.
Бізнес дедалі частіше функціонує в режимі збереження, фокусуючись на утриманні поточних позицій, а не на масштабуванні. Лише незначна частка компаній планує розширення, тоді як більшість зосереджена на підтримці поточної діяльності. Водночас, фактична поведінка бізнесу стала більш ризикованою, оскільки підприємці змушені діяти в умовах постійних загроз, запускати нові проєкти без гарантій і адаптуватися до нестабільності.
Підприємці стали одночасно більш обережними й більш стійкими до ризиків. Їхній «ризик-апетит» зменшився, але здатність працювати в умовах високого ризику зросла.
Чому хеджування ризиків та структуровані продукти залишаються маловідомими для більшості підприємців?
По-перше, більшість підприємців формувала капітал через власний бізнес. За умов високої дохідності бізнесу, об’єктивна потреба у складних фінансових інструментах є нижчою.
По-друге, ринок управління приватним капіталом в Україні є відносно молодим. На зрілих ринках інструменти wealth management розвивалися десятиліттями паралельно з накопиченням приватних активів. В Україні цей процес тільки розпочинається.
По-третє, обмежена пропозиція: не всі банки готові працювати зі складними інструментами та рішеннями.
Зрештою, складні інструменти стають актуальними тоді, коли ускладнюється сама структура капіталу.
Де проходить межа між самостійним управлінням капіталом та необхідністю професійного фінансового партнера?
Ключовим фактором є не стільки розмір капіталу, скільки його складність. Поки людина володіє одним бізнесом, будинком та має кошти на депозиті, вона може самостійно управляти фінансами. Однак, при появі декількох типів активів, кількох юрисдикцій, питань спадкування, ліквідності та ризику, управління капіталом стає окремою професією.
На цьому етапі роль банку трансформується з постачальника фінансових інструментів на партнера, який розуміє логіку та потреби підприємця, допомагаючи системно управляти капіталом.
Чим відрізняються сучасні рішення з управління капіталом від класичного private banking?
Private banking фокусується на сервісі та доступі до фінансових продуктів, тоді як wealth management є більш комплексною моделлю, спрямованою на системне управління капіталом. Вона починається з довгострокових цілей клієнта: збереження капіталу, його структурування, диверсифікація, підготовка до передачі наступному поколінню. Відповідно, під ці завдання формується стратегія, яка може включати банківські інструменти, юридичне структурування, податкове та спадкове планування, міжнародні інвестиції.
Ринок wealth management в Україні перебуває на стадії формування, йому бракує інструментів та зрілої інфраструктури. Однак, вже з’являються елементи, що виходять за рамки класичного private banking: складніші рішення з управління ліквідністю та хеджування, структуровані продукти, супровід великих угод, координація банківських, юридичних та податкових питань.
Сергій Новошицький, член правління, директор з роздрібного бізнесу та дистрибуції банку «Південний» Ілюстрація прес-центр банк «Південний»
Стратегія wealth management
Які тренди на ринку приватних інвестицій визначатимуть найближчі три–п’ять років?
Насамперед, це диверсифікація: власники бізнесу поступово відходять від моделі, де 80–90% капіталу зосереджено в операційному бізнесі. Спостерігається зростання частки ліквідних фінансових інструментів, нерухомості та активів у різних юрисдикціях.
Змінюється й підхід до інвестування. Фокус зміщується з максимальної дохідності на збалансовані стратегії: інвестори обирають стратегії, враховуючи ризики, ліквідність та необхідність захисту капіталу.
Ще одна тенденція – посилення ролі міжнародних інвестицій. Підприємці очікують, що доступ до глобальних ринків стане нормою, а не винятком, особливо враховуючи наявні обмеження.
Паралельно формується попит на професійне управління капіталом: власники бізнесу делегують частину фінансових рішень, оскільки складність інвестиційного середовища суттєво зросла.
Окремо варто згадати про тренд, який часто недооцінюють, – структурування капіталу з урахуванням питань спадкування.
Підприємці оцінюють активи крізь призму того, як забезпечити їхню передачу наступному поколінню. Це означає більший інтерес до юридично коректного оформлення прав власності, використання таких інструментів, як трасти, холдингові структури та механізми спадкового планування.
Яким ви бачите ринок управління приватним капіталом в Україні і яка роль банку «Південний»?
Це буде один із найдинамічніших сегментів банківського ринку. Український приватний капітал стає більш зрілим, посилюється запит на довгострокову стійкість та прогнозовану дохідність, а глобальні ринки задають нові стандарти рішень і сервісу.
Клієнтам буде недостатньо преміального обслуговування та якісних продуктів. Вони очікуватимуть від банку глибшої ролі – фінансового партнера з високою експертизою, який допомагає управляти ризиками, ліквідністю, дохідністю та довгостроковою структурою капіталу.
Банк «Південний» активно рухається в цьому напрямку. Ми багато років працюємо з власниками великого та середнього бізнесу, розуміємо їхню логіку та потреби.
Наша амбіція – бути серед тих, хто формує український ринок wealth management, адаптований до нашої реальності.
Банк «Південний». Ліцензія НБУ №65 від 07.10.2011. Свідоцтво про реєстрацію у державному реєстрі банків №218 від 03.12.1993.
“`