Поділитися Джерело: Суспільне
Фахівці з України ретельно дослідили висловлювання глави Кремля Володимира Путіна, зроблені під час щорічного виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ) стосовно стану російської економіки та обіцянок “стабільного майбутнього” для населення держави. Згідно з твердженнями аналітиків, попри подібні заяви, РФ дедалі більше наближається до статусу “держави-банкрута”.
Основні пункти:
- РФ наближається до статусу “держави-банкрута” незважаючи на оптимістичні заяви Путіна та керівництва.
- Бюджетні надходження Росії зменшилися на 40%, а дефіцит бюджету перевищив 80 мільярдів доларів.
- Низький рівень іноземного капіталу в економіці вказує на відсутність довіри до російської системи.
РФ наближається до статусу “держави-банкрута”
Про це в коментарі Суспільному, посилаючись на дані аналітиків, повідомив уповноважений представник президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
За його словами, на цьому форумі Путін традиційно озвучує тези про “стабільне майбутнє” для громадян РФ, а також про розширення можливостей завдяки санкціям та новим партнерствам.
Однак, якщо відійти від політичних гасел і звернути увагу на цифри, вимальовується протилежна картина. Незважаючи на оптимістичну риторику російського керівництва, Росія впевнено наближається до статусу “держави-банкрута”. Поки Кремль говорить про економічну стійкість, доходи російського бюджету впали на 40% порівняно з попереднім роком, навіть попри високі ціни на нафту. А дефіцит бюджету вже перевищив 80 мільярдів доларів.
Поділитися
Також Власюк зазначив, що поки Путін критикує західні країни за дефіцит їхніх бюджетів, 71 із 85 регіонів РФ також завершили минулий рік з дефіцитом, який сукупно перевищив 34 мільярди доларів.
Путін стверджує, що санкції нібито надали Росії “ширше поле для маневру” та сприяли створенню нових партнерств. Однак, найімовірнішим показником довіри є інвестиції. Сьогодні частка іноземного капіталу в Росії становить лише 0,01%. Це свідчить про те, що навіть потенційні партнери не поспішають вкладати кошти в російську економіку.
Також, спираючись на аналіз, уповноважений президента зазначив, що глава Кремля говорить про нові можливості для бізнесу.
Але понад 30% російських підприємців готуються згортати свою діяльність, ще близько 30% розглядають перехід у тіньову економіку. Причинами стали посилення податкового тиску та масштабні відключення інтернету. Індикатор бізнес-клімату вперше з 2022 року став від’ємним, а частка проблемних кредитів, які позичальники не можуть належним чином обслуговувати, зросла до 12%.
Поділитися
Водночас, продовжує посадовець, росіяни та бізнес дедалі частіше переходять на готівку, що свідчить про падіння довіри до фінансової системи.
На цьому тлі Центробанк РФ готується вивести з ринку 11 регіональних банків, фінансові проблеми яких вже неможливо приховати. До того ж, сальдо зовнішньої торгівлі Росії за час повномасштабної війни скоротилося майже втричі – з 337 до 125 мільярдів доларів. Найбільші російські експортери (“Лукойл”, “Газпром”, “Новатек”, “Северсталь” – ред.) втрачають прибутки, а “Росатом” вже шукає додаткові 7 мільярдів доларів для завершення будівництва АЕС “Аккую” в Туреччині.
Тому, українські аналітики вважають, що головний контраст нинішнього ПМЕФ полягає в тому, що чим “оптимістичніше звучать заяви російського керівництва, тим гіршими стають економічні показники самої Росії”.
У цьому контексті Власюк наголосив, що попри багаторічні спроби Кремля переконати світ, що санкції не діють, саме санкційний тиск дедалі сильніше обмежує доступ російської економіки до інвестицій, технологій, фінансових ресурсів та ринків збуту.
Падіння бюджетних доходів, скорочення зовнішньої торгівлі, зникнення іноземного капіталу та погіршення настроїв бізнесу свідчать, що санкції мають накопичувальний ефект і поступово послаблюють економічну основу російської воєнної машини.
Поділитися