За оцінками Міністерства соціальної політики, майже половина громадян України потребує певної форми підтримки. Повернення людей до економічної активності є пріоритетним завданням. Міністерство працює над планом для досягнення цієї мети, а також над новою пенсійною реформою та стратегією щодо внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Важливим питанням є також потенційне повернення українців з-за кордону у разі припинення бойових дій. В інтерв’ю міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін розповів про ці ключові напрямки роботи.
Соціальні виплати: оптимізація та підтримка
Ситуація з фінансуванням бюджету, зокрема через потенційні затримки міжнародних кредитів, вимагає уважного ставлення до соціальних видатків. Однак, міністр наголошує, що скорочення соціальних виплат не є першочерговим кроком. Загальний бюджет міністерства становить 476 млрд грн, з яких понад 200 млрд грн – це трансферти Пенсійному фонду, виплата яких є гарантованою. Значна частина бюджету (понад 100 млрд грн) спрямовується на підтримку сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах. У цій сфері можливі коригування шляхом переходу від виплат «за статусом» до більш адресної, строкової підтримки, що базується на реальних потребах.
Наразі, бюджети соціальних програм забезпечені, і суттєвих ризиків щодо їх скорочення немає. Програма підтримки, яка охоплює близько 13 мільйонів українців, спрямована на подолання інфляційного тиску на продукти харчування та медикаменти. Загалом, близько половини громадян потребують певної підтримки, і ключовою метою міністерства є не лише надання виплат, але й соціальних послуг, що сприятимуть поверненню людей до економічної активності.
Впроваджується концепція базової соціальної допомоги (БСД), спрямована на уніфікацію та спрощення системи соціальних виплат. Цей експеримент вже охоплює 56 000 сімей, а його бюджет становить 9,2 млрд грн. Основна ідея – забезпечити кожній родині мінімально необхідний дохід на одного члена сім’ї, який розраховується приблизно на рівні 4500 грн, що перевищує чинний прожитковий мінімум. Крім фінансової допомоги, надаються соціальні послуги, такі як перенавчання, допомога з доглядом за дітьми та психосоціальна підтримка. Наразі триває робота над ухваленням відповідного законопроєкту.
Виплати для ВПО та потенційне повернення українців з-за кордону
Питання виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та пенсіонерів, які були змушені переїхати, потребує уваги. Програма верифікації, що діє з 2014 року, передбачає підтвердження неотримання виплат від окупаційної влади. Це стандартна практика для забезпечення відповідального використання коштів. Для вирішення проблеми затримок виплат, термін подачі відповідних заяв було продовжено до 1 квітня, і більшість громадян вже надали необхідні документи. Міністерство активно інформує громадян про процедури верифікації.
Передача функцій з виплати соціальної допомоги з ЦНАПів до Пенсійного фонду (ПФУ) викликала певні труднощі, але для уникнення черг запроваджено онлайн-запис через портал ПФУ. Також проводяться навчання для співробітників, щоб покращити якість обслуговування.
Щодо повернення українців з-за кордону, міністр зазначає, що близько 400 000 чоловіків виїхали до країн ЄС після рішення про відкриття кордонів. Хоча міжнародні партнери висловлюють занепокоєння, офіційних звернень щодо скасування цього рішення не надходило. Важливим фактором для повернення біженців є безпекова ситуація. Дослідження свідчать, що близько 2 мільйонів людей можуть повернутися в Україну упродовж року в разі підписання угоди про припинення вогню. Міністерство працює над створенням умов для комфортного повернення, зокрема, інформуючи про доступне житло та можливості працевлаштування.
У співпраці з Фондом державного майна та АРМА, міністерство працює над розширенням фонду тимчасового проживання для ВПО, включаючи можливість використання приміщень, що перебувають на балансі цих установ. На облаштування місць тимчасового перебування вже спрямовано 1 млрд грн.
Нова пенсійна реформа: трирівнева система та накопичувальна складова
Міністерство соціальної політики готує концепцію нової пенсійної реформи, яка базуватиметься на трьох основних елементах:
- Базова виплата: покликана запобігти бідності серед людей похилого віку, забезпечуючи мінімальний рівень доходу.
- Страхова складова: буде більш прозорою та справедливою, залежною від тривалості трудової діяльності та обсягу сплачених внесків.
- Професійні пенсійні схеми: трансформація спеціальних пенсій у системи, що фінансуються роботодавцями, відокремлені від солідарної системи.
Замість повністю обов’язкової накопичувальної системи, планується впровадження добровільної системи з автозаписом. Це означає, що спочатку всі будуть автоматично зараховані до системи, але матимуть можливість відмовитись. Такий підхід, подібний до польської моделі, спрямований на підвищення ефективності накопичувальних пенсій. Розглядаються також безпечні інструменти для інвестування коштів накопичувальної системи.
Щодо проблеми надмірних пенсій для окремих категорій (силовиків, прокурорів, суддів), реформа передбачає, що фінансування таких виплат має здійснюватися через професійні механізми, а не за рахунок загальної пенсійної системи чи державного бюджету.
Фінансова стійкість нової системи розраховується на 15 років. За попередніми оцінками, всі елементи реформи можуть бути профінансовані в межах бюджету Пенсійного фонду на 2026-2027 роки. На наступний рік орієнтовна потреба становить близько 150 млрд грн, тоді як стара система коштуватиме приблизно 120-140 млрд грн.
Законопроєкт щодо пенсійної реформи наразі знаходиться на етапі фіналізації розрахунків. Після громадського обговорення планується подання документа до Верховної Ради, з оптимістичним прогнозом його ухвалення цього року.