Нова реальність
Останні п’ять років поняття «безпечний регіон» в Україні набуло умовного значення, адже ракетні та дронові атаки становлять загрозу як для східних, так і для західних областей. Якщо раніше воєнні ризики розглядалися як форс-мажор, то нині компанії інтегрують їх у фінансову стратегію нарівні з курсовими коливаннями чи кредитними ставками. Експерти аналізують, чому бізнесу стає дедалі складніше отримати страхове покриття для воєнних ризиків, які потенційні збитки можуть спіткати компанію, та як ефективно пройти шлях від запиту до отримання страхового полісу.
Чому для українського бізнесу воєнні ризики перестали бути винятковою подією?
Воєнний ризик трансформувався із надзвичайної ситуації на постійний фактор, який бізнес мусить враховувати у своїй фінансовій стратегії. Це призвело до розвитку від локальних страхових продуктів з мінімальними лімітами до повноцінних програм, що реалізуються за підтримки міжнародного страхового ринку, зокрема, Lloydʼs, Американської корпорації фінансування міжнародного розвитку (DFC) та Європейського банку реконструкції та розвитку (EBRD).
Проте ринок залишається динамічним. Зростання попиту на страхування воєнних ризиків збігається з періодами, коли міжнародні перестраховики (компанії, що страхують страховиків від великих ризиків) можуть скорочувати обсяги покриття або змінювати умови запропонованих програм. Це створює складну ситуацію для бізнесу, який терміново потребує захисту.
Які потенційні втрати може понести навіть фінансово стабільна компанія?
Знищення складу чи виробництва означає не лише втрату майна, але й ризик зупинки операційної діяльності. Фінансова стабільність компанії може бути поставлена під загрозу, якщо для покриття збитків доведеться використовувати власні обігові кошти. Страхування надає можливість швидше отримати фінансування для релокації, відновлення або заміни пошкоджених активів, що дозволяє мінімізувати простій.
У сучасних умовах сама лише локація об’єкта не є гарантією безпеки. Бізнес потребує створення фінансових резервів, придбання страхового покриття та розробки чіткого плану дій на випадок надзвичайних ситуацій.
Який вигляд цей загальний контекст має на конкретному прикладі з практики VUSO?
Показовим прикладом є подія 5 серпня, коли внаслідок ракетного удару було зруйновано склад та знищено товарні запаси одного з клієнтів страхової компанії VUSO. Попередня оцінка збитків сягнула близько $4 млн. Така раптова втрата активів може стати критичною для більшості компаній, адже власних обігових коштів може не вистачити для одночасного покриття збитків та підтримки операційної діяльності.
У таких ситуаціях страхування відіграє ключову роль, дозволяючи бізнесу передати частину фінансового ризику страховій компанії.
Отримання страхових виплат дає змогу оперативно відновити активи та прискорити повернення до нормального режиму роботи.
Яке місце страхування має займати у фінансовій стратегії компанії?
Завдання керівника полягає не у спробі передбачити наступний удар, а в об’єктивній оцінці: яку частку ризику компанія готова прийняти на себе, а яку – передати страховику. Страховий поліс не є панацеєю; він не запобігає атакам, але забезпечує фінансовий інструмент для швидкого відновлення. Ефективність страхування залежить від його інтеграції з іншими заходами ризик-менеджменту, такими як децентралізація виробничих потужностей, оптимізація логістичних ланцюгів та розподіл товарних запасів.
Скільки війна може коштувати бізнесу сьогодні?
Збитки можуть варіюватися від незначних пошкоджень до повної руйнації виробничих комплексів вартістю десятки мільйонів доларів. Поняття форс-мажору, яке використовувалося до 2022 року, вже не відповідає реаліям п’ятого року війни. Покриття воєнних ризиків стає необхідною умовою для виживання бізнесу.
Крім того, наявність страхування від воєнних ризиків є важливим сигналом для іноземних партнерів та інвесторів, демонструючи готовність компанії функціонувати в умовах підвищеного ризику.
Страхування є фундаментом не лише для поточної стійкості бізнесу, але й для залучення капіталу у повоєнну відбудову.
Ринок під тиском
Що змінилося на страховому ринку? Як страховики адаптували продукти до нової структури ризиків?
Раніше оцінка ризиків базувалася на географічному розташуванні та типах озброєнь малої дальності, таких як керовані авіаційні бомби (КАБи) або FPV-дрони. Наразі, з появою далекобійної зброї, для великих проєктів застосовується індивідуальний андеррайтинг – детальне оцінювання конкретного об’єкта та його ризиків. Це включає аналіз геолокації, сусідньої інфраструктури, інтенсивності атак у регіоні та швидкості ліквідації попередніх руйнувань.
На основі цих даних формуються страхові ліміти та тарифи. У випадках аномальних ризиків страхування може бути відхилено.
Особливий виклик становить страхування логістичних та складських хабів. Через високу концентрацію вартості, апетит міжнародних перестраховиків до таких об’єктів значно зменшився, що робить цей сегмент дефіцитним.
Підприємства паливно-енергетичного сектору також часто залишаються без страхового захисту через обмеженість або відсутність програм перестрахування. Альтернативним рішенням можуть стати державні програми підтримки, розроблені для покриття критичних для економіки об’єктів.
Як бізнес проходить цей процес від запиту до поліса?
Процес починається з надання клієнтом базової інформації: геолокації, переліку та вартості майна, а також специфіки діяльності. На підставі цих даних готується попередній розрахунок вартості страхування. Після узгодження з клієнтом, запит передається міжнародним перестраховикам для отримання пропозицій щодо умов та вартості покриття.
Процес передбачає суворий таймінг: пропозиції від іноземних перестраховиків зазвичай дійсні до семи днів, а для певних локацій чи типів об’єктів – лише до трьох. За цей час сторони повинні узгодити остаточні умови договору та здійснити оплату. Недотримання термінів може призвести до втрати чинності пропозиції та необхідності повторного проходження процедури.
Кому сьогодні насамперед потрібне страхування воєнних ризиків і з чого почати?
Страхування воєнних ризиків є актуальним для будь-якого бізнесу, чиї фізичні активи перебувають під загрозою. Вартість страхування повинна бути співставлена з маржинальністю бізнесу.
- Критично важливе для: великих виробництв, агросектора, девелоперів та компаній, що мають банківські кредити.
- Альтернатива для тих, хто не готовий до вартості поліса: фізична децентралізація активів.
Практичний чекліст для CEO:
- Який наш максимальний прямий збиток та вартість простою?
- Яку суму компанія готова покрити самостійно?
- Який критичний залишок ризику необхідно передати страховику?
Важливе застереження: виходити на ринок слід лише з реальними намірами. Міжнародні страхові синдикати фіксують запити, що подаються “для моніторингу” без реального наміру підписання. Регулярні запити та безпідставні відмови можуть призвести до блокування розгляду подібних кейсів у майбутньому. Страховий захист потребує усвідомленого підходу.