Альтернативні шляхи, що охоплюють дунайські порти, залізничну та автомобільну логістику, дозволяють експортувати близько 4,5 мільйона тонн вантажів щомісяця з 6 мільйонів тонн, які міг забезпечити український морський коридор, повідомив перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Цей показник (4,5 млн тонн) дає нам можливість експортувати… Інформація про те, що у нас колапс з експортом, є неправдивою”, – підкреслив Деркач.
Він зазначив, що з загальних 6 мільйонів тонн вантажів, які транспортувалися морським коридором, приблизно 4 мільйони тонн складали зернові культури, а ще 2 мільйони тонн – переважно різноманітні види металів та залізна руда.
За його словами, серед альтернативних напрямків, які розробляє міністерство, значну роль відіграють дунайські порти, що вже розпочали роботу в інтенсифікованому режимі та здатні обробляти до 3 мільйонів тонн вантажів щомісяця.
Перший заступник міністра підтвердив, що Росія активізувала атаки і на ці порти, але зазначив, що міністерство вживає додаткових заходів для забезпечення їхньої функціональності, і за останній місяць дунайські порти вже втричі збільшили обсяги перевалки вантажів.
Подальше покращення ситуації могло б бути досягнуто відновленням роботи румунських лоцманів у цілодобовому режимі на морському каналі “Суліна”, який наразі функціонує лише вдень. З цього приводу тривають переговори з Європейською Комісією та Румунією.
Міністерство інфраструктури також співпрацює з Румунією над підготовкою українських лоцманів, які після отримання відповідних дозволів зможуть проводити судна цим каналом, додав Деркач.
Він уточнив, що залізничні маршрути можуть забезпечити перевезення ще приблизно 1-1,5 мільйона тонн вантажів на місяць, тоді як автомобільний транспорт – близько 200-300 тисяч тонн, що в сумі дає загальну цифру у 4,5 мільйона тонн.
Для збільшення обсягів автомобільних перевезень через кордон триває розширення пунктів пропуску (ПП). Зокрема, будується міст між Україною та Молдовою в місті Ямпіль (Вінницька область). Планується також відкрити пункт пропуску “Ямпіль-Косеуць” як повноцінний ПП з мостом, наголосив перший заступник міністра.
Він нагадав, що вже облаштовано чотири смуги для вантажного транспорту в ПП “Порубне – Сірет” на кордоні з Румунією. Після дзеркальних заходів з боку Румунії, це дозволить подвоїти пропускну спроможність для вантажів: орієнтовно через цей пункт пропуску щодня зможуть перетинати кордон близько 150 вантажівок для експорту.
Загалом міністерство очікує збільшення пропускної спроможності по всьому кордону на 15-20% протягом року завдяки розширенню смуг на пунктах пропуску, зазначив перший заступник.
Деркач окремо наголосив, що це важливо не лише з точки зору забезпечення експорту, а й імпорту, оскільки автотранспорт забезпечує понад 30% усього імпорту в Україну.
Водночас перший заступник міністра визнав, що альтернативні маршрути призводять до зростання логістичних витрат.
“Якщо ми, наприклад, говоримо про олійні культури, то для них це збільшення витрат не є надто критичним. Для зерна це невигідно, тому що вони (експортери) будуть втрачати кошти. З іншого боку, якщо є нагальна потреба отримати хоч якусь кількість обігових коштів і вивезти зерно, то це можливо”, – описав ситуацію Деркач.
Він підкреслив, що ситуація з перевезеннями цього року об’єктивно є складнішою, аніж у 2022 році та попередні роки, оскільки Росія в рази посилила удари, які свідомо спрямовуються по всіх елементах логістичних ланцюгів – складах, портах, мостах, пунктах пропуску, локомотивах і навіть окремих транспортних засобах.
Згідно з даними Адміністрації морських портів України (АМПУ), з 1 січня по 24 серпня цього року було зафіксовано 185 атак на порти Одеської області, 92 атаки – на судна в портах, 69 атак – на судна поза межами портів.
Стосовно атак на залізницю, то, за даними “Укрзалізниці”, якщо за весь період війни ворог здійснив 6,1 тисячі атак, то з 1 січня по 20 серпня цього року – понад 1,5 тисячі.