class=”ArticleImagestyles__ImageWrapper-sc-lvd8v9-0 cWMVnY”>
Сервісний центр МВС може переоформити автомобіль без згоди другого з подружжяТранспортний засіб, набутий протягом шлюбу, за загальним правилом вважається спільною сумісною власністю подружжя. Однак, при його перереєстрації в сервісному центрі МВС, письмове дозвіл другого з подружжя не вимагається. Це не означає, що один із подружжя може самостійно розпоряджатися спільним майном без будь-яких правових наслідків.Про це інформує Судово-юридична газета.Якщо автомобіль було продано без відома та згоди чоловіка чи дружини, інший з подружжя може захищати свої майнові права через суд. Зокрема, можна оскаржити угоду або вимагати відшкодування половини вартості транспортного засобу.Розірвання шлюбу також не змінює цієї ситуації: майно, набуте під час шлюбу, не перестає бути спільною сумісною власністю лише через припинення шлюбних відносин.Місце для вашої реклами
Чому сервісний центр МВС може переоформити автомобіль без згоди другого з подружжя
Більшість угод купівлі-продажу автомобілів укладаються безпосередньо в сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ України і не потребують нотаріального посвідчення.Згідно з Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, під час переоформлення автомобіля письмовий дозвіл другого з подружжя в сервісних центрах не запитується.Однак, можливість провести переоформлення без такого дозволу не скасовує правил щодо розпорядження спільною сумісною власністю подружжя. Якщо продавець не досягнув домовленості з другим із подружжя щодо продажу автомобіля та відчужив його приховано, це може мати юридичні наслідки.
Автомобіль, придбаний у шлюбі, за загальним правилом є спільним майном
Відповідно до статей 60, 63 та 65 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один із них з поважної причини — через навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хворобу тощо — не мав самостійного заробітку чи доходу.Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, окрім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження таким майном, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджатися спільним майном вони повинні за обопільною згодою.Для укладення одним із подружжя угод, які потребують нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації, а також угод щодо цінного майна, згода другого з подружжя має бути надана в письмовій формі. Згода на укладення угоди, яка потребує нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації, повинна бути нотаріально засвідчена.
Що передбачає Цивільний кодекс щодо продажу спільного майна
Питання розпорядження спільною власністю також врегульоване Цивільним кодексом України.Згідно зі статтею 369 ЦК України, розпорядження майном, яке перебуває у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не передбачено законом.Якщо один зі співвласників укладає угоду щодо розпорядження спільним майном, вважається, що він діє за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.Згода співвласників на вчинення угоди щодо розпорядження спільним майном, яка підлягає нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Співвласники також можуть уповноважити одного з них на здійснення угод щодо розпорядження спільним майном.Водночас, угода щодо розпорядження спільним майном, укладена одним зі співвласників, може бути визнана судом недійсною за позовом іншого співвласника, якщо особа, яка уклала угоду, не мала необхідних повноважень.
Чи потрібна згода колишнього чоловіка або дружини після розлучення
Сам факт розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, яке було набуте під час шлюбу.Стаття 68 СК України передбачає, що розпорядження майном, яке є об’єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.Верховний Суд також наголошував, що розірвання шлюбу не змінює правовий статус майна подружжя. Воно продовжує залишатися їхньою спільною сумісною власністю.Лише після вирішення питання про поділ спільного майна та визначення конкретних часток кожного зі співвласників таке майно може набути статусу спільної часткової власності або особистої приватної власності.Отже, якщо автомобіль було придбано у шлюбі і після розлучення не було здійснено його поділ, сам факт припинення шлюбу не дає одному з колишнього подружжя автоматичного права одноосібно розпоряджатися спільним транспортним засобом.
Коли автомобіль, придбаний у шлюбі, може не бути спільним майном
Водночас, не будь-яке майно, яке з’явилося у чоловіка або дружини під час шлюбу, автоматично є спільною сумісною власністю.Подружжя може набувати і майно, яке належить одному з них на праві особистої приватної власності.Зокрема, відповідно до статті 57 СК України, до особистої приватної власності дружини або чоловіка належить, серед іншого, майно, набуте під час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування, а також майно, придбане за кошти, які належали їй чи йому особисто.Тому у спорі щодо автомобіля важливим є не лише те, коли саме його придбали, а й за яких обставин та за які кошти він був набутий. Якщо автомобіль належить одному з подружжя на праві особистої приватної власності, правила про необхідність згоди другого з подружжя на розпорядження спільним майном до нього не застосовуються.За матеріалами: Судово-юридична газета# АвтоМісце для вашої реклами