>
Запроваджене Національним банком України (НБУ) підвищення місячного ліміту на придбання безготівкової валюти громадянами з 50 тис. грн до 200 тис. грн може спричинити тимчасовий сплеск попиту, проте, на думку опитаних агентством “Інтерфакс-Україна” банкірів, не матиме значного впливу на валютний ринок.
“Ми припускаємо, що в перші дні після введення змін можливе певне збільшення попиту на купівлю безготівкової валюти”, – зазначив директор департаменту з продажу фінансових інструментів Райффайзен Банку Емал Бахтарі. За його словами, частка клієнтів, яким попереднього місячного ліміту в 50 тис. грн було недостатньо, є відносно невеликою. Він також висловив припущення, що Нацбанк за потреби зможе стабілізувати короткострокові піки попиту завдяки валютним інтервенціям.
Голова правління банку “Глобус” Сергій Мамедов також не прогнозує пропорційного зростання попиту після чотириразового збільшення ліміту. Він підкреслив, що ліміт стосується лише максимального обсягу операції, тоді як купівля готівкової валюти населенням і раніше не мала аналогічних місячних обмежень.
Мамедов вважає, що сама по собі валютна лібералізація на даний момент навряд чи створює загрозу для стабільності курсу. Він зазначив, що значні міжнародні резерви надають регулятору можливість нівелювати надмірні коливання курсу, а висока облікова ставка повинна підтримувати привабливість інструментів у гривні. Проте, за його словами, така модель значною мірою залежить від регулярності надходження міжнародної фінансової допомоги.
Антон Курінний, дилер департаменту глобальних ринків ОТП Банку, також прогнозує зростання попиту на валюту, але не очікує, що це суттєво вплине на міжбанківський ринок. На його думку, більш вагомими факторами там залишаються потреби імпортерів та дефіцит експортної виручки.
За словами Курінного, додатковий попит може виникнути і на готівковому ринку після збільшення денного ліміту на зняття валюти зі 100 тис. грн до 200 тис. грн. Це зумовлено тим, що готівковий курс тримається близько до міжбанківських котирувань, а іноді навіть нижче.
Мамедов також виділив погіршення співвідношення між товарним імпортом та експортом як окремий ризик. Згідно з наданими ним даними, за січень-липень 2026 року імпорт товарів становив 58,1 млрд доларів, тоді як експорт – 24,1 млрд доларів, що призвело до від’ємного сальдо близько 34 млрд доларів.
На думку банкіра, подальше зростання торговельного дисбалансу та проблеми з морською логістикою можуть посилити структурний попит на валюту та потребу в інтервенціях НБУ. Водночас динаміка резервів залежатиме також від обсягів міжнародного фінансування.
Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку, оцінює як обмежений ризик суттєвого перетоку заощаджень населення з гривневих депозитів та облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у валюту.
За його оцінкою, привабливість гривневих депозитів та ОВДП залишається вищою порівняно зі зберіганням заощаджень у готівковій валюті. Він також зазначив, що зростання вкладень населення в ОВДП було зумовлене передусім їхньою вищою дохідністю у порівнянні з очікуваною девальвацією гривні.
Водночас Печерицин допускає, що підвищення ліміту на безготівкову купівлю валюти може призвести до скорочення обсягу так званих “технічних” валютних депозитів, які населення відкривало на три місяці для подальшого отримання іноземної валюти.
“Якщо обсяг таких депозитів зменшиться, а банкам знадобляться валютні ресурси для активних операцій, зокрема кредитування, ставки за валютними депозитами можуть дещо зрости. Проте це не обов’язково стане загальною тенденцією для всього банківського сектору”, – зазначив він.
Печерицин також припустив, що підвищення денного ліміту на зняття готівкової валюти теоретично може посилити інтерес населення до валютних депозитів. Однак, враховуючи середні доходи та заощадження населення, цей ефект, за його оцінкою, не буде масовим і не призведе до багаторазового зростання таких вкладів.
Як повідомлялося, НБУ з 11 серпня збільшив місячний ліміт на купівлю безготівкової іноземної валюти населенням до 200 тис. грн з 50 тис. грн. Цей ліміт тепер також поширюється на придбання безготівкових банківських металів та цінних паперів іноземних емітентів.
Регулятор також підвищив денний ліміт на зняття готівкових коштів з валютних рахунків в Україні та за кордоном зі 100 тис. грн до 200 тис. грн. Крім того, були пом’якшені інші валютні обмеження для фізичних та юридичних осіб.
Нацбанк заявив, що новий пакет послаблень не становить ризиків для стабільності валютного ринку і вже врахований в оновленому макроекономічному прогнозі. Цей прогноз передбачає збільшення міжнародних резервів до майже 70 млрд доларів у 2026 році.