Сільськогосподарському сектору України для осіннього періоду потребується приблизно 200 мільярдів гривень обігового фінансування, а для посівної кампанії навесні 2027 року – додатково 300–350 мільярдів гривень.
Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, як передає Укрінформ із посиланням на Мінагрополітики.
«Загальна потреба агросектору в обіговому фінансуванні на осінній період оцінюється приблизно у 200 млрд грн. На весну 2027 року потрібно ще 300 – 350 млрд грн», – зазначив Висоцький.
Прогнозується, що обсяг державних гарантій за позиками може сягнути 80 мільярдів гривень. За словами очільника міністерства, під час осінньої посівної аграрній галузі потрібно близько 40 млрд грн щомісячно, тому наразі держава вже забезпечує ресурс на наступні два місяці.
У міністерстві нагадали, що задля підтримки аграріїв уряд розширив можливості пільгового кредитування в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%». Зокрема, було скасовано обмеження, згідно з яким на поповнення обігового капіталу можна було спрямовувати не більше як 20% кредиту. Відтепер усі залучені кошти дозволено використовувати на актуальні виробничі потреби.
Крім того, фактична відсоткова ставка для аграріїв була зменшена з 15% до 10%; різницю компенсуватиме держава. Пільгові умови застосовуються як до нових позик, так і до пролонгації чинних кредитів.
«На період осінньої посівної максимальний обсяг кредиту становить 90 млн грн, що є достатнім для фінансування виробничого циклу на площі до 3 тис. га. У листопаді уряд планує розглянути можливість підвищення ліміту до 150 млн грн для підготовки до весняної посівної кампанії», – повідомив міністр.
Висоцький підкреслив, що метою кредитування є запобігання вимушеному продажу зерна за заниженими цінами. Замість того, щоб реалізовувати врожай одразу після збору, аграрії мають можливість залучити кредитні кошти для поточних потреб, зберегти продукцію та реалізувати її пізніше, коли ринкова кон’юнктура стане сприятливішою.
Ще одним механізмом підтримки стало збільшення заставного коефіцієнта НБУ для зерна з 0,4 до 0,75. Це дає змогу аграріям отримувати більший обсяг фінансування під заставу зернових.
Цей механізм має сприяти зменшенню надлишкової пропозиції зерна на внутрішньому ринку та зниженню тиску на ціноутворення.
Водночас уряд скоригував мінімальні експортні ціни на сільськогосподарську продукцію, враховуючи зміни в логістиці та ситуації на зовнішніх ринках. Зокрема, при використанні альтернативних шляхів значну частку вартості продукції складають витрати на її транспортування до європейських портів.
В Україні аграрії зібрали понад 26 мільйонів тонн зерна нового врожаю
За оцінками Мінагрополітики, альтернативні експортні шляхи мають потенціал для вивезення до 3 мільйонів тонн української агропродукції щорічно.
Як повідомлялося, через постійні російські атаки на портову та логістичну інфраструктуру Україна працює над максимальним використанням альтернативних шляхів експорту. Серед них – маршрути через країни ЄС, зокрема залізничні та автомобільні переходи, а також задіяння портової інфраструктури європейських країн.