>
Під час онлайн-зустрічі, організованої комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, представники бізнесу висловили занепокоєння щодо відшкодування сплаченого акцизного податку на імпортовані підакцизні товари, які були знищені до реалізації. Міністерство фінансів заявило, що розглядає це питання, однак визнало його складність у вирішенні.
“Ми зараз розробляємо це рішення. Це вельми непросте завдання, яке вимагає ретельного підходу”, – зазначила заступниця міністра фінансів Світлана Воробей на зустрічі 10 серпня.
Вона нагадала, що Податковий кодекс передбачає можливість зарахування податкових зобов’язань з акцизу, якщо продукція не покинула склад, але акцизні марки вже були придбані. Проте, чинний механізм застосовується лише до вітчизняної продукції.
“Можна було б формально адаптувати існуючі правила для вітчизняної продукції, але там є певні відмінності: відсутня попередня сплата податку, тоді як у нашому випадку податок вже сплачено. Коротше кажучи, я не можу надати вам готове рішення на даний момент, але ми активно над цим працюємо”, – додала Воробей.
Це питання було вперше озвучено генеральною директоркою асоціації “Укртютюн” Наталією Фесюн, яка підкреслила, що у вартості знищеного на складах товару акцизний податок складає значну частку – 70-75%.
За її словами, оскільки це податок на споживання, і товар було знищено, незадоволений попит споживачів буде задоволений за рахунок нового виробництва чи імпорту. Тому, надавши можливість врахувати сплачений акциз при наступному імпорті, держава не втратить очікувані надходження.
Воробей уточнила, що з цією проблемою звернулася компанія “Філіп Морріс”, склади якої в Україні були знищені внаслідок російських обстрілів, і до вартості продукції на яких входив акциз на суму $10 млн.
“Це лише один епізод руйнування. Тому загальні суми можуть бути дуже значними, і їх необхідно ретельно прорахувати, щоб визначити, чи витримає бюджет подібні компенсації. Це не може бути вирішенням для одного підприємства; воно повинно стосуватися всієї підакцизної продукції, включно з тією, що знаходиться в роздрібній торгівлі”, – пояснила заступниця міністра.
Голова парламентського комітету Данило Гетманцев висловив думку, що бізнес має право на відшкодування цих коштів, якщо товар не був реалізований. Він запропонував поширити чинний порядок для вітчизняної підакцизної продукції на імпорт та, за необхідності, внести відповідні законодавчі зміни.
“Я погоджуюся з представниками галузі, що імпортована продукція не повинна оподатковуватися, якщо вона знищена”, – підкреслив депутат.
Заступник генерального директора з корпоративних зв’язків “Філіп Морріс Україна” Михайло Поляков уточнив, що йдеться про продукцію безпосередньо імпортера, яку він ввіз до України і ще не передав дистриб’юторам. Таким чином, ситуація аналогічна до вітчизняної продукції, що зберігається на складі.
“Виникає враження, що практика застосування норм значно відрізняється, оскільки, за нашою інформацією, були випадки, коли імпортерам алкогольної продукції дозволялося коригування акцизу. У нашій ситуації ми отримали відповідь про складність такого механізму”, – описав він розбіжності.
Поляков вважає, що для уникнення неоднозначних тлумачень було б доцільно внести зміни до Податкового кодексу.
“Це пов’язано з тим, що, на жаль, подібні випадки можуть повторитися, і було б бажано мати чітко регламентовані норми в законодавстві”, – пояснив свою позицію представник “Філіп Морріс Україна”.
Генеральна директорка “Укртютюна” Наталія Фесюн також виступила з пропозицією тимчасово, на період воєнного стану, скасувати вимогу щодо відеоспостереження на складах. Вона пояснила, що ця норма ускладнює оперативне вивезення продукції з уражених складів або її завезення на нові, які ще не обладнані відповідними системами.
Гетманцев нагадав, що свого часу саме представники легального бізнесу наполягали на запровадженні цієї норми. Він запропонував отримати позицію Міністерства фінансів та Державної податкової служби з цього питання, перш ніж приймати остаточне рішення.