“>
З метою підтримки комерційної активності, Національний банк України збільшив ліміти на зняття готівки юридичними особами: з гривневих рахунків в межах України та валютних рахунків в Україні та за її межами – зі 100 тис. грн до 200 тис. грн на добу, а з використанням гривневих корпоративних карток за кордоном – з 17,5 тис. грн на тиждень до 140 тис. грн на календарний місяць.
Як зазначено у прес-релізі НБУ, опублікованому пізно ввечері у понеділок на його веб-сайті, також збільшено ліміт на проведення розрахунків за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток зі 150 тис. грн до 400 тис. грн на календарний місяць, при цьому зберігається можливість для юридичних осіб без обмежень здійснювати аналогічні розрахунки за допомогою валютних корпоративних карток.
Крім того, НБУ повідомив про низку інших послаблень в рамках стимулюючої валютної лібералізації, спрямованих на збільшення припливу капіталу та зміцнення обороноздатності країни.
Зауважується, що на додаток до запровадженого рік тому “донатного” ліміту, який майже не застосовувався, буде введено “додатковий” ліміт. На відміну від “донатного” ліміту, що відповідає сумі коштів, перерахованих українською компанією з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для підтримки Збройних Сил України, “додатковий” ліміт формуватиметься за рахунок прямих благодійних внесків, здійснених з 10 серпня 2026 року військовим частинам ЗСУ та Національної гвардії.
Регулятор уточнив, що внески, які формують “додатковий” ліміт, повинні бути підтверджені аудиторським звітом від однієї з компаній “великої четвірки” та відповідними документами.
Також компаніям надано право передавати власний “додатковий” ліміт та “інвестиційний” ліміт, який дорівнює обсягу іноземної валюти, залученої з-за кордону до статутного капіталу з 12 травня 2025 року, іншим юридичним особам у межах однієї бізнес-групи (пов’язаним юридичним особам).
Нацбанк зазначив, що перелік дозволених операцій у рамках стимулюючої валютної лібералізації залишається незмінним: репатріація дивідендів, закриття “старих” імпортних контрактів, повернення попередньої оплати за товар, що надійшов до початку повномасштабного вторгнення Росії, повернення “старих” зовнішніх позик та фінансування закордонних представництв.
НБУ також, з метою підвищення довіри до українських експортерів, надав їм можливість здійснювати виплати штрафів, пені, бонусів та відшкодовувати витрати та збитки на користь контрагентів-нерезидентів за договорами експорту товарів. Сума таких переказів на календарний рік не повинна перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.
Крім того, НБУ ввів низку інших, більш вузьких змін за такими напрямами: репатріація дивідендів у разі зміни організаційно-правової форми бізнесу; переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН; купівля валюти гарантами/поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті; розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами/гарантіями/контргарантіями; переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах; переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням уряду України; перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.
За оцінками НБУ, послаблення валютних обмежень не створиватиме ризиків для стабільності валютного ринку, враховуючи сформовані передумови та ретельний аналіз кожного заходу. Зазначається, що цей пакет валютної лібералізації вже врахований в оновленому макроекономічному прогнозі НБУ, який передбачає зростання міжнародних резервів до майже $70 млрд у 2026 році з поточних $51,2 млрд.
Згідно з релізом, послаблення валютних обмежень затверджено постановою правління НБУ від 10 серпня 2026 року № 90 про внесення змін до “воєнної” постанови №18 від 24 лютого 2022 року, яка набирає чинності з 11 серпня 2026 року.